Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Посадовці Управління Держпраці у Хмельницькій області продовжують щоденно надавати консультації громадянам з питань законодавства про працю.
Зокрема, на тижні отримали наступне запитання від працівниці, яке прокоментувала головний державний інспектор відділу з питань додержання законодавства про працю Людмила Огойко:
Запитання: Одна співробітниця пішла у відпустку по догляду за дитиною до 3-х років, а через якийсь час тимчасова співробітниця, яка працює на її місці, теж пішла в декрет. У цій ситуації прийом на роботу вже третьої співробітниці проводитиметься на так звану «двічі декретну посаду». Як звільнити тимчасових працівників, при виході на роботу постійного працівника з декрету?
Відповідь: Особливістю оформлення строкових трудових договорів такого роду є те, що оформляється такий договір на період декрету основної співробітниці, і що саме від дати її виходу на роботу буде залежати тривалість дії строкових трудових договорів у двох інших співробітниць.
І якщо при звільненні третьої співробітниці складнощів бути не повинно, то ось звільнити другу співробітницю буде не так вже й просто. Вся справа в тому, що особливістю розірвання строкового договору є його припинення в останній день дії, а в разі затримки звільнення хоча б на один день, договір вважається продовженим на невизначений термін.
Враховуючи той факт, що тимчасова співробітниця перебувала у відпустці по догляду за дитиною в день виходу на роботу після декрету основної співробітниці, звільнити її за статтею п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України «закінчення строку трудового договору» роботодавець не може.
Отже, договір такої співробітниці стане безстроковим. Звільнення тимчасової співробітниці по поверненню з декретної відпустки можливо тільки за статтею скорочення чисельності або штату (п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України). А це вже особлива процедура, яка вимагає додаткових тимчасових витрат на підготовку документів і коштів на виплату вихідної допомоги.
***
