До Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці звернувся пан Костянтин, який працює у фізичної особи - підприємця майже сім місяців, із проханням надати роз’яснення, чи має він право на щорічну відпустку тривалістю 24 календарних дні.
Пан Костянтин поскаржився, що роботодавець відмовив йому у наданні щорічної відпустки тривалістю 24 календарних дні, повідомивши, що кількість днів відпустки буде нараховано пропорційно до відпрацьованого часу, мотивуючи це воєнним станом.
Інспектором праці, Мариною Солохою, пана Костянтина було поінформовано, що відповідно до статті 10 Закону України «Про відпустки» право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на цьому підприємстві.
У разі надання працівникові зазначених щорічних відпусток до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи їх тривалість визначається пропорційно до відпрацьованого часу, за винятком випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті, а саме.
Щорічні відпустки повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на цьому підприємстві за бажанням працівника надаються:
- жінкам – перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї, а також жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю;
- особам з інвалідністю;
- особам віком до вісімнадцяти років;
- чоловікам, дружини яких перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами;
- особам, звільненим після проходження строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення із служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду до місця проживання;
- сумісникам – одночасно з відпусткою за основним місцем роботи;
- працівникам, які успішно навчаються в навчальних закладах та бажають приєднати відпустку до часу складання іспитів, заліків, написання дипломних, курсових, лабораторних та інших робіт, передбачених навчальною програмою;
- працівникам, які мають путівку (курсівку) для санаторно-курортного (амбулаторно-курортного) лікування;
- батькам – вихователям дитячих будинків сімейного типу;
- в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.
Також пана Костянтина було поінформовано про негативні наслідки неофіційного працевлаштування, про недопущення дискримінації та мобінгу, зокрема осіб з ВІЛ/СНІД, запобігання насильству за ознакою статі та застережено від потрапляння в ситуацію торгівлі людьми.