Бронювання працівників за оновленими правилами: на що звернути увагу?

Постановою КМУ від 22.11.2024 №1332 було запроваджено перезавантаження системи бронювання працівників. Водночас було визначено долю тих працівників, які були заброньовані до набрання чинності цією Постановою. Про це ми докладно писали тут. А про те, що усі критично важливі підприємства повинні підтвердити свій статус протягом 3 місяців – ось тут.

Нагадаємо, що вона набрала чинності з 1 грудня 2024 р., крім підпунктів 1 – 3, 5 пункту 2 (щодо змін до Порядку №76 та порядку анулювання бронювання), пункту 7 цієї Постанови (щодо встановлення критеріїв, за якими здійснюється визначення критичності) та пункту 3 змін, затверджених постановою. Ці норми набрали чинності з дня опублікування Постанови №1332.

А саму Постанову було опубліковано в «Урядовому кур’єрі» від 23.11.2024. Тож зміни до Порядку №76 та інші норми діють з 24 листопада.

Бронювання до Постанови №1332

Нагадаємо, що до цього правила бронювання працівників визначали:

Порядок бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану, затверджений постановою КМУ від 27.01.2023 р. №76 (далі – Порядок №76);
Порядок бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, затверджений постановою КМУ від 05.06.2024 р. №650 (далі – Порядок №650).

Тепер Порядок №650 скасували, а от Порядок №76 (як і сама постанова, яка його затвердила) діятиме і далі, однак зі змінами, внесеними Постановою №1332.

Останнім часом більшість роботодавців для бронювання працівників користувалася «Дією». Тому для них алгоритм бронювання передбачав такі кроки:

1. Бронювання під час дії воєнного стану військовозобов’язаних передбачалося, зокрема, для тих, хто працює на підприємствах, в установах і організаціях, які визнані критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення. Тобто оформлювали бронь не працівники, а їхні роботодавці. І перш ніж почати процедуру бронювання роботодавці повинні були пройти процедуру визнання їх критично важливими.

Для цього роботодавець подавав до відповідного органу на розгляд комісії певний пакет документів (як правило, в електронному вигляді).

Зверніть увагу, що у зверненні потрібно було чітко вказати критерії, яким відповідає роботодавець і за якими він прагне отримати статус критично важливого. Відповідно, до нього додавалися і копії документів, які б підтверджували саме таку відповідність. Також у зверненні обов’язково мала бути фраза «просимо визначити критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період».

2. За результатами розгляду документів комісія рекомендувала або відмовляла в рекомендації щодо визначення підприємства критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. У разі отримання позитивного висновку комісії складався відповідний наказ.

3. Перелік підприємств, визнаних критично важливими, вносився до порталу «Дія».

4. А вже далі керівник підприємства подавав списки працівників, яких хотів би забронювати, через портал «Дія». Відповідну заяву треба було підписати кваліфікованим електронним підписом.

Зверніть увагу, що під час розгляду списків відбувалася онлайн-перевірка таких працівників на предмет наявності даних про них у реєстрі «Оберіг».

5. У разі позитивного рішення роботодавець в особистому кабінеті на порталі «Дія» отримував відповідне сповіщення. Тоді ж дані про бронювання зазначалися у застосунку «Резевр+».

6. У разі негативного рішення роботодавець в особистому кабінеті на порталі «Дія» отримував відповідне сповіщення з поясненням причин цього рішення.

Зверніть увагу, що далі, з метою оформлення броні, роботодавці мали видати військовозобов’язаному витяг із зазначеного рішення за формою згідно з додатком 3 до Порядку №76. Саме цей витяг з рішення і був документальним доказом того, що працівник є заброньованим. Хоча, як ми вже зазначили вище, відповідна інформація вносилася і до «Резерв+», тобто з’являлася і в ТЦК в електронному вигляді.

Статус тих, хто був заброньований до Постанови №1332

Ті, хто має витяги з рішень про бронювання, дата закінчення дії яких припадає на період після набрання чинності Постановою №1332, не поспішайте їх викидати!

Як зазначено у цій Постанові:

відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, які були надані військовозобов’язаним рішеннями Міністерства економіки до набрання чинності цією постановою, є чинними протягом строку, на який вони надані. Хоча і не довше ніж до 28 лютого 2025 р.;
відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, які були надані військовозобов’язаним засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг до набрання чинності цією постановою, є чинними протягом строку, на який вони надані, але не довше ніж до 28 лютого 2025 р.

Тобто навіть якщо відстрочку було надано правомірно і підприємство-роботодавець навіть за новими критеріями вважатиметься критично важливим, з березня таку відстрочку треба буде оформляти наново.

Водночас таку стару бронь можуть анулювати і до 1 березня!

Згідно з текстом Постанови №1332, причини і обставини такого анулювання такі (див. таблицю 1).

Таблиця 1. Анулювання броні працівника

Підстави для анулювання відстрочок, оформлених підприємствами-роботодавцями	Закінчення строку їх дії
	Завершення підприємством, установою, організацією виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг для забезпечення потреб Збройних сил, інших військових формувань
	Позбавлення підприємства, установи та організації статусу критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період органом, який прийняв рішення про визначення таких підприємства, установи та організації критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період
	Ліквідація підприємства, установи та організації
	Звільнення військовозобов’язаного з підприємства, установи та організації (крім звільнення з посади з подальшим призначенням на іншу посаду в межах одного підприємства, установи та організації)
	Тимчасове припинення дії трудового договору військовозобов’язаного з підприємством, установою, організацією
	Обґрунтоване подання керівника підприємства, установи та організації
	Надання відстрочки з інших причин, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Тобто надана військовозобов’язаному рішенням Мінекономіки відстрочка, строк дії якої не закінчився, вважається анульованою з дня прийняття Мінекономіки іншого рішення про бронювання такого військовозобов’язаного!
	Припинення укладеного договору (контракту) або закінчення строку призначення – для працівників спеціалізованих установ ООН, міжнародних судових органів, міжнародних та неурядових організацій та установ, членом, учасником або спостерігачем у яких є Україна відповідно до укладених міжнародних договорів України
	Невиконання оператором протимінної діяльності протягом шести місяців робіт з розмінування (гуманітарного розмінування) за сертифікованим процесом (процесами) на основі інформації, поданої Центром протимінної діяльності
Наслідки анулювання броні для роботодавців	Анулювання відстрочки здійснюється за рішенням Мінекономіки на підставі обґрунтованого подання органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації. У разі прийняття рішення про анулювання підприємства, установи та організації у п’ятиденний строк з дня його прийняття вилучають у військовозобов’язаного витяг з наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов’язаного та надсилають його до ТЦК, в якому військовозобов’язаний перебуває на військовому обліку (або відповідному підрозділу Центрального управління та/або регіональному органу Служби безпеки, відповідному підрозділу Служби зовнішньої розвідки, відповідному підрозділу розвідувального органу Міністерства оборони)

Хто підлягатиме бронюванню «автоматом»?

Як і раніше, під обов’язкове бронювання потрапляють державні службовці категорії «А» (а також держслужбовці категорії «Б», які їх заміняють), керівники місцевих органів самоврядування тощо (п. 5 Порядку №76). Інші держслужбовці (зокрема, Нацполіція, прокуратура, БЕБ та суди) отримали бронь лише на 50% їх кількісного складу.

Але тепер цей перелік поповнили і представники бізнесу:

кінцеві бенефіціарні власники критично важливих підприємств, критично важливих установ, які не є їхніми працівниками;
члени наглядових рад суб’єктів господарювання, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави і вартість активів яких за даними останньої фінансової звітності або річний розмір чистого доходу яких перевищує 200 млн гривень, а також особливо важливих для економіки підприємств, вартість активів яких за даними останньої фінансової звітності перевищує 2 млрд гривень або річний розмір чистого доходу яких перевищує 1,5 млрд гривень.

Критично важливі роботодавці

По-перше, трохи заспокоїмо тих, хто вже мав такий статус до Постанови №1332. Якщо рішення про присвоєння статусу мало дію до 30 листопада, цей статус за ними зберігатиметься до кінця 2024 року.

Проте ми все одно на порозі перезавантаження системи бронювання:

спочатку роботодавцям треба буде наново отримати статус критично важливих (і не варто відкладати це на останній день),
а потім таким роботодавцям необхідно буде наново оформити бронь на своїх працівників (стара бронь з 1 березня вже не діятиме!).

До чого готуватися? Критерії, за якими підприємства, установи та організації визнавалися критично важливими до змін і після 24.11.2024, наведені у таблиці 2.

Таблиця 2. Критерії критичної важливості юросіб (Постанова КМУ №76)

У редакції Постанови КМУ від 05.06.2024 №650	Зміни, внесені Постановою №1332
Загальна сума сплачених податків, зборів, платежів до державного і місцевих бюджетів (крім митних платежів) та сума сплаченого ЄСВ протягом звітного податкового року перевищує еквівалент 1,5 млн євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом НБУ за той самий період, що підтверджується довідкою органу ДПС, в якому на обліку перебуває підприємство, установа, організація
Сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів і позик, за звітний податковий рік перевищує еквівалент 32 млн євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом НБУ за той самий період, що підтверджується довідкою відповідного обслуговуючого банку
Відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ, що підтверджується довідкою про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, або витягом з інформаційної системи органів ДПС щодо статусу розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами, засвідченим керівником підприємства, установи, організації	Тепер цей критерій виглядає так: відсутність заборгованості зі сплати податків до державного і місцевих бюджетів та ЄСВ, що підтверджується довідкою про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, або витягом з інформаційної системи органів ДПС щодо статусу розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами, засвідченим керівником підприємства, установи, організації. Тобто тепер до критично важливих юросіб майже неможливо потрапити, маючи борги щодо податків. Раніше на предмет заборгованості контролювали лише ЄСВ! Втім, тут є винятки. Зазначений критерій не потрібно виконувати державним і комунальним підприємствам, установам і організаціям, а також господарським товариствам, у статутному капіталі яких більше 50 % акцій (часток) належить державі або перебуває у комунальній власності, та господарським товариствам, більше 50 % акцій (часток) яких належить господарським товариствам, частка держави або комунальної власності в яких становить 100 відсотків). Тобто бути працівником-бюджетником і тепер означає більше шансів отримати бронь!
Розмір середньої заробітної плати застрахованих осіб – працівників на підприємстві, в установі, організації за останній календарний квартал становить не менше розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 р. (відповідно до даних Держстату), що підтверджується довідкою, наданою підприємством, установою, організацією	Цей критерій, очевидно, для всіх застарів, і тому його переписали. Точніше, на старому рівні вимоги щодо оплати праці залишили для бюджетників (за переліком, аналогічним для попереднього критерію). А от для інших підприємств, установ, організацій розмір середньої зарплати за останній календарний квартал за цим критерієм має бути не нижчим за розмір мінімальної заробітної плати по країні, помноженої на коефіцієнт 2,5! Тобто нині під цей критерій потрапляють юрособи-небюджетники, в яких середня зарплата не нижча за 20000 грн! Це підтверджується довідкою, наданою підприємством, установою, організацією
Підприємство, установа, організація є резидентом Дія Сіті
Підприємство є постачальником електронних комунікаційних послуг з використанням мереж мобільного зв’язку, середньомісячний розмір чистого доходу якого за даними останньої фінансової звітності перевищує 200 млн гривень, або постачальником електронних комунікаційних послуг з використанням мереж фіксованого зв’язку, середньомісячний розмір чистого доходу якого за даними останньої фінансової звітності перевищує 20 млн гривень, що підтверджується звітом про фінансові результати з відмітками (штампами) контролюючого органу, який отримав фінансову звітність, із зазначенням дати її отримання
Підприємство, установа, організація має важливе значення для галузі національної економіки чи забезпечення потреб територіальної громади. Критерії, за якими це визначається, встановлюються органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, за сферою їх управління чи галуззю національної економіки або обласною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією (військовою адміністрацією у разі її утворення) з урахуванням потреб територіальної громади	Тепер додано зауваження «за погодженням з Мінекономіки та Міноборони». Тобто тепер і регіональні рішення затверджуватимуть централізовано. Як наслідок, до 4 грудня 2024 року будуть не просто затверджені міністерствами попередні критерії, а створені нові критерії! А далі протягом 3 місяців буде здійснено перегляд рішень про статус критично важливих, виданих місцевими органами влади. Тобто старі рішення діятимуть максимум до 28 лютого 2025 року включно. А чи буде у вашого підприємства і далі статус критично важливого, залежатиме від перегляду старого рішення
Підприємство, установа, організація має стратегічне значення для економіки і безпеки держави відповідно до переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою КМУ від 4 березня 2015 р. №83

Крім того, в п. 2 Критеріїв, затверджених Постановою №76, існує перелік юросіб, які «автоматом» потрапляють до критично важливих (див. таблицю 3).

Таблиця 3. Види юросіб, які визнаються критично важливими

Було	Стало
Спеціалізовані установи ООН, закордонні дипломатичні установи в Україні, закордонні дипломатичні установи України, представництва міжнародних організацій згідно з переліком, затвердженим МЗС
Представництва донорських установ, виконавці проєктів міжнародної технічної допомоги згідно з переліком, затвердженим Секретаріатом Кабінету Міністрів України	Зверніть увагу! Кількість військовозобов’язаних, які обіймають посади у представництвах донорських установ, виконавців проєктів міжнародної технічної допомоги та підлягають бронюванню, має становити не більше 50 % кількості військовозобов’язаних працівників. А бронюванню підлягають лише ті військовозобов’язані працівники, які безпосередньо залучені до виконання завдань проєкту та визначені такими згідно з внутрішніми документами виконавця (наказом, посадовою інструкцією тощо)
Дослідницька служба Верховної Ради України, а також підприємства, установи та організації, що перебувають у сфері управління органів, які здійснюють управління державним майном, що забезпечує діяльність відповідно Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, згідно з переліками, затвердженими відповідними органами управління
Підприємства, установи та організації протезно-ортопедичної галузі, що визначені Мінсоцполітики критично важливими для функціонування економіки в особливий період у сфері соціального захисту населення, які безпосередньо здійснюють протезування/ортезування
Оператори протимінної діяльності, які визначені Мінекономіки критично важливими для функціонування економіки в особливий період та проводять розмінування (гуманітарне розмінування) відповідно до законодавства
Банки державного сектору економіки, що визначені Мінфіном критично важливими для функціонування економіки в особливий період	Виключили з цього переліку

І наостанок, існувала ще одна категорія юросіб, яку можна було б назвати «щось посередині» – це постійні представництва нерезидентів.

Раніше постійні представництва нерезидентів (іноземних компаній, організацій), які провадять в Україні діяльність (представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, неурядових організацій інших держав, міжнародних неурядових організацій), визначалися Мінекономіки як критично важливі у разі відповідності критерію «мають важливе значення для галузі національної економіки чи забезпечення потреб територіальної громади» у таблиці 2. Втім, лише за умови провадження діяльності протягом останніх двох календарних років та їх акредитації (реєстрації) відповідно до закону і взяття на облік у контролюючих органах.

Тепер цей виняток скасували. Отже, якщо постійне представництво не потрапляє до критично важливих «автоматом» (див. таблицю 3), йому доведеться проходити ту саму процедуру отримання відповідного статусу, що й інші резиденти-«небюджетники».

При цьому кількість військовозобов’язаних, які обіймають посади у таких постійних представництвах нерезидентів і відповідно до закону підлягають бронюванню, має становити не більше 50 відсотків загальної кількості військовозобов’язаних працівників.

Втім, для іноземних ЗМІ зробили виняток. У постійних представництвах, які мають кількість військовозобов’язаних працівників не більше 15 осіб, можуть бути заброньовані усі військовозобов’язані. Якщо ж їх більше, то лише 50% кількості військовозобов’язаних працівників, що перевищує 15 осіб.

Увага! Інформацію про усіх юросіб, яким буде присвоєно статус критично важливих, буде внесено до Єдиного переліку. Його буде вести Мінекономіки засобами порталу «Дія».

А що ще змінилося?

Алгоритм бронювання не змінився, і роботодавці ще мають час на перезавантаження – отримання статусу критично важливого і бронювання працівників наново до 1 березня. Часу небагато, але, втім, він є.

А ще Постановою №1332 передбачено новий обов’язок для роботодавців: не пізніше ніж протягом наступного дня після прийняття працівника на роботу, переміщення його з одного структурного підрозділу до іншого або переведення на іншу постійну посаду або роботу, звільнення, поновлення на роботі, тимчасового припинення/відновлення дії трудового договору подавати до ПФУ відповідні відомості через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України в електронній формі з обов’язковим накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. Це було й раніше, але стосувалося лише тих підприємств, які подавали документи на бронювання через «Дію». З 1 грудня це повинні робити вже всі.

Тобто «єдина» звітність – «єдиною» звітністю (і в ній про більшість цих подій роботодавець і так повідомить ПФУ), але держава бажає знати про ці події вже наступного дня! Як мінімум, для того щоб стежити за рухом заброньованих і швидко анулювати бронь тим, хто вже звільнився або припинив дію трудового договору.

Як перевірятимуть працівника для надання йому відстрочки за рахунок бронювання?

Протягом 72 годин з моменту формування списку засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів переведення військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік на строк дії відстрочки здійснюється автоматично у разі, коли військовозобов’язаний:

перебуває на військовому обліку;
перебуває у трудових відносинах з державним органом, критично важливим підприємством, критично важливою установою;
обіймає посаду на критично важливому підприємстві, у критично важливій установі, за якою йому нараховано заробітну плату за кожен місяць останнього звітного періоду (квартал) не нижче за розмір мінімальної заробітної плати по країні, помноженої на коефіцієнт 2,5 (крім державних і комунальних підприємств, установ і організацій, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належить державі або перебуває у комунальній власності, та господарських товариств, більше 50 відсотків акцій (часток) яких належить господарським товариствам, частка держави або комунальної власності в яких становить 100 відсотків). Цей критерій є новим, та у разі якщо у працівника нарахована зарплата становить менше 20 000 грн, він не бронюється;
уточнив персональні дані;
не перебуває у розшуку.

Бронювання працівників за оновленими правилами: на що звернути увагу?

Усі новини рубрики «Трудові відносини»

Головне

Головне за тиждень

Зараз коментують

Перевір свого контрагента: