Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Держпраці наголошує, що факт встановлення інвалідності не може бути підставою для звільнення працівника за пунктом 2 статті 40 КЗпП України, оскільки звільнення працівників з мотивів інвалідності заборонене законом.
Водночас допускається звільнення інваліда у випадках, коли за висновком МСЕК стан його здоров’я перешкоджає виконанню професійних обов’язків або продовження трудової діяльності може призвести до погіршення здоров’я інваліда.
Вирішення питання про умови подальшої роботи інваліда або про його звільнення залежить від висновків МСЕК про характер та умови праці інваліда, які зазначаються на зворотному боці довідки до акту огляду МСЕК про встановлення групи інвалідності (форма №157-1/о, затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.05.03 №224).
Після отримання висновку МСЕК про умови і характер праці працівника, якому встановлено інвалідність, роботодавець повинен визначити можливість створення для нього належних умов праці. Якщо існує можливість створення умов праці, рекомендованих МСЕК, роботодавець повинен їх забезпечити.
Отже, звільнення працівника за пунктом 2 статті 40 КЗпП України можливо лише у разі неможливості переведення його на іншу роботу або створення умов праці відповідно до висновку МСЕК.
