Скасування ГКУ і досудове врегулювання спорів: як це буде відбуватись після 28 серпня і що писати у договорах?

Головне про скасування ГКУ

9 січня 2025 року ВРУ прийняла у ІІ читанні законопроєкт №6013 «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб».

26 лютого Президент підписав відповідний Закон №4196. 27 лютого його було опубліковано в «Голосі України».

Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (тобто 28 лютого 2025 року), та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання ним чинності. Отже, його норми запрацюють з 28 серпня, крім окремих положень.

У перехідний період (три роки з дати введення Закону у дію) допускається функціонування раніше створених підприємств у формах державного, комунального, приватного, казенного, іноземного підприємства, тощо. Водночас створення нових юридичних осіб у таких формах заборонено (ст. 13 Закону). Після завершення перехідного періоду юридичні особи у формі «підприємств» повинні бути перетворені на інші організаційно-правові форми – господарські товариства.

Читайте також:

• Закон про скасування Господарського кодексу офіційно опубліковано!
• Скасували ГКУ, але буде три роки перехідного періоду
• Посадові особи ТОВ відповідатимуть за завдані збитки по-новому!
• З 28 серпня скасовується ГКУ та оновлюється ЦКУ: що буде з правами, власністю і дозволами

Нагадаємо, що у статті 222 ГКУ передбачений порядок досудового врегулювання спору у разі невиконання договірних зобов’язань.  

Сам факт скасування ГКУ, на нашу думку, не скасовує цей юридичний інструмент врегулювання спорів між сторонами без звернення до суду (або до такого звернення). 

Тому далі розглянемо відповіді на такі запитання: 

• Чи можуть сторони договору користуватись такою процедурою після скасування ГКУ? 
• Чи зобов'язана сторона договору, яка отримала претензію, реагувати на неї? 
• Як суди можуть тлумачити поведінку сторін, якщо у договорі відсутній порядок врегулювання спору? 
• Чи мають сторони в принципі користуватись такою процедурою й надалі чи мають одразу звертатись до суду без жодних досудових процедур ? 

Автора у більшій мірі цікавить доцільність використання досудового порядку врегулювання спору та головне питання, пов’язане з ним, – можливість переривання строку давності шляхом, зокрема, визнання контрагентом свого боргу. Але – все за порядком.

Описаний у ГКУ досудовий порядок врегулювання спору

Досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності за ГКУ включає у себе такі дії:

1. Претензія складається у разі прострочення виконання договірного зобов’язання стороною, яка зазнала збитків, та вважає за необхідне спонукати винну сторону до виконання зобов’язання, а також до сплати договірних чи законних санкцій за порушення виконання та відшкодування завданих збитків (за їх наявності).

Важливо! На сьогодні можливість пред'явлення претензії передбачено лише за договорами перевезення вантажу, пошти (перевізникові) у порядку, встановленому законом, транспортними кодексами (статутами). Строк для звернення до суду після повної/часткової відмови перевізника задовольнити претензію або неодержання від перевізника відповіді становить місячний строк (ст. 925 ЦКУ).

2. У претензії зазначаються, зокрема, крім найменування сторін та дати її складення, також обставини, на підставі яких пред'явлено претензію, докази, що їх підтверджують, сума претензії та її розрахунок (якщо претензія підлягає грошовій оцінці) і перелік документів, що додаються до претензії.

Важливо! Документи, які є у другої сторони, можуть не додаватися до претензії, а інші документи мають додаватись в оригіналах чи належним чином засвідчених копіях. 

3. Претензія може бути складена заявником або його представником та надсилається адресатові рекомендованим або цінним листом з описом вкладення або вручається під розписку. Строк для розгляду претензії – як правило, один місяць або інший строк. 

Важливо! При розгляді претензії сторони у разі необхідності повинні звірити розрахунки, провести експертизу або вчинити інші дії для забезпечення досудового врегулювання спору.

4. Обґрунтовані вимоги заявника одержувач претензії зобов'язаний задовольнити.

Важливо! Відповідь на претензію має бути письмовою та надсилається заявникові рекомендованим чи цінним листом з описом вкладення або вручається під розписку.

Чи можна зберегти цей порядок і після скасування ГКУ?

На нашу думку, так, сторони договору можуть користуватись процедурою досудового врегулювання спору й після скасування ГКУ. 

Тут варто нагадати про принцип свободи договору (ст. 6 ЦКУ) та загальний принцип диспозитивності: сторони самі визначають порядок взаємодії у разі спору, якщо це не суперечить закону.

Навіть після скасування ГКУ сторони не втрачають права прописувати у договорах свій (можливо за прикладом, наведеним у ст. 222 ГКУ) порядок, покликаний врегульовувати різні спірні моменти. 

Але при цьому сторонам доведеться прийняти рішення не лише обов’язковості дотримання цього порядку, а й наслідки відмови від нього. 

І тут може виникнути певна проблема – за приписами ст. 19 ГПК України (а він залишається діючим!) сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов’язковими згідно із законом. Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов’язані поновити їх, не чекаючи пред’явлення претензії чи позову.

Таким чином, прописуючи у договорі відповідний порядок надсилання претензії, сторони мають розуміти, що суди у разі наявності відповідного порядку у договорі неодмінно з’ясовуватимуть, чи дотримались сторони такого договірного порядку, і якщо ні, то чому. Від цього залежатиме подальше вирішення спору в суді.

Чи є універсальний зразок такої процедури?

Зі свого боку ми можемо запропонувати такі зразки умови про досудове врегулювання спорів, які можна включити до будь-якого договору:

1. Зразок 1. Універсальний зразок умов про досудове врегулювання спорів у договорі
2. Зразок 2. У разі укладення Договору оренди
3. Зразок 3. У разі укладення Договору надання послуг
4. Зразок 4. У разі укладення Договору підряду
5. Зразок 5. У разі укладення Договору поставки

Зразок 1. Універсальний зразок умов про досудове врегулювання спорів у договорі 

Порядок врегулювання спорів

1. Усі спори, розбіжності або вимоги, що виникають з цього Договору або у зв’язку з ним, у т. ч. щодо його тлумачення, виконання, порушення, припинення чи недійсності, Сторони намагаються врегульовувати шляхом переговорів та/або обміну письмовими претензіями.
2. Сторона, яка вважає, що її права порушені, надсилає іншій Стороні письмову претензію із зазначенням суті спору, обґрунтуванням вимог та документальним підтвердженням (за їх відсутності у другої сторони).
3. Інша Сторона зобов’язана надати письмову відповідь на претензію протягом ___ (наприклад, 10) календарних днів з дати її отримання.
4. Якщо спір не буде врегульовано протягом ___ (наприклад, 30) календарних днів з дати направлення претензії, будь-яка зі Сторін має право звернутися до суду згідно з чинним законодавством України.
5. Сторони домовились, що надсилання претензії є обов’язковим досудовим порядком врегулювання спору, недотримання якого може мати негативні наслідки у разі звернення до суду для обох сторін.

Якщо сторони не бажають обов'язковості претензійного порядку, то п. 5 Зразка 1 може мати такий текст:

«Надсилання претензії є рекомендованим способом досудового врегулювання спору, проте не є обов’язковим перед зверненням до суду». 

Зразок 2. У разі укладення Договору оренди

Врегулювання спорів

Усі спори, що виникають з цього Договору оренди або у зв’язку з ним, у т.ч. щодо сплати орендної плати та її складових, ремонту об’єкта оренди, передачі в суборенду, відшкодування збитків щодо пошкодження об’єкта оренди, Сторони намагаються врегульовувати шляхом переговорів.

У разі виникнення спору одна зі Сторін надсилає іншій письмову претензію із зазначенням суті порушення. Інша Сторона зобов’язана надати письмову відповідь протягом 10 календарних днів з дати отримання претензії.

У разі недосягнення згоди протягом 20 календарних днів з дати направлення претензії спір підлягає розгляду в судовому порядку відповідно до законодавства України.

Надсилання претензії є обов’язковим досудовим порядком врегулювання спору. 

Зразок 3. У разі укладення Договору надання послуг

Врегулювання спорів

Усі спори або розбіжності, що виникають між Сторонами в процесі надання послуг, у т.ч. щодо порядку їх надання, термінів надання послуг, їх оплати, їх якості, виправлення недоліків тощо, підлягають врегулюванню шляхом переговорів.

Сторона, яка вважає свої права порушеними, направляє іншій Стороні претензію з описом проблем та вимог. Відповідь на претензію має бути надано протягом 7 календарних днів.

У разі неможливості врегулювання спору у досудовому порядку протягом 15 днів після направлення претензії спір передається на розгляд до суду відповідно до чинного законодавства України.

Надсилання претензії є обов’язковим попереднім етапом перед зверненням до суду. 

Зразок 4. У разі укладення Договору підряду

Врегулювання спорів

Сторони домовилися, що всі спори та розбіжності, які виникають у зв’язку з виконанням цього Договору підряду, у т.ч. щодо вартості робіт або порядку її визначення, умови передоплати або поетапного виконання робіт та поетапних плат, термінів завершення робіт або окремих етапів, прийняття виконаних робіт або надання зауважень, виправлення недоліків, окремих питань забезпечення матеріалами тощо, вирішуються шляхом переговорів між Сторонами.

У разі виникнення претензій щодо обсягів, строків або якості виконаних робіт зацікавлена Сторона направляє письмову претензію, на яку інша Сторона зобов’язана надати відповідь протягом 10 календарних днів.

У разі недосягнення домовленості спір підлягає вирішенню у судовому порядку. Досудовий порядок врегулювання спору шляхом направлення претензії є обов’язковим. 

Зразок 5. У разі укладення Договору поставки

Врегулювання спорів

Сторони зобов’язуються вирішувати всі спори, що виникають у зв’язку з виконанням цього Договору поставки, у т.ч. щодо порядку поставки, обсягів, ціни та умови оплати, строків та місця поставки, якості товару та гарантії, доставки/перевезення, порядку приймання товару за якістю та комплектністю тощо, шляхом досудового врегулювання – направленням письмових претензій.

Сторона, яка виявила порушення умов поставки (щодо строків, комплектності, якості та кількості тощо), має право направити претензію, яка повинна містити обґрунтування вимог. Інша Сторона надає відповідь протягом 7 календарних днів, а щодо якості та кількості – в порядку та у строки, визначені Інструкціями про порядок приймання продукції за якістю та кількістю П-6 та П-7.

У разі неотримання відповіді або недосягнення згоди спір підлягає передачі на розгляд до суду відповідно до чинного законодавства України.

Досудове врегулювання у формі направлення претензії за цим договором поставки є обов’язковим для сторін.

Порада: у кожному випадку можна додатково уточнити, яким способом надсилаються претензії (наприклад, рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вкладення, через e-mail або іншим способом тощо) – це потрібно обов’язково вказувати у позові, оскільки у подальшому полегшить доказування факту неможливості вирішення спору шляхом направлення претензії в суді.

Реагувати на претензію чи ні?

Якщо у договорі або в законі не передбачено обов'язкового претензійного порядку, то відповідати на претензію не обов'язково, але є доцільним.

Але щоби надати відповідь на це запитання, потрібно зважати на обставини, що призвели до порушення, та подальші дії сторін (їх мету), а саме:

1. винна сторона не може виконати взяті на себе зобов’язання та не вважає за можливе вирішити спір з дотримання балансу інтересів обох сторін,
2. сторони мають на меті перервати строк давності шляхом, зокрема, визнання контрагентом свого боргу (повністю або в частині).

Якщо сторона договору розуміє, що спір з його контрагентом можливо вирішити лише в суді (сторони вичерпали всі можливі способи переговорів та домовленостей – усно чи письмово), то вона може одразу звернутися до суду. 

Водночас нагадаємо, що Господарський процесуальний кодекс надає можливість вже після подання до суду вирішити спір альтернативними способами:

• вирішення спору за участі судді (ст. 186 – 190 ГПК України). Проведення процедури врегулювання спору за участю судді зупиняє провадження у справі та може закінчитись укладенням мирової угоди;
• звернутись до медіації (Закон України від 16.11.2021 №1875 «Про медіацію»). Сторони можуть примиритися шляхом медіації на будь-якій стадії судового процесу. Результат домовленості сторін може бути оформлений мировою угодою. 

Якщо все ж таки сторони бачать реальні перспективи вирішити спір та, можливо, вплинути на строк давності, то реакція на претензію буде саме тим потрібним способом врегулювання спору та може запобігти негативним податковим наслідкам.

Доцільність використання досудового порядку врегулювання спору

Претензія та визнання боргу – як вони впливають на строк позовної давності?

Нагадаємо, що базовий строк давності за ст. 257 ЦКУ становить три роки. Проте ст. 258 ЦКУ встановлює спеціальні строки давності для окремих випадків. 

Наприклад, товар поставлений вчасно, проте з недоліками. Позовна давність у зв'язку з недоліками проданого товару (ст. 681 ЦКУ) становить один рік (ч. 2 ст. 258 ЦКУ). Покупець прийняв рішення направити претензію продавцю про повернення товару або коштів. Чи змінять строк позовної давності ця претензія та відповідь на неї?

За приписами ч. 1 ст. 264 ЦКУ перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. 

Ми звикли до актів звірки, які стандартно оформляються сторонами договору та приймаються судами. Проте насправді якщо продавець визнає претензію та надішле ствердну відповідь про таке визнання, то це вже може перервати строк позовної давності, а після отримання відповіді покупцем – строк давності починають рахувати наново!  

Адже дією з визнання боргу може бути дія з підписання документів, в яких визначено суму заборгованості, і боржник її визнає. При цьому вчинення боржником дій з виконання зобов’язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності лише за умови, коли такі дії здійснено уповноваженою на це особою, яка представляє боржника у відносинах з кредитором у силу закону, на підставі установчих документів або довіреності.

Таким чином, у межах досудового врегулювання сторони:

1. Надсилають претензії.
2. Отримують відповіді.
3. Ведуть перемовини.
4. Фіксують часткові домовленості.

І такі дії цілком можуть мати ознаки визнання боргу або зобов’язання.

ЗРАЗОК 6

ВІДПОВІДІ НА ПРЕТЕНЗІЮ 

(для фіксації переривання 

строку позовної давності) 

[На бланку або від імені юридичної/фізичної особи – підприємця]

Від:  _________________

[Назва підприємства / ПІБ ФОП / адреса /

код ЄДРПОУ / ІПН / контактний номер]

 

До:  _________________

[Назва контрагента / ПІБ / адреса / 

код ЄДРПОУ / ІПН]

ВІДПОВІДЬ НА ПРЕТЕНЗІЮ

щодо порушення зобов’язань за Договором №___

Шановні пані / панове!

Повідомляємо, що нами отримана від ВАС претензія щодо неналежного виконання Нами умов Договору №_ від «_» __ 20 року, укладеного між нашими сторонами, та Ви зазначаєте, що Ми зобов’язані були здійснити __ (наприклад, оплату/поставку товару/надання послуг) у розмірі __ грн у строк до «_» __ 20__ року.

Станом на дату Вашої претензії зобов’язання Нами не виконано та Ми визнаємо розмір вказаної у претензії заборгованості, яка становить:

• Основна сума боргу: __ грн  
• (за наявності) Пеня / штраф: __ грн  
• Загальна сума вимог: __ грн

Відповідно до ст. 264 ЦК України, ця відповідь на претензію є дією, що перериває перебіг позовної давності, містить підтвердження визнання боргу та фіксує розмір заборгованості.

Однак Ми пропонуємо укласти окрему угоду про оплату боргу частинами та за погодженим графіком. Окрема угода додається до цієї відповіді на претензію від _____ №___.

На підставі вищевикладеного пропонуємо Вам (покупцю) у 5-денний строк з моменту отримання цієї відповіді на претензію:

1. погодити оплату боргу частинами та відповідний графік внесення платежів,
2. підписати додаткову угоду та надіслати один примірник на адресу Продавця.

За відсутності взаємної домовленості щодо окремої угоди борг у розмірі ___________ буде сплачено _________________ (можна вказати порядок або строки).

З повагою  

_____  

[ПІБ, посада, підпис, печатка (за потреби)]  

[Дата] 

Претензія та визнання боргу – податкові наслідки!

Нагадаємо, що безнадійною заборгованістю (пп. 14.1.11 ПКУ) є заборгованість, зокрема, за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності. 

Судова практика для цілей застосування приписів пп. 14.1.11 ПКУ та ст. 264 ЦКУ визнає, що до дій, які свідчать про визнання боргу або іншого обов’язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема: 

• зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, або прохання боржника про таку зміну договору; 
• письмове прохання відстрочити сплату боргу; 
• підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; 
• письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; 
• часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. 

Тобто будь-яка із зазначених дій подовжуватиме строк позовної давності і не даватиме визнати заборгованість безнадійною. 

При цьому якщо виконання зобов’язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу. (постанова ВС від 30.07.2019 у справі №820/568/13-а).