Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
27 січня набрав чинності новий Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків, затверджений наказом Мінфіну від 07.11.2011 р. №1398 (http://news.dtkt.com.ua/show/ukr/article/15814.html).
Відповідно до ПКУ рішення про арешт приймається керівником (його заступником) органу ГНС. Порядок передбачає ті самі підстави для арешту майна, що й Кодекс — порушення платником правил відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; виїзд за кордон особи, яка має податковий борг; відмова платника від проведення обгрунтованої документальної перевірки або від допуску посадових осіб органу ДПС тощо.
Рішення про накладення арешту на майно має бути оформлене суворо за формою (форма також затверджена наказом).
Наказ передбачає, що обгрунтованість рішення про арешт майна має бути перевірена судом протягом 96 годин. Для цього рішення керівника (його заступника) органу ДПС подається до суду протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, які зумовлюють таке звернення до суду.
Сама процедура арешту майна здійснюється податковим керівником або іншою особою, спеціально призначеною з цією метою, які й надсилають платникові рішення про арешт майна (рекомендованим листом) або вручають під підпис, а також організовують опис майна. Вони ж зобов’язані роз’яснити платникові або його представникам права й обов’язки у зв’язку з арештом майна.
Арешт коштів на рахунку платника є можливим лише за рішенням суду.
Рішення про арешт майна може бути скасоване органом ДПС вищого рівня або судом за заявою платника податків. У разі скасування орган ДПС вищого рівня повинен провести розслідування мотивів прийняття такого неправомірного рішення про арешт і притягнути винну особу до відповідальності.
