Держпраці у Дніпропетровській області розповідає, що метою будь-якого медичного огляду працівника є визначення стану його здоров’я, зокрема, можливості виконання ним певних трудових обов’язків, своєчасного виявлення гострих чи хронічних професійних захворювань, встановлення у разі необхідності медичних протипоказань щодо здійснення окремих видів робіт, а також попередження виникненню та розповсюдженню інфекційних хвороб.
Звісно, далеко не всі працівники повинні проходити медичні обстеження — у чинному законодавстві України чітко визначено категорії працівників, наведено перелік професій, видів діяльності, виробництв і організацій, співробітники яких підлягають обов’язковим медичним оглядам. І роботодавець зобов’язаний не лише проконтролювати проходження ними цієї процедури, а й, у переважній більшості випадків, організувати за свій рахунок проведення медичних оглядів як для вже працюючих на підприємстві співробітників, так і для тих, які лише приймаються на роботу. Отож, наразі з’ясуємо, хто ж з працівників обов’язково має проходити попередні й періодичні медогляди та як, власне, організувати їх проведення і правильно оформити необхідну документацію.
Основні угруповання
Перш за все, відповідно до ст. 169 КЗпП та ст. 17 Закону №2694 роботодавець зобов’язаний за свої кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.
Ці медичні огляди об’єднаємо у групу так званих «трудових» медоглядів, проведення яких спрямоване на своєчасне запобігання заподіянню шкоди здоров’ю працівників.
Друга група медичних оглядів (так званих «профілактичних») передбачена ст. 21 Закону №1645, згідно з якою працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення, зобов’язані проходити профілактичні медичні огляди з метою уникнення поширення інфекційних хвороб. Такі медогляди відповідно до чинного законодавства мають проходити працівники харчових підприємств, підприємств роздрібної торгівлі та громадського харчування, оздоровчих закладів для дітей, лікувально-профілактичних закладів для дорослих, працівники лазень, саун, готелів, гуртожитків, спортивно-оздоровчих комплексів, закладів культури (театри, цирки, клуби, будинки культури тощо), розважальних закладів, підприємств фармацевтичної промисловості, аптек та їх структурних підрозділів, працівники підприємств та об’єктів водопостачання і каналізації, метрополітену, транспортно-дорожнього комплексу, рибного господарства, суб’єкти господарювання, що займаються розведенням, вирощуванням і реалізацією тварин, особи, які надають приватні послуги вдома та інші.
Особливістю є те, що працівникам, які підлягають «профілактичним» оглядам, потрібно мати особову медичну книжку.
Зауважимо, що крім наведених основних угруповань медоглядів існують й інші підстави для медичного обстеження працівників, пов’язані зі специфікою певних професій чи умов, що закріплено в окремих спеціальних нормативних актах.
Утім, із описаних вище груп медоглядів найбільша кількість припадає на так звані «трудові» — саме їм, власне, і присвячена ця стаття.
Медичні огляди проводяться відповідними закладами охорони здоров’я, працівники яких несуть відповідальність згідно із законодавством за відповідність медичного висновку фактичному стану здоров’я працівника.
Процедура проведення попереднього (під час прийняття на роботу) та періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічному обов’язковому медичному огляді осіб віком до 21 року (тобто, «трудових» медоглядів) детально визначена у Порядку №246.
Хто підлягає обов’язковому медогляду?
Медичний огляд обов’язковий для наступних категорій працівників:
- зайнятих на важких роботах;
- на роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці;
- на роботах, де є потреба у професійному доборі;
- осіб віком до 21 року (незалежно від професії та виду діяльності).
Медичні огляди для працівників, які зайняті на важких роботах і роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці проводяться відповідно до Переліку шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу, при роботі з якими обов’язкові попередній (періодичні) медичний огляд працівників, наведеному в додатку 4 до Порядку №246, де вказано безпосередньо сам фактор небезпеки, періодичність оглядів, фах лікарів, які мають брати в них участь, лабораторних досліджень, що повинні бути проведені, а також спеціальні медичні протипоказання (на доповнення до загальних).
Так, до шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу належать:
- хімічні речовини, їх сполуки та елементи (неорганічного та органічного походження);
- складні хімічні суміші, композиції, хімічні речовини визначеного призначення (барвники і пігменти органічні, пестициди, синтетичні мийні засоби, синтетичні полімерні матеріали: смоли, лаки, клей, пластмаси, мастилоохолоджувальні рідини, герметики, фарби, емалі; добрива; фармакологічні засоби);
- промислові аерозолі переважно фіброгенного та змішаного типу дії (азбест, цемент, скловолокно, вуглецевий пил);
- біологічні фактори (білково-вітамінні концентрати, комбікорми, ферментні препарати, біостимулятори, інфікований матеріал і матеріал, що заражений паразитами, збудники інфекційних захворювань);
- фізичні фактори;
- фізичне перевантаження та перенапруження окремих органів і систем та інші фактори трудового процесу (підняття та ручне переміщення вантажу, зорово-напружені роботи (з оптичними приладами, спостереження за екраном).
За таким самим принципом як додаток 4, побудовано і додаток 5 до Порядку №246 — у ньому міститься перелік робіт, для виконання яких є обов’язковим попередній (періодичні) медичний огляд працівників, періодичність оглядів, участь лікарів, лабораторні дослідження та медичні протипоказання.
До таких робіт відносяться:
- робота на висоті, верхолазні роботи і роботи, пов’язані з підійманням на висоту, а також з обслуговування підіймальних механізмів;
- праця електротехнічного персоналу, що виконує роботи з оперативного обслуговування і ремонту діючих електроустановок напругою 127 В і вище змінного струму та 110 В постійного струму, а також монтажні й налагоджувальні роботи, дослідження та вимірювання у цих електроустановках;
- роботи у лісовій охороні, по валу, сплаву, транспортуванню та первинній обробці лісу;
- роботи у нафтовій і газовій промисловості та при морському бурінні;
- усі види підземних робіт;
- робота на гідрометеорологічних станціях, спорудженнях зв’язку;
- геологорозвідувальні, топографічні, будівельні роботи;
- роботи, що пов’язані з обслуговуванням ємностей під тиском;
- праця машиністів (кочегарів), операторів котельних, працівників служби газнагляду;
- роботи, що пов’язані з застосуванням вибухових речовин, роботи у вибухово- і пожежонебезпечних виробництвах;
- роботи у військовій охороні, службах спецзв’язку, апараті інкасації, банківських структурах, інших закладах та службах, яким дозволено носити вогнепальну зброю та застосовувати її;
- роботи у газорятувальній службі, добровільних газорятувальних дружинах, військових частинах і загонах із попередження виникнення та ліквідації відкритих газових і нафтових фонтанів, військових гірничих, гірничорятувальних служб міністерств та закладів, у пожежній охороні.
- аварійно-рятувальні служби (роботи) з ліквідації надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру;
- роботи на механічному обладнанні (токарних, фрезерних та інших станках, штампувальних пресах тощо).
Перелік робіт, де є потреба у професійному доборі, затверджений Наказом №263/121 (у цьому переліку, на відміну від попередніх, наведено лише вид робіт та психофізіологічні показники для професійного добору).
До робіт, де є потреба у професійному доборі, належать:
- усі види підземних робіт;
- робота в кесонах, барокамерах, замкнутих просторах;
- водолазні роботи;
- роботи на висоті, верхолазні роботи, роботи, пов’язані з підйомом на висоту;
- роботи по обслуговуванню діючої електроустановки до і вище 1000 В та виконання в них оперативних переключень, налагоджувальних, монтажних робіт та високовольтних випробувань; робота під напругою в електроустановках до і вище 1000 В; роботи, пов’язані з діючим енергетичним обладнанням;
- роботи, пов’язані із застосуванням вибухових матеріалів, роботи у вибухо- та вогненебезпечних виробництвах;
- роботи, виконання яких передбачає носіння вогнепальної зброї;
- аварійно-рятувальні роботи та роботи по гасінню пожеж;
- роботи, пов’язані з управлінням наземним, підземним повітряним та водним транспортом;
- роботи, пов’язані з емоційно-нервовим напруженням (авіадиспетчери, диспетчери по управлінню рухом залізничного транспорту; оператори енергетичних систем);
- роботи по технічному обслуговуванню і експлуатації компресорних нафтонасосних та газорегуляторних станцій, лінійних систем магістральних нафто- і газопроводів;
- роботи, пов’язані з бурінням, видобутком та переробкою нафти, газу, конденсату та підготовки їх до транспортування та зберігання;
- роботи, які безпосередньо пов’язані з виробництвом чорних та кольорових металів.
Заступник начальника відділу з питань гігієни праці Тетяна Мазурець
Від редакції
Роботодавець за результатами медичного огляду інформує працівника про можливість (неможливість) продовжувати роботу за професією. У випадку непроходження працівником попереднього (періодичного) медичного огляду, роботодавець наказом по підприємству відсторонює такого від роботи, а також не допускає до роботи працівників, яким за результатами медичного огляду дана робота є протипоказана.
А от відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. За ст. 41 КпАП за порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення за рішенням суду накладається адмінштраф у розмірі від 510 до 1700 грн (за повторне порушення адмінштраф становитиме від 1700 до 5100 грн). Про це тут.
До того ж атестація є елементом охорони праці у разі наявності шкідливих та небезпечних умов праці. Тож її непроведення є порушенням законодавства про охорону праці. За це та за невиконання приписів роботодавці притягаються до сплати фінштрафу. Максимальний розмір штрафу відповідно до ст. 43 Закону «Про охорону праці» не може перевищувати 5% середньомісячного фонду заробітної плати за попередній рік.
А от Держпраці у Чернігівській області свого часу наполягала, що не проведення атестації робочих місць може призвести й до призупинення роботи підприємства.
Читайте також: Медогляди працівників (аналітика для передплатників).