До Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці України звернулася фізична особа - підприємець із Донеччини Роман Сергійович. Він використовує найманих працівників, з якими завжди укладає письмові трудові договори. Але працівник, в якому пан Роман дуже зацікавлений, не погоджується на певні умови, визначені у договорі. Як бути у ситуації, що склалася? Консультацію надала інспектор праці Міжрегіонального управління Наталя Морозова.
Трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем – фізичною особою), за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець – фізична особа) зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації (стаття 21 Кодексу законів про працю України).
Згідно з частиною третьою статті 9 Кодексу законів про працю України забороняється примушення працівника до укладення трудового договору, який містить умови, щодо яких між працівником та роботодавцем не досягнуто взаємної згоди.
Умови трудових договорів, які погіршують становище працівників порівняно із законодавством України про працю, є недійсними.
