Суть запиту
Ситуація, коли у штатному розписі передбачено «вилки» окладі, є дуже поширеною. Як це відбувається на практиці, продемонстровано у запиті до Мінсоцполітики, відповідь на який ми коментуємо.
Міжкваліфікаційні (міжпосадові) співвідношення розмірів тарифних ставок (посадових окладів) встановлюються в колективному договорі або іншому локальному документі підприємства в залежності від складності робіт, організаційно-правового рівня посади, від функцій, які виконує підрозділ, в якому працює той чи інший працівник, та інших умов праці. При цьому міжкваліфікаційні (міжпосадові) співвідношення можуть встановлюватись у певному діапазоні («вилки») ставок (окладів).
До відома!
Тарифна ставка – це норма оплати працi робiтникiв вiдповiдно до спецiальностi й квалiфiкацiї за одиницю часу.
Посадовий оклад – це норма оплати працi керiвникiв, професiоналiв, фахiвцiв та технiчних службовцiв за мiсяць.
При застосуванні діапазонів («вилок») окладів проводиться атестація працівника і за результатами атестації встановлюється оклад в межах діапазону по посаді, на якій працівник працює.
Схеми посадових окладів – це повний перелік найменувань посад, необхідних для нормального функціонування підприємства, з кожної із яких визначено розміри посадових окладів. У схемах передбачено два розміри посадових окладів – мінімальний і максимальний. Така «вилка» посадових окладів дозволяє диференціювати рівень оплати працівників, які виконують однакову роботу з різними результатами, сприяє підвищенню їх кваліфікації, відповідальному ставленню до своїх обов’язків.
Фактичний оклад конкретного спеціаліста встановлюється (в межах так званої «вилки») з урахуванням ситуації на ринку праці, особистих якостей і заслуг працівника, його завантаженості і напруженості праці та не є порушенням трудового законодавства.
Тобто, по суті мова йде про те, що за однією посадою у працівників можуть встановлюватися різні оклади.
Але при цьому виникає питання: як провадити індексацію за таких умов, якщо за однією посадою встановлюються різні оклади? Як правильно визначати «базовий місяць» у такому випадку? Що вважатиметься підвищенням окладу певного працівника?
Що відповіли в Мінсоцполітики
В першу чергу фахівці Мінсоцполітики нагадали про норму Порядку №1078, про яку часто забувають або не знають бухгалтери госпрозрахункових підприємств. Відповідно до п. 5 Порядку №1078, працівникам підприємств, що перебувають на госпрозрахунку, підвищення зарплати у зв’язку із зростанням рівня інфляції провадиться у порядку, визначеному в колдоговорах, але не нижче норм визначених Законом про індексацію та положень Порядку №1078.
Тобто, якщо в колдоговорі зазначити якісь свої норми, інші, ніж передбачені Законом про індексацію та Порядком №1078 (головне, щоб ці норми не були нижчими ніж в законодавчих актах), то слід буде керуватися при проведенні індексації саме колдоговором.
Обчислення ІСЦ для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифних ставок (окладів) (п. 5 Порядку №100)
Суму індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховувати не потрібно, якщо розмір підвищення зарплати перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищенні тарифних ставок (окладів).
Якщо розмір підвищення зарплати не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення зарплати і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення зарплати. Тобто, виникає так звана «фіксована» індексація. І ця «фіксована» індексація буде виплачуватися усі наступні місяці, доки не буде наступного підвищення окладів.
Під час наступного підвищення окладів слід буде також зважати на:
- Розмір підвищення окладів;
- Розмір поточної індексації (якщо вже виникла);
- Розмір «фіксованої» індексації.
Якщо розмір підвищення буде більшим ніж поточна індексація + «фіксована» індексація, в такому випадку відбудеться зміна базового місяця.
Якщо ж розмір підвищення буде меншим ніж поточна індексація + «фіксована» індексація, в такому випадку відбудеться зміна базового місяця, а також виникне знову так звана «фіксована» індексація.
Та це загальновідомі норми. А як їх застосовувати в умовах встановлення «вилок» окладів? Фахівці Мінсоцполітики зробили неочікуваний висновок з приводу цього запитання.
Якщо за певною посадою встановлюється діапазон посадових окладів (мінімальний і максимальний), підвищення посадового окладу в межах цього діапазону, на думку фахівців Мінсоцполітики, не повинно призводити до зміни початку обчислення ІСЦ для проведення індексації.
Коли ж відбувається підвищення мінімальних та максимальних посадових окладів у межах діапазону за певною посадою, то, у такому випадку має змінюватись і місяць початку обчислення ІСЦ для проведення індексації.
Тобто, підвищенням окладу (ставки) вважатиметься не зміна окладу (ставки) конкретного працівника в межах вже існуючого діапазону, а зміна самого діапазону (зміни у штатному розписі) у бік збільшення.
Наприклад, якщо існує по певній посаді діапазон 10000-15000 грн. Якщо працівнику, який пройшов атестацію оклад збільшили з 10000 грн. до 12000 грн., тобто, в межах діапазону, при цьому сам діапазон не змінився (змін до штатного розпису не вносили), це не вплине на порядок обчислення індексації зарплати такого працівника. «Базовий» місяць, на думку фахівців Мінсоцполітики, не зміниться.
А ось якщо діапазон збільшиться і стане, наприклад, 12000-17000 грн., в усіх працівників, в яких оклад (ставка) в результаті такої зміни збільшиться, «базовий» місяць зміниться – це вважатиметься місяцем підвищення окладу (ставки), і індексація в такому місяці не проводитиметься. Обчислення ІСЦ для проведення індексації здійснюватиметься з місяця, наступного за таким місяцем підвищення тарифних ставок (окладів).