В ході інформаційного семінару в одній із державних установ посадовці управління інспекційної діяльності у Запорізькій області роз’яснили, що, відповідно до статті 10 Закону України «Про відпустки», право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості в перший рік роботи настає після закінчення 6 місяців безперервної роботи на підприємстві.
Згадана стаття містить повний перелік категорій працівників, які можуть отримати щорічну відпустку повної тривалості до того, як відпрацюють 6 місяців. Однак у разі звільнення працівника до закінчення робочого року, за який він уже одержав відпустку повної тривалості, для покриття його заборгованості власник або уповноважений ним орган проводить відрахування із заробітної плати за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року. Такі відрахування можуть проводитися за наказом (розпорядженням) роботодавця. Якщо працівник звільняється через призов на військову службу, переведення, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду, відмову від переведення на роботу до іншої місцевості разом із підприємством, установою, організацією та відмову від продовження роботи у зв’язку зі зміною істотних умов праці, відрахування не проводиться, так само, як й у випадках звільнення з ініціативи роботодавця, передбачених пунктами 1, 2 і 5 статті 40 Кодексу законів про працю України, в разі направлення на навчання та виходу на пенсію.