Як відомо, працівник має право укладати трудовий договор на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін (ст. 21 КЗпП).
Зазначена норма КЗпП дає право працівникам виконувати роботу на умовах сумісництва.
Разом з тим, Мінсоцполітики у листі від 09.06.2017 р. №294/0/22-17/134 зауважує, що законодавством про працю не встановлено:
- обов'язку працівника щодо повідомлення роботодавця, де він працює за сумісництвом, про звільнення з основного місця роботи;
- відповідальності роботодавця за неповідомлення його сумісником про звільнення з основного місця роботи.
У разі повідомлення роботодавця працівником-сумісником про звільнення з основного місця роботи, роботодавцю слід видати відповідні накази (розпорядження), які засвідчать наявність у працівника основного місця роботи.
***
Аналітика від Дт-Кт:
- Зовнішнє сумісництво або у скількох роботодавців можна працювати одночасно
- Внутрішні сумісники: оплата праці і оподаткування – 2017
Також читайте на цю тему:
- Чи можна працювати під час відпустки за сумісництвом на тому ж підприємстві
- "Сумісник" має право на додаткову відпустку за ненормований робочий день
- Розрахунок зарплати при сумісництві та суміщенні професій
- Лікарняні та декретні внутрішнім сумісникам: на підставі яких документів?
- Вносимо до трудової книжки запис про роботу за сумісництвом
- Які роботи не є сумісництвом?
- Сумісництво і замісництво - у чому різниця?