Насамперед зазначимо, що відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону про відпустки право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на цьому підприємстві.
Відпустки у зв’язку одруженням не належать до оплачуваних відпусток, визначених п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про відпустки.
А от чи може підприємство-роботодавець самостійно встановити у себе такий вид оплачуваних відпусток та порядок їх надання? У принципі, підприємствам, які не є бюджетниками і самостійно розпоряджаються власними коштами, це не заборонено.
Тож якщо роботодавець бажає надати працівникові оплачувану відпустку у зв’язку з одруженням, то вона має бути передбачена колективним договором (ст. 13 КЗпП) або іншим нормативним документом підприємства з визначенням кількості оплачуваних днів. Позаяк підприємства, установи, організації у межах своїх повноважень і за власні кошти можуть установлювати додаткові порівняно із законодавством трудові та соціально-побутові пільги для працівників (ст. 9-1 КЗпП).
Отже, положення колективного договору щодо норми надання певної кількості днів оплачуваної відпустки у зв’язку з одруженням мають поширюватися на всіх працівників підприємства без винятку, звісно, якщо цим пунктом не передбачено винятків, на кшталт, що працівник, який на підприємстві відпрацював менше ніж пів року, не матиме права та таку оплачувану відпустку. Якщо такої заборони немає, то оплаті підлягають усі дні відпустки у зв’язку з одруженням, визначені колективним договором.
Таким чином, працівник, який одружується, матиме право не лише на оплачувану відпустку, визначену колективним договором, а ще й на 10 календарних днів відпустки без збереження заробітної плати. Адже у п. 8 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки зазначено, що працівникові, який одружується, надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю до 10 календарних днів.
І тут треба зробити ще одне важливе зауваження: безоплатні відпустки, зазначені у ст. 25 Закону про відпустки, є обов’язковими. Тобто таку відпустку роботодавець зобов’язаний надати працівникові в разі, якщо працівник висловив таке бажання, незалежно від того, скільки часу відпрацьовано на підприємстві.
Для цього працівник пише заяву та додає копію довідки з РАЦСу про подання заяви, а роботодавець має видати відповідний наказ.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї новини можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату , вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс
Передплатити
