Період народження дитини клопітний для всіх: і для породіллі, і для молодого батька. Велика частина клопотів, пов'язаних із малюком, лягає на плечі чоловіка. Тож для виконання своїх нових родинних обов'язків батько іноді повинен частково пожертвувати роботою. З'ясуймо, чи може чоловік у такій ситуації отримати певні поблажки та які він має права.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки, чоловікові, дружина якого перебуває у післяпологовій відпустці (декретній відпустці), за його бажанням надається в обов'язковому порядку відпустка тривалістю до 14 календарних днів без збереження заробітної плати. Тож роботодавець не має права відмовити молодому батькові в наданні такої специфічної відпустки.
Додатково варто наголосити: виходячи зі згаданої норми ст. 25 Закону про відпустки, таку відпустку може отримати саме чоловік, дружина якого народила немовля, а отже, працівник має право вимагати такої відпустки лише за умови, що чоловік і жінка перебувають у зареєстрованому шлюбі.
Крім того, для отримання такої відпустки жінка повинна перебувати саме у відпустці по вагітності та пологах. А отже, якщо породілля до пологів не працювала або ж є приватним підприємцем чи самозайнятою особою, то її чоловік, на жаль, не має права скористатися відпусткою згідно з п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки.
Отже, якщо в буквальному розумінні не виконуються всі вимоги п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки, молодий батько, на жаль, не може розраховувати на відпустку. Звісно, можна ризикнути і наполягати на застосуванні цього пункту, та це може призвести до претензій з боку контролюючих органів (зокрема, з боку Держпраці) щодо правомірності надання працівнику такої відпустки.
У ст. 2 та 9 Закону про відпустки сказано, що при наданні відпусток без збереження заробітної плати, згідно зі статтею 25 або 26 Закону про відпустки, на час таких відпусток за працівником зберігається його місце роботи (посада), а час перебування в таких відпустках зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку. Про це згадано в листі Мінпраці від 18.03.2009 р. №2961/0/14-09/06 (див. «ДК» №21/2009).
Оформлення відпустки для молодого батька
Для отримання відпустки чоловік подає на ім'я керівника підприємства письмову заяву. У ній зазначає причини відпустки (перебування дружини у відпустці по вагітності та пологах), дату початку відпустки та її тривалість (у межах 14 календарних днів).
До заяви варто додати підтвердні документи. Одним із них може бути свідоцтво про народження дитини. А якщо його ще не отримали, можна використати копію документа, що засвідчує появу на світ немовляти (наприклад, медичне свідоцтво про народження, форма №103/о).
На сьогодні підставами для проведення державної реєстрації народження дитини є (п. 2 гл. 1 р. ІІІ Правил №52/5):
— медичне свідоцтво про народження (форма №103/о), видане закладом охорони здоров'я, де приймали пологи;
— медичне свідоцтво про народження (форма №103/о) або медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма №103-1/о1), у разі якщо пологи відбувалися поза межами закладу охорони здоров'я. Додатково слід оформити і висновок про підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров'я за формою, встановленою у додатку 3 до Порядку підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров'я, затвердженого постановою КМУ від 09.01.2013 р. №9;
--1--
Обидві форми затверджено наказом МОЗ України від 08.08.2006 р. №545.
— акт, складений відповідними посадовими особами (капітаном судна, командиром, начальником потяга тощо) за участю двох свідків і лікаря або фельдшера (якщо лікар або фельдшер були на транспортному засобі), у разі народження дитини на морському, річковому, повітряному судні, у потязі або в іншому транспортному засобі. У разі відсутності лікаря або фельдшера на судні держреєстрацію народження дитини проводять на підставі згаданого вище акта та медичної довідки про перебування дитини під наглядом лікувального закладу;
— медичний документ іншої держави, що підтверджує факт народження дитини, належним чином легалізований, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
— рішення суду, якщо немає перелічених вище документів.
Крім вищенаведених документів, виходячи з норм п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки, для того щоб чоловік підтвердив право на відпустку, він подає і копію свідоцтва про шлюб та довідку з місця роботи дружини, яка підтверджуватиме, що вона справді перебуває у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами (з фіксацією дати закінчення відпустки). І хоча прямої такої вимоги в Законі про відпустки немає, але як інакше керівництво підприємства встановить, що жінка справді перебуває в післяпологовій відпустці і, відповідно, працівник має право на відпустку згідно з п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки? Заміною такої довідки може бути копія листка непрацездатності жінки (адже саме в ньому буде зафіксовано факт вагітності, який вказуватиме на те, що жінка перебуває в післяпологовій відпустці).
На підставі заяви та вищезгаданих підтвердних документів керівник видає наказ про надання відпустки із зазначенням підстави такої відпустки та її тривалості. Із наказом повинен ознайомитися молодий батько під підпис. На підставі наказу до особової картки працівника вносять відповідний запис.
Заміною відпустки за ст. 25 (якщо, наприклад, чоловік під її норми з якихось причин не потрапляє) може стати ст. 26 Закону про відпустки, яка дозволяє працівникові за сімейними обставинами просити про отримання відпустки без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік. Але хоча в цьому разі працівник має право просити надати таку відпустку, проте роботодавець завжди може в цьому відмовити.
Звісно, можна скористатися і щорічною відпусткою — якщо у працівника ще залишилися невикористані дні. Або ж узагалі піти спочатку у відпустку за ст. 25 Закону про відпустки, а потім скористатися щорічною відпусткою або ж відпусткою без збереження заробітної плати за згоди роботодавця.
Також згадаймо, що, згідно зі ст. 18 Закону про відпустки, після закінчення відпустки по вагітності та пологах у жінки чоловік може взяти відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Мало того, таку відпустку дозволено брати частинами. Наприклад, спочатку жінка перебуватиме в такій відпустці до 6 місяців від народження дитини, а далі чоловік до одного року, а потім знову можна помінятися. Така відпустка не включається до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку (ст. 9 Закону про відпустки). Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається за заявою чоловіка. Але тільки за умови, що мати дитини не перебуває в такій відпустці та вийшла на роботу. Для підтвердження цього факту разом із заявою обов'язково слід подати відповідну довідку з підприємства, де працює жінка (ч. 4 ст. 20 Закону про відпустки).
У разі якщо дитина потребує домашнього догляду, можна взяти також відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку (статті 18 та 25 Закону про відпустки). Та в цьому випадку така відпустка також не включається до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку (ст. 9 Закону про відпустки).