Про скасування обов’язку індексації зарплат у 2023 році ми писали неодноразово, зокрема тут і тут. Проте запитання у читачів залишаються, тож спробуємо відповісти на них у цій статті. Хоча одразу попередимо: чи повернеться обов’язок індексування у 2024 році, чи ні, наразі не знає ніхто. Це залежить від законодавців, які можуть подовжити цю «пільгу» для роботодавців, а можуть і забути про неї. Тож зараз розглядатимемо той варіант, який є у чинному законодавстві. Тобто вважатимемо, що у 2024 році індексацію треба буде нараховувати.
Що це значить, – індексацію скасували?
Буквально закон (п. 3 Прикінцевих положень Держбюджету-2023) говорить таке: зупинити на 2023 рік дію Закону «Про індексацію грошових доходів населення». А це означає і зупинку дії Порядку №1078, який створено з метою реалізації цього Закону (як зазначено в постанові, якою цей Порядок затверджено).
Тобто у 2023 році усі види індексації, передбачені цим Законом, не діють.
І якщо ми говоримо про роботодавців, то вони не зобов’язані у 2023 році нараховувати індексацію зарплати своїх працівників. Хоча це їм і не заборонено, добровільно вони можуть індексувати і далі – роз’яснення від Держпраці з цього приводу ми наводили тут.
Втім, виплат, які рахуються зі середньої зарплати, ця «пільга» не стосується, бо вони і до цього не індексувалися. Тобто лікарняні, декретні, середня зарплата ТрО тощо нараховуються, але не індексуються.
А що означає зупинення «на 2023 рік»?
Це питання можна поділити аж на три аспекти (до, після і протягом 2023 року), і кожне з них треба аналізувати окремо. Ба більше, тут має значення і період, за який було нараховано дохід!
Зарплату за грудень 2022 року нарахували у грудні 2022 року, виплатили у січні 2023 року. Що з індексацією?
Тоді ще потрібно було діяти за старими нормами. Тобто під час нарахування зарплати наприкінці місяця треба було нарахувати і її індексацію за грудень 2022 року. Оподаткувати цю індексацію разом з рештою фонду оплати праці та виплатити її разом з іншою зарплатою після оподаткування.
Що як цього не зробили, тобто зарплату нарахували і виплатили, а індексацію за цей місяць не провели (хоч і мали це зробити)?
Це звичайне порушення законодавства з оплати праці, і під час перевірки Держпраці, найімовірніше, змусить вас його усунути – тобто донарахувати індексацію за грудень 2022 року. На думку автора, такий обов’язок залишиться і тепер, у 2023 році, коли Закон про індексацію не діє. Адже зворотної сили Закон про індексацію не має, та й обов’язок нарахувати таку індексацію виник до 2023 року.
Власне, про це і йдеться у листі Мінекономіки від 21.02.2023 р. №4707-05/7400-07, який ми коментували тут.
Але не всі фахівці вважать так само, адже до того цю проблему встигли прокоментувати у Північно-Східному міжрегіональному управлінні Держпраці. Вони категорично заявили: починаючи з 01.01.2023 до кінця 2023 року у роботодавця відсутній обов’язок нараховувати індексацію заробітної плати працівникам, незалежно від того, коли у працівника виникне чи виникло право на індексацію.
Проте слід враховувати, що це роз’яснення було надано до оприлюднення вищезгаданого листа Мінекономіки. Тому Держпраці, як орган підлеглий, звісно, змінить свою точку зору на ту, яку матиме міністерство. Та й автору наразі більш подобається варіант від Мінекономіки: протягом 2023 року за працівником зберігається сума індексації заробітної плати, яка виникла за період до січня 2023 року (до зупинення дії Закону).
Втім, фахівці міністерства розглядали в ньому й ще один варіант, про який варто вказати окремо.
Зарплату за грудень 2022 року нарахували у грудні 2022 року, виплатили у січні 2023 року. Що з індексацією?
Деякі бухгалтери вважають, що раз у 2023 році Закон про індексацію не діє, її можна і не виплачувати. Тим паче, що часто бухгалтери рахують зарплату за грудень вже у січні, і це досить поширена практика.
Проте не слід забувати, що до 1 січня 2023 року цей Закон діяв. А нарахування зарплати за грудень 2022 року, навіть якщо воно робиться у січні 2023, насправді проводиться заднім числом - тобто у відомості не за січень, а за грудень, і станом на 31.12.2022 р. або на останній робочий день 2022 року.
Тому обов’язок нарахувати і виплатити індексацію за періоди до грудня 2022 року включно був і залишається протягом 2023 року і у наступних роках. І якщо прийде перевірка від Держпраці, а ви індексацію не нарахували, виникне спір. Звісно, можна вирішити цей спір у суді, проте наразі ще немає показових рішень ВС з цього приводу, аби бути впевненими, що роботодавець таку справу виграє.
Приклад 1. Нарахували індексацію за грудень 2022 року у грудні 2022 року, але своєчасно (у строки виплати грудневої зарплати) не виплатили. І що?
Індексація була нарахована один раз (у грудні) і має бути виплачена один раз (за грудень). Звісно, залежно від фінансового стану роботодавця, її можна виплачувати (погашати цей борг перед працівниками) і частками. Проте це все ще буде груднева індексація, в межах її суми, нарахованої у грудні 2022 року.
Приклад 2. Нарахували зарплату за грудень 2022 року, але індексацію не провели (хоч і мали). І що?
Цю помилку доведеться виправляти. Тобто донарахувати індексацію за грудень 2022 року в тому місяці, в якому цю помилку встановили (наприклад, тепер, у травні 2023 року). І далі виплатити.
Хоча окрему відомість для нарахування і виплати цієї індексації оформлювати не треба – вже давно помилки у зарплаті за минулі періоди відображаються в обліку того місяця, в якому їх виявили.
Так само відображається донарахована індексація і в єдиному «зарплатному» звіті. Роз’яснення податківців з цього приводу ми наводили тут і тут.
Якщо донарахуємо зараз індексацію за період до 1 січня 2023 року, чи будуть санкції?
Проведення індексації є не правом, а обов’язком роботодавця, ще й встановленим законодавством із праці. Тож порушення цього обов’язку тягне за собою звичні 5 видів відповідальності для порушників: дисциплінарна, матеріальна, фінансова, адміністративна та, в деяких випадках, кримінальна. Докладніше про це в нашому довіднику.
А як же ж війна, спитаєте ви? Так, на час дії воєнного стану Закон №2136 встановив для роботодавців деякі преференції. Хоча індексація в цьому Законі і не згадується, в ньому зазначено таке:
а) роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили;
б) звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати (ч. 3 ст. 10 Закону №2136).
При цьому сама війна (точніше, воєнний стан) – це, звісно, форс-мажор, але він не звільняє від виконання обов’язків автоматично. Так само, як ваші працівники зобов’язані навіть під час війни виконувати свої трудові обов’язки, так само і ви, як роботодавці, маєте виконувати перед ними свої, зокрема щодо виплати зарплати (частиною якої і є індексація). Не робити цього без санкцій можна лише тоді, коли ви маєте залізні докази, що через бойові дії чи інші воєнні негаразди (руйнування офісу, вимкнення електроенергії, припинення роботи банків, масова міграція працівників тощо) ви, справді, фізично не могли виплатити зарплату вчасно. Відсутність грошей на таку виплату, на жаль, від обов’язків та санкцій не врятує.
Врятувати роботодавців від штрафів у 2023 році зможе хіба що чітко висловлена позиція Мінекономіки та Держпраці з цього приводу (якщо вони стануть на бік роботодавців). Але наразі таких заяв від контролерів не було.
Питання – хіт сезону: чи треба індексацію станом на грудень 2022 року нараховувати і платити протягом усього 2023 року?
Виникло це питання теж із фрази у листі Мінекономіки від 21.02.2023 р. №4707-05/7400-07 про те, що протягом 2023 року за працівником зберігається сума індексації заробітної плати, яка виникла за період до січня 2023 року (до зупинення дії Закону). Але, зверніть увагу, фахівці міністерства кажуть саме про збереження, а не про нарахування.
Щодо нарахування вони чітко кажуть – у 2023 році нарахування індексації не проводиться.
Ось це «збереження/нарахування» вже спричинило гарячі суперечки серед фахівців. Тому автору статті доведеться висловити власне трактування цього листа. І так само, як й іншим, почекати на нові коментарі від Мінекономіки.
На думку автора, нараховувати індексацію на рівні грудня 2022 року протягом 2023 року (як пропонують деякі фахівці заради збереження соціальних гарантій працівників) не треба. Якби законодавці хотіли «заморозити» індексацію таким чином на рік, вони б так і прописали у законі. Але вони просто скасували дію Закону про індексацію на 2023 рік. Отже, жодної нової індексації у 2023 році і жодного її донарахування у наступних роках.
А тепер перейдемо до найцікавішого – що буде далі.
Якщо у січні 2024 року обов’язок нараховувати індексацію повернеться, як, власне, це треба буде робити? І що з індексами інфляції 2023 року, чи братимуться вони до розрахунку?
Тут ми йдемо в область суцільних міркувань. Адже офіційних роз’яснень, ще і з прикладами, ми поки що не маємо.
Ми не маємо жодних перехідних норм. І до самого Закону про індексацію зміни щодо зарплат останнім часом не вносили – його просто «вимкнули» на рік, та й усе. А у січні 2024 року він автоматично «увімкнеться», тобто знову почне діяти.
Жодних норм про те, що індекси інфляції за 2023 р. або за попередні роки не треба брати до розрахунку при обчисленні індексації у подальших роках – немає!
Тому, роботодавці, будьте готові! Ось ці вже відомі (з урахуванням квітня) 3,2% за 2023 рік треба буде компенсувати працівникам у 2024 році. Нагадуємо про це, щоб це не стало для вас сюрпризом. Тобто, на думку автора, саме цього навантаження законодавці роботодавців зараз позбавили (понизив гарантії працівників), але ненадовго.
Як це виглядатиме на практиці? Тут все залежатиме від базового місяця, тому розглядатимемо кілька варіантів, і одночасно подумаємо, чи можна розтягнути це навантаження на довший період, зменшити або уникнути його, не порушуючи закон.
Приклад 3. Це, можливо, буде найбільш поширений варіант – в останній раз місячний розмір мінімальної зарплати в Україні збільшили у жовтні 2022 року. І та частина роботодавців, яка орієнтується на цей показник при встановленні окладів, в жовтні збільшила працівникам їх оклади. І протягом 2023 року ці оклади вже не переглядала. Що буде у січні 2024 року?
А у січні роботодавці раптом дізнаються (або згадають), що жовтень 2022 року – це базовий місяць.
Що було при цьому в 2022 році? Жовтень, листопад індексація не нараховувалася. Те саме стосується і грудня 2022 року, про що ми писали тут.
А далі індекси споживчих цін рахуємо таким чином:
за листопад 2022 – березень 2023: 104,5 = 1,007 х 1,007 х 1,008 х 1,007 х 1,015.
Вже у березні 2023 року індекс інфляції перевищив поріг 1,03, тож, індексувати зарплату у січні 2024 року працівникам із таким базовим місяцем (жовтнем 2022 року) треба буде обов’язково.
Індекс споживчих цін для визначення порогу індексації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін. В цьому випадку – починаючи з листопада 2022 року (жовтень 2022 року, як базовий місяць, до розрахунку не береться).
Вплив квітня 2023 року ми зараз не беремо до уваги, оскільки значення інфляції в ньому менше ніж поріг у 103%, але, звісно, у січні 2024 року це зробити доведеться. Разом з індексами інфляції наступних місяців 2023 року, значення яких нам наразі невідомі.
Величина приросту індексу споживчих цін для проведення індексації лише за цей, відомий нам період, становить:
(104,5 – 100) х 100 = 4,5%.
Ми наводимо цей розрахунок (за прикладом у Додатку 1 до Порядку №1078) не тому, що бухгалтерам теж доведеться робити це вручну. Ні, абсолютна більшість зробить це у бухгалтерських програмах або на нашому сайті у зручному калькуляторі автоматично.
Це розрахунок має продемонструвати, що кожне зростання цін років війни буде враховане, і роботодавці мають бути до цього готові. І роботодавці мають бути готові до того, що, якщо нічого не вдіяти, декому з працівників доведеться платити на третину окладу більше не піднімати оклади, то зростання зарплат у деяких працівників, враховуючи рівень інфляції 2022 року (26,6%) може бути і на третину окладу.
Звісно, нарахування індексації буде проводитися лише в межах порогу: розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Але навіть і так витрати роботодавців за рахунок індексації під час, коли індексація за рік може сягнути 26,6% (як у 2022 році), суттєво зростають.
До речі, якщо оклад не змінювався довше, тобто базовий місяць не жовтень 2022 року, а ще старіший місяць, то, звісно, індекси треба буде враховувати з місяця, наступного після останнього підвищення окладу. І відсоток індексації, відповідно, буде ще більшим. Так ми переходимо до золотого правила: доки індексацію не скасували взагалі, – підвищуйте оклади своїм працівникам. Як не парадоксально, це зекономить вам витрати на індексацію!
Приклад 4. Уявімо, що обов’язок нарахування індексації у 2023 році зберігався б. Але роботодавець через місяць підвищував оклади працівникам. Чи допомогло б це йому уникнути нарахування індексації?
Давайте поміркуємо.
Припустимо, в 2022 році оклади в останній раз піднімали у грудні.
Перші два місяці після місяця підвищення окладу (в нашому випадку це січень – лютий) зарплата не індексується. Якщо у лютому підвищити оклад хоча б на 1 гривню, це вже більше, як сума індексації (якої немає). І лютий стає новим базовим місяцем.
Далі за березень – квітень знову індексацію не нараховуємо. У квітні оклад знову підвищуємо на 1 гривню. І знову базовий місяць змінюється – з лютого переходить до квітня.
Якщо діяти за такою схемою протягом року, сумарні витрати на підвищення зарплати становитимуть десь 6 грн (звісно, «для округлення» оклади можна підвищувати і на 10 грн, наприклад.). А тепер порівняйте це з третиною окладу.
Та індексації у 2023 році не буде взагалі. І тому, на думку автора, щоб уникнути шаленого фінансового навантаження на роботодавця у 2024 році, підняти оклади на будь-яку суму можна і у грудні 2023 року. Головне, не забути це зробити. Якщо станом на грудень 2022 року працівник мав право на фіксовану суму індексації (зароблену у попередніх місяцях та не перекриту зростаннями окладу та постійної частини зарплати), то варто підняти оклад так, щоб перекрити цю фіксовану суму індексації з невеличкою позитивною різницею. Тобто, щоб зростання окладу «з’їло» індексацію, зароблену у попередніх роках.
І тоді:
- грудень 2023 року стане новим базовим місяцем,
- у січні – лютому 2024 року нараховувати індексацію працівникам, яким збільшили оклади у грудні 2023 року, буде не потрібно,
- далі треба буде стежити за рівнем інфляції, і за потреби цю процедуру можна проводити й далі, кожні два місяці (у лютому, квітні тощо).
Чи є це порушенням закону? Ні! Це абсолютно легальна оптимізація витрат на оплату праці.
Проте, звісно, зарплата працівника після такої оптимізації не буде компенсована на реальний рівень інфляції. Тому вдаватися до таких жорстких дій чи ні, кожен роботодавець має вирішувати самостійно, виходячи із власних фінансових можливостей.
