Фахівці Мінекономіки у листі від 03.04.2023 р. №4706-05/14490-07 підкреслили, що згідно з ч. 3 ст. 119 КЗпП за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок бюджетних коштів.
Спираючись на зміст ст. 119 КЗпП, фахівці міністерства підкреслили, що вона не містить норми щодо збереження в період військової служби щорічної основної відпустки, визначеною законодавством про працю.
Але за загальними правилами надання щорічної відпустки за ст. 6 Закону про відпустки щорічна основна відпустка надається працівнику як компенсація за виконання посадових обов'язків протягом відпрацьованого періоду часу. Тому після демобілізації і повернення до виконання своїх повноважень працівник має право на щорічну основну відпустку.
Не забули фахівці міністерства навести норми за Законом №2352, які змінили п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки. За ними з 19 липня 2022 року до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, зараховуються час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (у тому числі час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу), крім випадків, коли за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігалися місце роботи і посада на підприємстві на час призову.
Висновок фахівці зробили такий: працівники, зазначені у ч. 3 ст. 119 КЗпП, у період проходження військової служби не набувають права, зокрема, на щорічну основну відпустку у роботодавця, в якого вони увільнені від виконання обов'язків, передбачених трудовим договором.
Щодо тероборонців. Для працівників, які стали добровольцями територіальної оборони, інспектор праці пояснила, що за ними зберігається не лише посада за місцем роботи, а й середній заробіток. Для цього працівник має надати роботодавцю копію контракту добровольця ТРО або копію посвідчення встановленого зразка, виданого на підставі укладеного контракту, що підтверджує особу власника та його належність до виконання військово-цивільного обов’язку в межах території територіальної громади.
Відповідно вони мають право й на щорічну відпустку.
