Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
ДФСУ у листі від 09.12.2016 р. №26781/6/99-99-13-02-03-15 нагадує, що не є доходом платника податку - фізособи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому витрат на відрядження в межах фактичних витрат, зокрема, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті).
Зазначені в абзаці другому пп. 170.9.1 ПКУ витрати не є об’єктом оподаткування ПДФО лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат.
При цьому будь-які витрати на відрядження не включаються до оподатковуваного доходу платника податку за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.
Підтвердними документами, що засвідчують вартість понесених у зв’язку з відрядженням витрат, є, зокрема, розрахункові документи відповідно до Закону про РРО.
Проте відповідно до п. 10 ст. 3 Закону про РРО реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу, зокрема, жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену.
Водночас згідно з п. 15 ст. 3 Закону про РРО суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі, при наданні послуг зобов’язані надавати покупцю товарів (послуг) на його вимогу чек або інший письмовий документ, що засвідчує надання послуг, з метою виконання вимог Закону про захист прав споживачів.
Таким чином, на вимогу пасажира, у разі придбання ним у касі метрополітену жетонів на проїзд, йому має надаватися письмовий документ, що засвідчує вартість надання послуг.
