Чи обов’язко відпрацювати два тижні у зв’язку зі звільненням?

Двотижневий строк попередження роботодавця встановлюється для того, щоб надати йому можливість підшукати на робоче місце, що вивільняється, іншого працівника. Протягом цього терміну ні працівник, ні роботодавець не мають права в односторонньому порядку розірвати договір. Так, якщо працівник буде звільнений роботодавцем до закінчення строку попередження про звільнення, то він підлягає відновленню на роботі. А якщо працівник залишить роботу до закінчення строку попередження, недопрацьовані дні вважатимуться прогулами і тоді роботодавець матиме право звільнити його не за власним бажанням, а за прогул без поважних причин. Законодавство не вимагає, щоб працівник указував у заяві причину свого звільнення, тому роботодавець не має права вимагати цього від працівника.

В той же час зазначення причини звільнення в окремих випадках є досить важливим. Так, якщо працівник звільняється з роботи за власним бажанням у зв’язку із неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове мiсце проживання, переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість, вступ до навчального закладу, неможливiсть проживання в цій мiсцевостi, пiдтверджена медичним висновком, вагiтнiсть, догляд за дитиною до досягнення нею 14-рiчного вiку або дитиною-iнвалiдом, догляд за хворим членом сiм’ї вiдповiдно до медичного висновку або iнвалiдом I групи, вихiд на пенсiю, прийняття на роботу за конкурсом, а також з iнших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Також працiвник має право у визначений ним строк розiрвати трудовий договiр за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.  Отже, в цій ситуації радимо поспілкуватися із працівником, з’ясувати причину його звільнення, а вже потім вирішувати, чи зобов’язаний він відпрацьовувати два тижні.