Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради розповіла, що важливо знати роботодавцю при раптовій перевірці Держпраці.
Практика залучення бухгалтерів через договори з ФОПами давно стала звичною для бізнесу. Це зручно, дешевше та формально виглядає законно. Але Верховний Суд у постанові від 21.11.2025 у справі №140/10379/24 показав: якщо фактично робота має ознаки трудових відносин — жоден договір із ФОПом не врятує.
І що ще важливіше — Суд підкреслив: інспектори управління Державної служби з питань праці мають право проводити перевірку раптово і за місцем фактичної роботи, а не за юридичною адресою.
Розберемо цю справу так, щоб роботодавці зробили правильні висновки — до приходу інспектора.
Суть спору: кого вважати «неоформленим працівником»?
Товариство уклало договір на бухгалтерські послуги з ФОПом. Саме ФОП мав вести бухгалтерію підприємства.
Однак на практиці бухгалтерську роботу виконувала інша фізична особа — ОСОБА_1, яка подала скаргу до Держпраці: мовляв, вона працювала головним бухгалтером, мала графік з 08:00 до 17:00, але трудові відносини не оформили.
Держпраці провела позапланову перевірку і винесла припис про усунення порушень щодо неоформленої праці.
Компанія оскаржила припис у суді, заявивши:
- ОСОБА_1 не була працівником товариства;
- вона мала домовленість з ФОПом, а не з підприємством;
- не було наказів, зарплати, робочого місця, підпорядкування;
- перевірку провели неправильно.
Дві перші інстанції стали на бік бізнесу
Суд першої та апеляційної інстанції підтримали роботодавця.
Основні аргументи судів:
- директор не був присутній під час перевірки;
- документи про перевірку нібито не були належно вручені;
- висновки Держпраці ґрунтуються лише на показаннях двох осіб;
- відсутні кадрові документи, виплати та графік.
Тобто логіка була проста: немає наказу — немає трудових відносин.
Верховний Суд «зламав» підхід: відсутність наказу ≠ відсутність праці
Верховний Суд скасував рішення двох інстанцій і надіслав справу на новий розгляд.
Ключовий сигнал Суду: Якщо людина фактично виконує роботу працівника, то відсутність наказу або трудової книжки не доводить, що трудових відносин не існувало. Навпаки — це може підтверджувати порушення ст. 24 КЗпП.
І це дуже важливий висновок для роботодавців.
Перевірка без директора — можлива (і законна)
Один із головних аргументів бізнесу був таким: перевірка незаконна, бо проводилась без керівника або уповноваженої особи.
Верховний Суд пояснив:
- Держпраці діє відповідно до Конвенції МОП №81;
- інспектор має право приходити без попередження;
- перевірка може здійснюватися за місцем фактичної роботи, а не лише за юридичною адресою;
- присутність директора не є абсолютною вимогою, бо це знищить ефект раптовості.
Фактично Суд легалізував підхід:
якщо чекати керівника — роботодавець встигне «прибрати» неоформлених працівників.
Контактний номер у ЄДР — ваша відповідальність
Ще один сильний момент постанови: Держпраці надсилала документи на телефон, вказаний у ЄДР, але цей номер фактично належав бухгалтеру іншого підприємства.
Попередні суди вирішили, що це доказ неналежного повідомлення.
А Верховний Суд зазначив: якщо роботодавець не оновив контактні дані в ЄДР або допустив, що там вказано «чужий» номер — це ризик самого підприємства.
Тобто підприємство не може використовувати власну недбалість як аргумент для скасування перевірки.
Найважливіше: «бухгалтерія» — це майже завжди трудові функції
Верховний Суд зробив акцент на природі бухгалтерської роботи.
Суд прямо зазначив:
- бухгалтерський облік ведеться безперервно;
- робота бухгалтера — це процес праці, а не разовий результат;
- функції головного бухгалтера мають постійний і системний характер;
- головний бухгалтер — посадова особа, яка може нести адміністративну і навіть кримінальну відповідальність.
І головний висновок:
Якщо фізична особа без статусу ФОПа фактично виконує функції головного бухгалтера — такі відносини мають ознаки трудових.
«Схема» через ФОПа: чому вона небезпечна
Суд дуже чітко окреслив ризик конструкції:
ТОВ → договір з ФОПом → ФОП залучає фізособу
На думку Верховного Суду, така схема може створювати передумови для:
- уникнення сплати ЄСВ, ПДФО, військового збору;
- позбавлення працівника відпустки, лікарняних, гарантій;
- приховування реальних трудових відносин;
- ухилення від відповідальності роботодавця.
Тобто суди мають розглядати такі ситуації не формально, а через призму реального змісту.
Що суди повинні перевірити при новому розгляді?
Верховний Суд вказав, що попередні інстанції не дослідили ключові факти:
- чи мала ОСОБА_1 доступ до КЕП директора;
- чи користувалась корпоративними системами обліку;
- чи підписувала звітність;
- чи виконувала постійні завдання;
- чи діяла в інтересах підприємства, а не ФОПа;
- чи є вона підприємцем або самозайнятою особою;
- чи була інтегрована у процес діяльності підприємства.
Тобто Суд вимагає аналізувати фактичну підпорядкованість, системність і функціональність, а не просто папери.
Практичні висновки для роботодавців
1) Договір з ФОПом не гарантує захисту
Якщо реальну роботу виконує фізична особа, яка не є ФОПом, а виконує функції штатного працівника, — Держпраці та суд можуть визнати це трудовими відносинами.
2) «Немає наказу» — не аргумент
Відсутність кадрових документів може розцінюватися як доказ порушення, а не як доказ відсутності працівника.
3) Головний бухгалтер — зона підвищеного ризику
Бухгалтерська діяльність є системною і постійною, тому її дуже важко обґрунтувати як «разову послугу».
4) Перевірка може бути раптовою і без директора
Суд підтримує принцип раптовості інспекції праці.
5) Дані в ЄДР повинні бути актуальними
Номер телефону, адреса, електронна пошта — усе це потенційний доказ, що роботодавця повідомили належним чином.
Як діяти бізнесу, щоб не отримати припис?
Якщо бухгалтерія на аутсорсі — подбайте про безпечну модель:
- перевіряйте, хто реально виконує роботу (ФОП особисто чи найнята ним особа);
- якщо залучають інших осіб — вимагайте підтвердження їх статусу (ФОП/самозайнята особа);
- визначайте в договорі чіткий результат і межі відповідальності;
- не передавайте КЕП директора стороннім особам без оформлення;
- документуйте факт надання послуг актами;
- уникайте ситуації «офіс + графік + щоденні доручення» для фізособи без трудового договору.
Висновок: формальна «цивілка» більше не працює як щит
Постанова Верховного Суду у справі №140/10379/24 — це сигнал усім роботодавцям:
- Суди переходять від аналізу паперів до аналізу реальних трудових процесів.
- Схеми через ФОПа із фактичним виконанням роботи іншою фізособою — під високим ризиком.
- Бухгалтерія — одна з найбільш «трудових» сфер, де перекваліфікація майже неминуча, якщо людина працює системно.
Якщо у компанії є аутсорсинг бухгалтерії або кадрового супроводу — саме час перевірити модель співпраці. Бо наступна скарга працівника може стати початком не просто перевірки, а судового спору з великими фінансовими наслідками.
