Південно-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці розповідає, що дії роботодавця у разі настання нещасного випадку на підприємстві, в установі, організації регламентує Закон України «Про охорону праці».
Стаття 22 Закону зобов’язує роботодавця організувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань й аварій на виробництві відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві та покладає на нього відповідальність за організацію розслідування.
Порядок визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, що сталися з особами, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених Законом:
- на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання;
- з фізичними особами – підприємцями;
- особами, які провадять незалежну професійну діяльність;
- членами фермерських господарств;
- з учнями та студентами у період проходження виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємствах.
У разі настання нещасного випадку працівник, який його виявив, чи свідок події повинні вжити всіх можливих заходів, необхідних для надання допомоги потерпілому та негайно повідомити про нещасний випадок безпосереднього керівника робіт, службу охорони праці або іншу уповноважену особу суб’єкта господарювання.
Безпосередній керівник робіт чи інша уповноважена особа зобов’язані терміново організувати надання домедичної допомоги потерпілому та забезпечити, у разі потреби, його направлення до закладу охорони здоров’я та негайно повідомити роботодавця про подію.
Свою чергою, роботодавець зобов’язаний упродовж однієї доби повідомити з використанням засобів зв’язку територіальний орган Держпраці, територіальний орган Пенсійного фонду України та інші органи, визначені Порядком та не пізніше наступного робочого дня надати повідомлення встановленої форми на паперовому носії.
У разі приховування факту нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) посадова особа Держпраці або її територіального органу має право видавати обов’язковий до виконання припис за формою Н-9 щодо проведення розслідування та оформлення матеріалів розслідування відповідно до вимог Порядку.
Роботодавець після одержання обов’язкового до виконання припису за формою Н-9 зобов’язаний упродовж 10 робочих днів забезпечити вжиття зазначених у ньому заходів, а також притягти до відповідальності працівників, які допустили порушення вимог законодавства.
Про вжиття заходів роботодавець письмово повідомляє Держпраці або її територіальний орган в установлений у приписі строк.
Роботодавцям, які не повідомляють державні органи про нещасний випадок, законодавець установлює санкції адміністративного характеру.
Відповідно до ч. 6 ст. 41 КУпАП, порушення встановленого порядку повідомлення (надання інформації) центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, про нещасний випадок на виробництві – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю, і на фізичних осіб, які не мають статусу підприємців та використовують найману працю, від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.