• Посилання скопійовано
Вилучено з «Моїх новин»

Чи потрібно попереджати сумісників завчасно про скорочення?

Вилучено з «Моїх новин»

Однією з основних ознак сумісництва є укладення окремого трудового договору. Тому попередження про вивільнення має проводитися за загальними правилами

Чи потрібно попереджати сумісників завчасно про скорочення?

Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

Держпраці у Полтавській області пояснює чи потрібно попереджати сумісників про скорочення посад за два місяці.

Згідно п. 1 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.1993 р. №43, сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або на іншому підприємстві, в установі, організації чи у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.

Отже, однією з основних ознак сумісництва є укладення окремого трудового договору. Порядок укладання трудового договору визначений у ст. 24 КЗпП і не залежить від того, чи це трудовий договір за основним місцем роботи чи за сумісництвом.

У разі змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників трудовий договір із працівником-сумісником може бути припинено з ініціативи роботодавця на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП.

Порядок вивільнення працівників визначено у ст. 49-2 КЗпП, якою передбачено обов’язок роботодавця персонально попередити працівника про наступне вивільнення не пізніше ніж за два місяці.

Відповідно до ст. 44 КЗпП виплата вихідної допомоги у разі припинення трудового договору залежить виключно від підстави припинення й не залежить від факту роботи за основним місцем або за сумісництвом.

Таким чином, у разі звільнення працівника на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП йому виплачується вихідна допомога в розмірі не менше середнього місячного заробітку, який розраховується відповідно до вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 р. №100.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Джерело: Держпраці у Полтавській області

Рубрика: Праця та соціальний захист/Трудові відносини

Зверніть увагу! Матеріали в розділі «Новини», а також коментарі до них можуть містити аналітичні погляди сторонніх експертів та представників державних органів. Редакція докладає зусиль для перевірки достовірності даних, проте думка авторів може не збігатися з позицією редакції.

Оскільки податкове та бухгалтерське законодавство постійно змінюється, ми рекомендуємо використовувати наведену інформацію як довідкову та звертатися за індивідуальною консультацією перед прийняттям фінансових рішень. Редакція здійснює модерацію коментарів відповідно до Редакційної політики сайту.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Трудові відносини»