• Посилання скопійовано

Перевезення працівників до роботи та назад: чи буде ПДФО, ВЗ та ЄСВ?

Витрати підприємства на перевезення працівників до місця роботи і назад у розумінні розділу IV не є об’єктом оподаткування ПДФО та ВЗ, а також не є базою нарахування ЄСВ, оскільки немає персоніфікованого обліку

Перевезення працівників до роботи та назад: чи буде ПДФО, ВЗ та ЄСВ?

Коментар до ІПК ДПС від 02.04.2025 №1782/ІПК/99-00-24-03-03

У податківців запитали: «Чи підлягають оподаткуванню ПДФО та ВЗ, а також чи включаються до бази нарахування ЄСВ витрати підприємства на перевезення працівників до місця роботи та з місця роботи в наведеній ситуації (перевезення працівників необхідно для господарської діяльності підприємства, послуги перевезення надаються стороннім перевізником без можливості забезпечити персоніфікований облік, витрати підприємства на організацію перевезення виробничого персоналу включаються до собівартості реалізованої продукції)?».  

Податківці у своїй відповіді насамперед вказали, що ними надана окрема ІПК від 11.03.2025 №1286/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК з питання оподаткування вартості послуг з перевезення працівників до місця роботи та назад.

У ній було зазначено, що вартість послуг з перевезення працівників до місця роботи та назад, яке організовується юрособою (роботодавцем) шляхом укладання договорів про надання послуг з перевізниками, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як додаткове благо та оподатковується ПДФО та ВЗ на загальних підставах.

Окремо вони згадали про норму до пп. «а» пп. 164.2.17 ПКУ. За нею до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді вартості використання житла, інших об’єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах.

Додатково до винятків, передбачених пп. «а» пп. 164.2.17 ПКУ, не вважаються додатковим благом платника податку, зокрема, доходи, одержані у формі та розмірах, що підлягають включенню роботодавцем до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг (абзац другий пп. «б» пп. 164.2.17 ПКУ).

Звертаємо увагу, що положення пп. «а» пп. 164.2.17 ПКУ, а також абзацу другого пп. «б» пп. 164.2.17 ПКУ застосовується юридичною особою (роботодавцем) у разі використання працівником житла, інших об’єктів матеріального або нематеріального майна, що належать безпосередньо роботодавцю та надані такому працівнику в безоплатне користування, або сплачується компенсація вартості такого використання, і такі витрати включаються до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг. 

Увага! Тепер ситуація виглядає так, ніби податківці змінили свою позицію. Щоправда, це теж ІПК, а тому скористатися нею без проблем може лише той податковий агент, який її отримав. Тобто йдеться про конкретного роботодавця. Але самі висновки податківців дуже цікаві, тож інші податкові агенти можуть зробити запит на власну ІПК, пославшись в ньому на цю свіжу консультацію. 

 

Щодо ПДФО та ВЗ

Відповідно до інформації, наведеної у зверненні, ТОВ залучає сторонніх перевізників на підставі договорів про надання послуг з перевезення, що свідчить про відсутність підстав для застосування роботодавцем положень пп. «а» пп. 164.2.17 ПКУ та абзацу другого пп. «б» пп. 164.2.17 ПКУ.  

Водночас до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема:

  • дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, крім сум, зазначених у пп. 165.1.53 ПКУ (пп. «е» пп. 164.2.17 ПКУ);
  • інші доходи, крім зазначених ст. 165 ПКУ (пп. 164.2.20 ПКУ).

 

Щодо ЄСВ

Податківці нагадали, хто є платниками за Законом про ЄСВ. Окремо вказали, що є базою нарахування ЄСВ.

За п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону №2464 базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці, та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Висновок ДПС:

У переліку доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків, не передбачено такого виду доходу, як витрати підприємства на перевезення працівників до місця роботи і назад. Але цей висновок стосується тільки ТОВ, яке отримало ІПК.

Автор: Русанова Ганна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Праця та соціальний захист/Трудові відносини

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Трудові відносини»