13 березня ВРУ на своєму черговому засіданні прийняла за основу законопроєкт №11495 щодо гарантування виплати військовослужбовцям компенсації за невикористані відпустки у разі звільнення під час воєнного стану. Про це повідомив Железняк у своєму Телеграм-каналі.
Законопроєктом №11495 пропонується пункт 14 ст. 10-1 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» доповнити новою нормою.
Згідно з нею невикористані за час проходження військової служби дні щорічних основної та додаткової відпусток, а також інших видів відпусток, у тому числі додаткової соціальної відпустки, що не були надані військовослужбовцям в особливий період з моменту оголошення мобілізації, підлягають грошовій компенсації, яка виплачується у рік звільнення військовослужбовців зі служби.
У Судово-юридичній газеті підкреслили: "Як зазначило Головне науково-експертне управління парламенту, залишається незрозумілим, за які саме інші види відпусток передбачається виплата компенсації, оскільки їх надання в особливий період не передбачено, а також що мається на увазі під «додатковою соціальною відпусткою».
Крім того, згідно з пояснювальною запискою депутатів до проєкту «реалізація законопроєкту не потребуватиме додаткових видатків з Державного бюджету України». Водночас пільги, компенсації та гарантії надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ. Тож, як зауважило ГНЕУ, необхідно узгодити проєкт з бюджетною політикою, щоб його можна було реалізувати на практиці".
Чи виплачуватимуть таку компенсацію роботодавці на місцях роботи мобілізованих працівників?
Ні, адже у законопроєкті йдеться про відпустки військовослужбовців, тобто ті, право на які вони набули не через роботу, а через виконання свого громадського обов'язку - військової служби.
Йдеться про зміни тільки до Закону про соціальний і правовий захист військовослужбовців. До КЗпП та до Закону про відпустки зміни не вносяться, тому для роботодавців обов'язки щодо мобілізованих працівників не змінюються. Основне завдання - зберігання за такими працівниками робочого місця.
У період проходження військової служби працівники не набувають права, зокрема, на щорічну основну відпустку у роботодавця, в якого вони увільнені від виконання обов’язків, передбачених трудовим договором.
На цьому наголошувала Держпраці тут.