З 19 липня діють зміни у строках звернення до суду для вирішення трудових спорів
Вилучено з «Моїх новин»
Зі заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення
14.09.20227 024
Посилання скопійовано
Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Держпраці у Львівській області нагадує, що змінено норми законодавства щодо порядку звернення громадян до суду у разі виникнення трудових спорів.
Державна служба України з питань праці постійно працює у напрямку належного інформування роботодавців та працівників в умовах воєнного стану щодо актуальних змін у законодавстві про працю.
Зокрема, важливих змін зазнали норми законодавства щодо порядку звернення громадян до суду у разі виникнення трудових спорів в частині строків таких звернень.
Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, – у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116 КЗпП).
Звертаємо увагу! Раніше частина друга статті 233 КЗпП визначала, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Відтепер, після набуття чинності Закону, звернутися із заявою про виплату всіх сум, що належать працівникові в разі звільнення він може у 3-місячний строк із дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Якщо питання не йде про порушення трудових прав при звільненні, то діє загальний строк для вирішення трудових спорів – 3 місяці.
Якщо працівник з поважних причин пропустив установлені строки для звернення до суду, то відповідно до статті 234 КЗпП суд може поновити ці строки. Проте, терміни поновлення теж зазнали змін.
У новій редакції статті 234 КЗпП вказано, що поновлення строків, пропущених з поважних причин, можливе, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (ст. 116 КЗпП), минуло не більше одного року. Раніше таких обмежень у часі не було.
Зверніть увагу! Матеріали в розділі «Новини», а також коментарі до них можуть містити аналітичні погляди сторонніх експертів та представників державних органів. Редакція докладає зусиль для перевірки достовірності даних, проте думка авторів може не збігатися з позицією редакції.
Оскільки податкове та бухгалтерське законодавство постійно змінюється, ми рекомендуємо використовувати наведену інформацію як довідкову та звертатися за індивідуальною консультацією перед прийняттям фінансових рішень. Редакція здійснює модерацію коментарів відповідно до Редакційної політики сайту.
Повідомлення “Існує інше звернення ” в особистому кабінеті вебпорталу ПФУ свідчить про те, що існує раніше подане звернення на оцифрування документів у статусі “В роботі”, опрацювання якого ще не завершено фахівцями ПФУ
Якщо через окупацію або бойові дії ви втратили зв'язок із роботодавцем і не можете завершити трудові відносини — запишіться на бета-тестування нової послуги в Дії
Новий зарплатний поріг у 3 МЗП стосується не лише зарплати конкретного заброньованого працівника, а й середньої нарахованої зарплати працівників підприємства за останній місяць як один із критеріїв для отримання/підтвердження статусу критично важливого
З 1 вересня 2026 р. працівники, що мають відстрочку з інших підстав, визначених ст. 23 Закону про мобілізацію, та ті, які працюють за сумісництвом на іншому підприємстві, враховуватимуться у загальній кількості військовозобов’язаних лише за одним місцем роботи
Які нормативно-правові акти регулюють службові відрядження працівників бюджетних установ в Україні, які розміри добових та граничних витрат на проживання встановлено для них у 2026 році, чи є обов'язковою видача авансу та в які строки працівник має подати звіт про використання коштів після повернення з відрядження?
ФОП – платник ЄП, яка була позбавлена можливості подати декларацію платника ЄП та сплатити ЄП, має право подати протягом 30 календарних днів, наступних за днем закінчення дії таких обставин, Заяву та документи, які підтверджують настання зазначених обставин
При заповненні розрахунку в Об'єднаній звітності при перевірці Медок видає зауваження "У Податковому розрахунку в рядку 101 "Середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період, осіб" зазначено кількість, що перевищує дані в рядку 103 "Кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату". В рядку 101 зазначено кількість 81 працівник. У рядку 103 - 70 працівників. У нас працює 1 зовнішній сумісник, 1 працівниця знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років і 13 працівників мобілізовані. 23 квітня було прийнято 1 нового працівника. Чи потрібно виключити з рядка 101 мобілізованих працівників?
Немає обмеження щодо вільного розпорядження ФОП коштами, які надходять на рахунки, відкриті для здійснення підприємницької діяльності, а саме використання таких коштів на власні, не пов’язані з господарською діяльністю, потреби
Який максимальний обсяг доходу може мати ФОП на 2-й групі єдиного податку у 2026 році, щоб не втратити право на спрощену систему та не переходити на реєстрацію платником ПДВ?