Військовий облік працівників: роз’яснення від Генштабу ЗСУ

Коментар до листа ГШЗСУ від 27.09.2017 р. №321/5989

Про те, що військовий облік працівників вести треба, ми вже писали раніше тут>> 

Про те, як цей військовий облік організувати – тут (матеріал доступний для передплатників).  

А про адміністративну відповідальність, яка загрожує підприємцям та посадовим особам юросіб - роботодавців, що порушують цю вимогу  - тут  і тут>>

Тож, повторюватися не будемо, а розглянемо лише те, про що наразі говорить Генштаб. 

Чи ведуть фізособи-підприємці військовий облік?

Генштаб відповів таке:  «Ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних за місцем роботи визначено на усіх підприємствах, незалежно від їх підпорядкування та форми власності». Але поруч із цим зазначив:  «Згідно з пунктом 5 статті 34 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", ведення персонального обліку призовників і військовозобов'язаних за місцем їх роботи або навчання покладається на керівників підприємств, установ, організацій і навчальних закладів незалежно від підпорядкування і форм власності - у тому числі на громадян-підприємців та інших самозайнятих осіб». 

Та ось у чому проблема: в поточній редакції ст. 34 цього Закону поки що не говориться про роботодавців - підприємців  та самозайнятих осіб. Можливо, планують внести зміни до закону, але в чинній редакції мова йде лише про юросіб.

Тож, виходить, що попри роз’яснення Генштабу, ФОПи військовий облік вести не зобов’язані! Оскільки  вони не зазначені в ч. 7 ст. 1 Закону №2232 і в п. 1 Порядку №921. 

Та за власним бажанням ФОП може вести військовий облік, це не заборонено чинним законодавством. У такому випадку ФОПам слід буде дотримуватися норм та правил визначених у Порядку №921.

Чи ведеться військовий облік фізосібами, з якими укладено договір ЦПХ?

Генштаб відповідає: ні. Військовий облік громадян, з якими укладено договір цивільно-правового характеру, не ведеться. Адже це обов’язок роботодавців, яким сторона договору ЦПХ не є (бо договір ЦПХ не регулюється КЗпП). 

Особи з якими укладено договори ЦПХ не є найманими працівниками, а п. 5 ст.3 4 Закону про військовий облік, а також у п. 15 Порядку №921 зазначається, що на всіх підприємствах, незалежно від форми власності ведеться персональний військовий облік призовників і військовозобов’язаних, що в них працюють.

Про різницю між трудових договором та договором ЦПХ писали тут, тут та тут>>

Зона відповідальності керівника у веденні військового обліку

Генштаб нагадує: ведення персонального обліку призовників і військовозобов’язаних за місцем їх роботи або навчання покладається на керівників підприємств незалежно від підпорядкування і форм власності. 

Інформування військових комісаріатів (надання їм інформації, передбаченої законом) здійснюється теж за підписом керівника. Так, у ч. 5 ст. 14 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу» зазначається, що  керівники підприємств, установ, організацій, навчальних закладів незалежно від підпорядкування і форм власності щороку в строки, встановлені КМУ, зобов'язані подавати до відповідних районних (міських) військових комісаріатів списки громадян України, які підлягають приписці до призовних дільниць. Наразі таким строком є 1 грудня, і ці списки подаються за формою додатку 3 до Порядку №921.  

Делегувати іншій особі право підпису в цих документах керівник не може. Висновки робіть самі – ось пряма мова, запитання до Генштабу та його відповідь: 

"- Чи дійсно відповідальна особа тільки веде військовий облік, а підписує документи, зокрема, ті, що передбачені Порядком №921, все одно керівник? Чи є можливим підписання зазначених документів особою, відповідальною за ведення військового обліку (а не керівником)?

- На виконання вимог Порядку інформування військових комісаріатів здійснюється за підписом керівника!".

Що ж тоді робить інша посадова особа (не керівник), на яку покладено ведення військового обліку?

Те, що передбачено її посадовою інструкцією. 

Правила покладення обов’язків щодо ведення військового обліку в державних органах та у інших юросіб на певну посадову особу визначено п. 10-12 Порядку №921. Зокрема, саме в них визначається, скільки має бути таких посадових осіб і в яких випадках це має бути окрема посадова особа, а в яких припустиме виконання обов’язків з такого обліку за доплату.  

Та, як бачимо, ведення військового обліку такими особами зводиться до отримання від працівників документів про їх військовий обов’язок при прийманні на роботу, складання на їх підставі особистих карток і зведення такої інформації (за потреби) в звітність, що подається до військових комісаріатів. Підписувати ж таку звітність, незалежно від її фактичного виконавця, має керівник юрособи, що її надає. Саме він і відповідатиме за порушення такого обліку.