Коментар до листа Мін'юсту від 16.09.2019 р. №34122/635-2-19/11.4.3
Хто визначає розмір аліментів та спосіб стягнення?
Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом №1404 випадках – на приватних виконавців (ст. 1 Закону №1403).
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, що встановлені виконавчим документом та Законом №1404. Це встановлено пунктом першим частини першої ст. 18 Закону №1404.
У разі стягнення аліментів, як частки заробітку (доходу) боржника на підприємстві, в установі, організації, ФОПа відрахування здійснюються на підставі постанови виконавця, яка надсилається для виконання за місцем отримання боржником відповідних доходів.
Підприємства, установи, організації, фізособи, ФОП здійснюють відрахування зі зарплати і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено – до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення (ст. 69 Закону №1404).
Зверніть увагу: аліменти перераховуються не на рахунок безпосереднього стягувача, а на рахунок виконавця.
Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим провадженням, та не менше від мінімального гарантованого розміру, передбаченого СКУ.
На сьогодні мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (ст. 182 СКУ). Ми про це писали тут, а розмір прожиткового мінімуму в 2019 році на дитину відповідного віку ви можете дізнатися тут.
Чи може роботодавець самостійно визначати розмір аліментів?
Відповідно до п. 6 розділу Х Інструкції №512/5 виконавець у постанові, яка надається роботодавцю, обов'язково зазначає:
- порядок стягнення й розмір відрахувань;
- реквізити рахунку органу державної виконавчої служби, рахунку приватного виконавця, на який потрібно перераховувати стягнуті кошти;
- вимогу щодо направлення звітів про здійснені відрахування та виплати із зазначенням періодичності подання звітів та адреси, на яку необхідно направляти звіти;
- роз'яснення про невиконання законних вимог виконавця.
Отже, з урахуванням усього вищезазначеного роботодавець не може самостійно змінювати порядок стягнення та розмір відрахувань, які чітко визначені у постанові виконавця. Зокрема, і у випадку зростання прожиткового мінімуму на дитину, про що ми писали тут.
Перелік доходів, з яких утримуються аліменти, наведено в постанові КМУ від 26.02.1993 р. №146.
Як аліменти відображаються в формі №1ДФ?
У зв'язку з тим, що аліменти перераховують на рахунок виконавців, виникає часто запитання: «як відображати аліменти, перераховані виконавцю у ф. №1ДФ»?
Податківці своїх роз’яснень не змінили. Суми утриманих підприємством аліментів з фактичного заробітку (доходу) працівника на підставі постанови виконавця, які перераховані на рахунок виконавчої служби для подальшої їх виплати стягувачу, відображаються у ф. №1ДФ під ознакою доходу «140» із зазначенням реєстраційного номера облікової картки стягувача («ЗІР» 103.25).
При цьому при заповненні розділу І форми №1ДФ:
- у графі 2 відображаємо реєстраційний номер облікової картки платника податку – стягувача аліментів,
- у графі 3а та 3 – суму нарахованих і сплачених виконавцю на користь стягувача аліментів,
- у графі 4а і у графі 4 – податку не буде, оскільки аліменти не оподатковуються (пп. 165.1.14 ПКУ). Зверніть увагу: аліменти, які стягуються за рішенням суду з нерезидента, теж не оподатковуються.
У розд. II форми №1ДФ, хоч аліменти і не оподатковуються військовим збором, їх теж слід показати (як нараховані та виплачені доходи, в загальній сумі). Ми про це писали тут.