З 19 липня діють зміни у строках звернення до суду для вирішення трудових спорів
Вилучено з «Моїх новин»
Зі заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення
14.09.20227 026
Посилання скопійовано
Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Держпраці у Львівській області нагадує, що змінено норми законодавства щодо порядку звернення громадян до суду у разі виникнення трудових спорів.
Державна служба України з питань праці постійно працює у напрямку належного інформування роботодавців та працівників в умовах воєнного стану щодо актуальних змін у законодавстві про працю.
Зокрема, важливих змін зазнали норми законодавства щодо порядку звернення громадян до суду у разі виникнення трудових спорів в частині строків таких звернень.
Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, – у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116 КЗпП).
Звертаємо увагу! Раніше частина друга статті 233 КЗпП визначала, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Відтепер, після набуття чинності Закону, звернутися із заявою про виплату всіх сум, що належать працівникові в разі звільнення він може у 3-місячний строк із дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Якщо питання не йде про порушення трудових прав при звільненні, то діє загальний строк для вирішення трудових спорів – 3 місяці.
Якщо працівник з поважних причин пропустив установлені строки для звернення до суду, то відповідно до статті 234 КЗпП суд може поновити ці строки. Проте, терміни поновлення теж зазнали змін.
У новій редакції статті 234 КЗпП вказано, що поновлення строків, пропущених з поважних причин, можливе, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (ст. 116 КЗпП), минуло не більше одного року. Раніше таких обмежень у часі не було.
Зверніть увагу! Матеріали в розділі «Новини», а також коментарі до них можуть містити аналітичні погляди сторонніх експертів та представників державних органів. Редакція докладає зусиль для перевірки достовірності даних, проте думка авторів може не збігатися з позицією редакції.
Оскільки податкове та бухгалтерське законодавство постійно змінюється, ми рекомендуємо використовувати наведену інформацію як довідкову та звертатися за індивідуальною консультацією перед прийняттям фінансових рішень. Редакція здійснює модерацію коментарів відповідно до Редакційної політики сайту.
В ДАР аграріям надходять квитанції з відмовою в отриманні статусу критичності. Це пов'язано із ненабранням чинності наказу Мінекономіки №6594 щодо нових критеріїв
З 27 червня роботодавець має не лише перевірити наявність ВОД, але й чи відповідає інформація з еВОД даним з «Оберіг». У роботодавця зʼявиться техможливість для такої перевірки, але на сьогодні її ще немає. Тому наразі еВОД має подавати саме працівник
Для зниження ризиків роботодавцям необхідно забезпечувати ефективну вентиляцію виробничих приміщень, використовувати сучасні системи пиловидалення, а також організовувати належний контроль умов праці
Працівник залишається в штаті, за ним зберігається його робоче місце. Коли обставини зміняться — дія договору повністю відновлюється. Призупинити договір можна лише тоді, коли виконувати роботу не мають можливості
Мінфін своїм наказом від 23.06.2026 №335 затвердив нові Критерії, за якими він визначає підприємства, установи, організації, які мають важливе значення для галузі національної економіки
ТОВ розпочало діяльність у травні 2026 року. Як коректно присвоювати порядкові номери відомостям нарахування заробітної плати: починати нумерацію з №1 від першого місяця роботи підприємства чи застосовувати наскрізну нумерацію відповідно до календарного місяця (наприклад, №5 за травень)?
Платник єдиного податку 3-ї групи планує укласти договір позики посівного матеріалу (насіння). Які юридичні вимоги ЦКУ та ПКУ слід дотримати при оформленні, чи виникає дохід або ПДВ при передачі/поверненні насіння, і які ризики переведення на загальну систему чи визнання операції безповоротною фінансовою допомогою?
Розрахунок містить відомості, що не впливають на ПЗ з ЄП, визначені у Деклараціях, тож ЮО – платник ЄП 4 групи, яка в поточному році подала загальну і звітні Декларації разом з Розрахунком, не подаває Розрахунок із загальною новою та звітною новою Декларацією
У зв'язку з останньою зміною Переліку ТОТ (набув чинності 05.06.2026), наше підприємство вже не перебуває на території можливих бойових дій і не має права бронювати 100% (ми окремо збільшували ліміт до 100%, маємо рішення органу, який надав нам критичність) . Чи потрібно нам вже зараз протягом 10 роб.дн. з 05.06 анулювати бронювання і знизити кількість заброньованих до 50%?
Податкова провела камеральну перевірку нашого підприємства — платника єдиного податку — та на підставі її результатів прийняла рішення про анулювання статусу платника ЄП, посилаючись на перевищення граничного обсягу доходу. Чи є такі дії законними? Яка позиція судів із цього питання?