Коментар до листа Мінсоцполітики від 11.07.2018 р. №275/0/22-18
У коментованому листі Мінсоцполітики нагадало, що питання збереження середнього заробітку при переведенні працівника на нижчеоплачувану зарплату вже було предметом трудових спорів та судових рішень.
Пунктом 18 постанови Пленуму ВСУ від 24.12.1999 р. №13 встановлено, що положення статті 114 КЗпП про збереження середнього заробітку за працівником, переведеним на нижчеоплачувану роботу, протягом двох тижнів з дня переведення застосовується, якщо інше не передбачено законодавством, і в тому разі, коли переведення мало місце з ініціативи самого працівника.
Зверніть увагу: є в працівників аналогічна гарантія і щодо переміщення (частина друга статті 32 КЗпП). Втім, вона якраз застосовується, якщо в результаті зменшується заробіток з незалежних від працівника причин. Лише тоді працівнику провадиться доплата до попереднього середнього заробітку протягом двох місяців з дня переміщення. Така норма міститься у частині другій статті 114 КЗпП.
Звісно, як зауважує саме міністерство, його листи не є нормативно-правовими актами. За своєю природою вони мають інформаційний, рекомендаційний та необов'язковий характер. Те саме можна сказати і щодо постанов ВСУ – вони обов’язкові для виконання лише для тих суб’єктів, щодо яких ця постанова затверджувалася. Але і роз’яснення Мінсоцполітики, і висновки ВСУ враховуються як при перевірках роботодавців фахівцями Держпраці, так і у наступних трудових спорах.
Отже, навіть якщо ініціатором переведення на іншу роботу в межах підприємства був працівник (про що від нього була відповідна заява), він має право на середній заробіток протягом 2 тижнів з дати переведення. Та не простий середній заробіток, а попередній!
Що це означає на практиці?
Відповідь знаходимо у роз’ясненні від Мінсоцполітики, надрукованому в «Урядовому кур’єрі» №189 від 14 жовтня 2000 р. Воно містить кілька важливих моментів, які варто врахувати:
- Доплати, передбачені ст. 114 КЗпП, провадяться протягом двох тижнів з дня переведення з таким розрахунком, аби разом із заробітком на новій роботі працівник одержував оплату праці у розмірі, рівному середньому заробітку на попередній роботі. Тому частина перша ст. 114 КЗпП сформульована у вигляді обов'язку власника забезпечити працівнику збереження середнього заробітку протягом зазначеного періоду.
- Для забезпечення оплати праці у зазначених випадках немає значення підстава для переведення. Воно може провадитися на прохання працівника, за висновком медичної установи, за ініціативою власника, зокрема, у порядку працевлаштування, як це передбачено частиною другою ст. 40 КЗпП.
Проте літера закону не дає права провадити оплату праці працівника відповідно до частини першої ст. 114 КЗпП у разі істотних змін умов праці працівників при продовженні роботи за попереднім фахом і кваліфікацією (посадою).
Тобто ось те саме переведення на іншу роботу фактично означає переведення на іншу посаду. А збереження попереднього середнього заробітку відбувається, якщо за новою посадою оплата праці менша.
Приклад: Водій підприємства з окладом 10000 грн перевівся з 01.08.2018 р. за власним бажанням на посаду слюсаря з окладом 8000 грн.
Рахуємо середній заробіток за попередньою посадою. Оскільки спеціальних норм в КЗпП щодо цього немає, то рахувати його треба згідно з Порядком №100, а базовий розрахунковий період в цьому випадку буде 2 місяці.
Припустимо, що за червень-липень водію було нараховано 20000 грн. Оскільки доплата буде здійснюватися за робочі дні, то і порахувати нам треба середньоденну зарплату із урахуванням відпрацьованих днів. Припустимо, що їх було 42. В такому випадку передній середньоденний заробіток становитиме: 20000/42 = 476,19 грн.
Тепер дивимось на зарплату слюсаря у серпні. В цьому місяці за графіком в працівника передбачено 22 робочі дні. Отже, за день, виходячи з окладу, його зарплата в серпні становить 8000/22 = 363,64 грн.
Але враховуючи норму частини першої ст. 114 КЗпП, протягом двох тижнів з дати переведення (тобто з 1 по 14 серпня) за працівником зберігається його попередній середній заробіток.
Тож, за 10 робочих днів його зарплата має становити 476,19 х 10 = 4761,90 грн. При цьому лише 363,64 х 10 = 3636,40 грн працівнику нараховуватиметься за його окладом. Різниця (476,19 – 363,64)х10 = 1125,50 грн матиме назву доплати до попереднього середнього заробітку.
А ось решта 12 робочих днів серпня оплачуватимуться без такої доплати, виходячи з окладу: 363,64 х 12 = 4363,68 грн. Таким чином, цілком за серпень за відпрацьований час слюсарю має бути нараховано 4761,90 + 4363,68 = 9125,58 грн (що, якщо не враховувати округлення, і становить суму окладу 8000 грн та пораховану нами різницю в 1125,50 грн).
Мінсоцполітики окремо зауважує, що випадки збереження середнього заробітку у зв'язку зі зниженням фактичного заробітку не обмежуються викладеним. Вони можуть бути передбачені колективним трудовим договором при переведенні працівника за його згодою на іншу роботу у зв'язку з простоєм. Тривалість часу, за який при цьому зберігається середня заробітна плата або тарифна ставка, може обмежуватись у колективному договорі лише часом, на який працівник переведений на іншу роботу.