• Посилання скопійовано

Харчування працівників: облік та оподаткування

Як обліковувати харчування працівників, якщо вони за їжу платять самостійно? А якщо підприємство платить за працівників? Які труднощі чекають на роботодавця, який вирішив годувати працівників за системою «шведський стіл»?

Харчування працівників: облік та оподаткування

На підприємстві можна організувати харчування працівників у різний спосіб, зокрема:

  • працівники повністю оплачують своє харчування;
  • роботодавець надає харчування безоплатно;
  • надається харчування за типом «шведський стіл»;
  • надається тільки кава, чай та печиво.

 

Організація харчування працівників за повну оплату

На думку автора, цей спосіб з усіх перелічених є для бухгалтера найпростішим, тому що тут не виникає додаткового блага у працівників, бо фактично вони самі купують їжу. Тому тут не буде утримань ані ПДФО, ані ВЗ, та ЄСВ не нараховуватиметься, оскільки працівники самі відшкодовують вартість свого харчування.   

Найпростішим способом оплати харчування є вирахування його вартості із зарплати працівників. Проте цей спосіб не підходить для роботодавців – платників єдиного податку ІІ чи ІІІ групи, оскільки порушується вимога п. 291.6 ПКУ про те, що платники ЄП І – ІІІ груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій). По суті, роботодавець продає працівникам продукцію – готові страви в обмін на зменшення заборгованості із заробітної плати перед ними, тобто фактично роботодавець отримує не грошову виручку, а зменшення зобов’язання. Проте «єдинники» ІІ – ІІІ груп можуть приймати грошову оплату за харчування в касу або на рахунок. Звертаємо увагу, що роботодавці-«єдинники» IV групи не обмежені грошовою формою розрахунків і тому можуть продавати працівникам харчування в рахунок зарплати.

 

Приклад 1

На підприємстві (загальна система оподаткування) організовано харчування для працівників вартістю 240,00 грн на день, у т. ч. ПДВ 40,00 грн. За місяць працівник отримав харчування на суму 5280,00 грн (240,00 грн х 22 роб.дні), і цю суму було утримано з його заробітної плати. Бухоблік такого харчування показано у таблиці 1.

Таблиця 1

Бухоблік утримання вартості харчування із заробітної плати


з/п
Зміст операції Бухоблік Сума, грн
Д-т К-т
1 Утримано вартість харчування із зарплати. Якщо страви закуповують, то К-т 702, а якщо
виготовляють самостійно, то К-т 701
661 702
(701)
5280,00
2 Нараховано ПЗ з ПДВ 702
(701)
641/ПДВ 880,00

 

Працівники отримують харчування безоплатно

Утримання ПДФО та ВЗ. Відповідно до пп. «б» пп. 164.2.17 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо, зокрема, у вигляді вартості харчування, безоплатно отриманого платником податку. 

Також вартість харчування є об’єктом оподаткування військовим збором (п. 1.2 ч. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (див. ІПК ДФСУ від 13.10.2017 №2233/6/99-99-15-01-01-15/ІПК). Додаткове благо в додатку 4ДФ до об’єднаної звітності відображається з ознакою доходу «126». 

А от уже в іншій ІПК від 14.04.2020 №1512/6/99-00-07-01-01-06/ІПК ДПС зазначає, що харчування не є додатковим благом, а є іншим доходом. Та все одно це є оподатковуваний дохід. Податківці пишуть: «Звертаємо увагу, що норми пп. 164.2.17 ПКУ не містять посилань на те, що доходи, одержані платником податку у вигляді безоплатного харчування, не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб. Зазначене лише може вказувати на те, що такі доходи не є додатковим благом». Таким чином, у додатку 4ДФ слід зазначати вартість харчування з ознакою доходу «127». 

Який варіант обрати – вирішувати самому роботодавцю. 

Але і в першому, і другому варіантах під час утримання ПДФО потрібно застосовувати натуральний коефіцієнт, оскільки цей дохід надається у негрошовій формі. При утриманні ВЗ натуральний коефіцієнт не застосовується. Докладніше про це – у нашій новині

ЄСВ. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Статтею 7 Закону №2464 визначено базу нарахування єдиного внеску. При цьому ч. 7 ст. 7 Закону №2464 передбачено, що перелік видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, затверджується Кабінетом Міністрів України – це Перелік №1170. У ньому не передбачено витрат на безоплатне харчування.

Тому дохід, отриманий працівником у вигляді вартості безоплатного харчування від роботодавця, є базою нарахування ЄСВ як складова оплати праці.

 

Приклад 2

На підприємстві (загальна система оподаткування) організовано харчування для працівників вартістю 240,00 грн на день, у т. ч. ПДВ 40,00 грн. За місяць працівник безоплатно отримав харчування на суму 5280,00 грн (250,00 грн х 22 роб.дні). Працівник не є особою з інвалідністю. 

Визначимо суму ПДФО з урахуванням «натурального» коефіцієнта:

5280,00 грн х 1, 21951 = 6439,02 х 18% = 1159,02 грн.

ВЗ розраховується без коефіцієнта:

5280,00 грн х1,5% = 79,20 грн.

Розраховуємо ЄСВ:

5280,00 грн х 22% = 1161,60 грн.

Таблиця 2 

Бухоблік операцій з надання працівникам безоплатного харчування


з/п
Зміст операції Бухоблік Сума, грн
Д-т К-т
1 Нарахування натуральної оплати праці у вигляді харчування 92 661 6439,02
2 Утримано ПДФО 661 641 1159,02
3 Утримано ВЗ 661 651 79,20
4 Нараховано ЄСВ 92 651 1161,60
5 Утримано вартість харчування із зарплати 661 702 5280,00
6 Нараховано ПЗ з ПДВ 702 641 880,00

 

Харчування за типом «шведський стіл»

Якщо з попередніми варіантами харчування все зрозуміло, то щодо «шведського столу» є маса нюансів, спричинених хиткою позицією податківців. До слова, у ЗІР взагалі немає інформації щодо оподаткування харчування, а про «шведський стіл» і поготів.

«Шведський стіл» (буфет) – це такий спосіб подавання їжі, за яким страви виставляються поруч, і їжу накладають у свої тарілки самі гості. При цьому не ставиться завдання контролю, хто які страви взяв і скільки.

В ІПК від 03.06.2019 №2535/6/99-99-13-02-03-15/ІПК податківці зазначали, що неможливість підприємства персоніфікувати отриманий дохід не може бути підставою для звільнення працівника від сплати відповідних податків та зборів. На їхню думку, положення колективного договору (зокрема, в частині відсутності персоніфікації харчування, яке надається), укладеного між підприємством та трудовим колективом, не можуть встановлювати або змінювати норми ПКУ щодо оподаткування доходів фізичних осіб. 

Щоб утримати ПДФО та ВЗ або нарахувати ЄСВ, потрібне одночасне виконання двох умов:

  • має бути чітко визначено, хто такий дохід отримав;
  • має бути чітко визначено, в якій сумі було надано такий дохід.

Адже «шведський стіл» виставляється для певної групи працівників, а податки рахуються за кожним із них окремо. І тут вже груповий підхід не працює.

Крім того, податківці зазначили, що документи, пов’язані з проведенням операцій, передбачених п. 70.12 ПКУ (до яких відноситься і надання доходу, з якого утримується податок), які не мають РНОКПП або серії та номера паспорта, вважаються оформленими з порушенням вимог законодавства України.

Із таких роз’яснень випливає лише один висновок: якщо треба персоніфікувати дохід, то оформляйте первинні документи з його надання персоніфіковано. Як саме розподілятиметься загальна вартість спожитого харчування на кожного працівника, залишається, по суті, на розсуд самого роботодавця.

Також в іншій ІПК від 14.04.2020 №1512/6/99-00-07-01-01-06/ІПК ДПС зазначала, що неможливість персоніфікувати отриманий дохід не може бути підставою для звільнення працівника від сплати відповідних податків та зборів. Були й інші консультації від податківців, у яких вони так чи інакше наполягають на своєму: що таки буде дохід від харчування за типом «шведського столу», але як його вираховувати, незрозуміло. 

Для оподаткування доходу ПДФО має бути низка базових елементів:

  • платник податку;
  • об’єкт оподаткування;
  • база оподаткування;
  • ставка оподаткування.

Якщо говорити про «шведський стіл», то єдиним відомим елементом із перерахованих вище є лише ставка податку, адже абсолютно неможливо проконтролювати чи визначити, хто що їв та скільки. На нашу думку, ділити загальну вартість страв, виставлених на стіл, на загальну кількість присутніх працівників також буде несправедливо, бо ті з них, хто з’їв більше, заплатять менше податку, а ті, хто з’їв менше, заплатять більше. Втім, іноді навіть немає інформації про те, скільки працівників відвідали «шведський стіл», адже ніхто не рахував кількість присутніх.

Суди стають на бік роботодавців – про це свідчать постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2018 р. №820/764/18, а також рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2019 р. №520/8584/18.

«Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у постанові від 01.08.2018 р. у справі №820/764/18 зазначила, що вартість громадського харчування в кафетерії та кімнаті для прийому їжі Товариства, якими забезпечуються працівники позивача впродовж робочого дня за принципом «шведський стіл», не є додатковим благом та не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку на доходи фізичних осіб, надання у вигляді такого безоплатного харчування звільняється від оподаткування військовим збором та не може розглядатися як база нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Відповідачем не зазначені причини зміни правил практичного застосування окремих норм Податкового кодексу України, викладених в інших податкових консультаціях, та не роз’яснено, чи може податковий агент визначати платника податку на доходи фізичних осіб, який отримав безоплатне громадське харчування, а також визначати сам об’єкт оподаткування вказаним податком. З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції задовольнив позов та скасував Індивідуальну податкову консультацію Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 26.12.2017 р. №3151/ІПК/28-10-01-03-11».

Тож якщо на підприємстві працівники харчуються за системою «шведський стіл», дохід персоніфікувати неможливо, тому і податки утримати, по суті, неможливо, але потрібно бути готовими до того, що, ймовірно, доведеться свою позицію обстоювати у суді. 

Якщо ж роботодавець дотримується обережної позиції і вирішить оподаткувати таке харчування, як варіант, фахівці з оподаткування (не податківці!) пропонують загальну вартість страв, що подаються на стіл, ділити на кількість працівників, на яких розраховано цю кількість страв. 

Готуючи цей матеріал, авторка телефонувала до Контакт-центру ДПС і про всяк випадок поцікавилась, що ж на гарячій лінії думають податківці щодо «шведського столу». Усна відповідь була однозначною: якщо неможливо персоніфікувати, хто й скільки спожив страв, то й ПДФО та ВЗ немає з кого утримувати. Хто його знає, можливо, у податкової нові «цінні вказівки», і тепер позиція щодо «шведського столу» стала більш лояльною? 

 

Чай, кава, печиво

У ЗІР, підкатегорія 103.02, міститься запитання: «Чи можуть розглядатися як об’єкт оподаткування ПДФО вода, кава, чай, придбані коштом роботодавця, що призначені для споживання в офісі будь-яким працівником та відвідувачем офісу?»  

На що податківці відповіли: «Оподаткування доходів фізичних осіб, у тому числі одержаних у вигляді додаткового блага, виходячи з положень ПКУ, розглядається лише у разі їх одержання безпосередньо конкретним платником податку.

Таким чином, вода, кава, чай, придбані коштом роботодавця, що призначені для споживання в офісі будь-яким працівником та відвідувачем офісу, не може розглядатися як об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб».

Ситуація з кавою і чаєм дуже схожа на «шведський стіл». Може, й справді тепер можна годувати працівників за цією системою і не думати, як вираховувати та оподатковувати з’їдене працівниками…

Автор: Галина Казначей

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Праця та соціальний захист/Трудові відносини

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Трудові відносини»