З 19 липня діють зміни у строках звернення до суду для вирішення трудових спорів
Вилучено з «Моїх новин»
Зі заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення
Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Держпраці у Львівській області нагадує, що змінено норми законодавства щодо порядку звернення громадян до суду у разі виникнення трудових спорів.
Державна служба України з питань праці постійно працює у напрямку належного інформування роботодавців та працівників в умовах воєнного стану щодо актуальних змін у законодавстві про працю.
Зокрема, важливих змін зазнали норми законодавства щодо порядку звернення громадян до суду у разі виникнення трудових спорів в частині строків таких звернень.
Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, – у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116 КЗпП).
Звертаємо увагу! Раніше частина друга статті 233 КЗпП визначала, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Відтепер, після набуття чинності Закону, звернутися із заявою про виплату всіх сум, що належать працівникові в разі звільнення він може у 3-місячний строк із дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Якщо питання не йде про порушення трудових прав при звільненні, то діє загальний строк для вирішення трудових спорів – 3 місяці.
Якщо працівник з поважних причин пропустив установлені строки для звернення до суду, то відповідно до статті 234 КЗпП суд може поновити ці строки. Проте, терміни поновлення теж зазнали змін.
У новій редакції статті 234 КЗпП вказано, що поновлення строків, пропущених з поважних причин, можливе, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (ст. 116 КЗпП), минуло не більше одного року. Раніше таких обмежень у часі не було.
Зверніть увагу! Матеріали в розділі «Новини і статті», а також коментарі до них можуть містити аналітичні погляди сторонніх експертів та представників державних органів. Редакція докладає зусиль для перевірки достовірності даних, проте думка авторів може не збігатися з позицією редакції.
Оскільки податкове та бухгалтерське законодавство постійно змінюється, ми рекомендуємо використовувати наведену інформацію як довідкову та звертатися за індивідуальною консультацією перед прийняттям фінансових рішень. Редакція здійснює модерацію коментарів відповідно до Редакційної політики сайту.
Підприємство оплатило працівниці одноденні курси домедичної допомоги. Згодом жінка без медичної освіти побачила в «Резерв+» статус військовозобов’язаної. Про випадок повідомила Тетяна Мойсеєнко
Для участі у програмі «Досвід має значення» планують визначити порядок подання заявок через Дію. Проєкт також уточнює використання Дії та системи «Обрій» для звільнення працівників, чиї роботодавці перебувають на ТОТ або в зоні бойових дій
Працівникам, які працюють з ручним електроінструментом І класу, потрібна ІІ група з електробезпеки. Для роботи з інструментом ІІ та ІІІ класів достатньо І групи
Відсутність у роботодавця документів — це не автоматичне підтвердження того, що працівник не працював.
Організація трудового процесу та належне ведення кадрового і бухгалтерського обліку — це відповідальність роботодавця
Працівник, який виїхав за кордон під час воєнного стану, може отримати неоплачувану відпустку до 90 календарних днів. За наявності підтвердних документів роботодавець зобов’язаний її надати
Працівницю звільнено в серпні 2026 року. Через лічильну помилку виплачено зарплату за 13 днів замість 3. Направлено повідомлення про повернення зайво отриманих 5 тис. грн (нетто). Нарахування за 08/2026 проведено за 3 дні. Чи потрібно донарахувати/доплатити податки з цієї суми?
Підприємство безоплатно передає частину товарів у межах рекламної акції. Чи виникає обов’язок одночасно нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ за мінімальною базою оподаткування та компенсуючі зобов’язання за пп. 198.5 ПКУ? Який алгоритм документального оформлення і відображення операції в обліку на субрахунках 641 та 6435?
Наш склад було пошкоджено внаслідок ракетного удару, товар знищено повністю. Ми зібрали акт про пожежу від ДСНС та витяг з ЄРДР, проте податківці наполягають, що без індивідуального сертифіката Торгово-промислової палати про форс-мажор ми зобов'язані нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ. Чи законна така вимога і чи варто нам витрачати час та кошти на отримання сертифіката ТПП?
Підприємство у 2025 році придбало у фізособи – підприємця товари, внаслідок чого виникла кредиторська заборгованість. У 2026 році планувалося погасити борг, однак контрагент припинив підприємницьку діяльність (закрив ФОПа). Чи має право підприємство списати таку заборгованість до складу доходів на субрахунок 717?