Як нагадує «Вісник. Офіційно про податки», базою нарахування ЄСВ для роботодавців — підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці, та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ).
Витрати на відрядження, зокрема вартість проїзду, компенсаційні виплати, які виплачуються при переїзді на роботу в іншу місцевість згідно з чинним законодавством, не належать до фонду оплати праці (п. 3.15 розділу 3 Інструкції №5).
Крім того, згідно з п. 6 розділу I Переліку №1170 зазначені вище витрати на відрядження (вартість проїзду) належать до виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок.
Отже, суми компенсації вартості проїзду в громадському транспорті, виплачені найманому працівнику при виконанні службових обов’язків, не є базою нарахування ЄСВ.
***
Читайте також: Порядок компенсації роботодавцям витрат на ЄСВ змінився