З огляду на мету прийняття Закону №3992, він розроблений з метою здійснення перерозподілу функцій між центральними органами виконавчої влади, що стосується промислової безпеки, охорони праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду та реклами. Тобто йдеться про перерозподіл повноважень Держпраці, МВС та Держпродспоживслужби.
Причиною цьому стала імплементація в Україні законодавства Європейського Союзу. Саме вона, зокрема, зумовлює функціональні зміни в центральних органах виконавчої влади, їх оптимізацію, перерозподіл завдань між ними.
Наприклад, у змінах, які приніс Закон №3992, передбачається передача повноважень Держпраці у сфері охорони праці до інших центральних органів щодо:
- реєстрації та обліку великотоннажних транспортних засобів та інших технологічних транспортних засобів – до МВС;
- контролю за дотриманням законодавства про рекламу (щодо змісту реклами про вакансії ) – до Держпродспоживслужби.
Великотоннажні ТЗ та інші технологічні ТЗ
У цьому випадку йдеться про великотоннажні та інші технологічні ТЗ, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування та за своєю конструкцією та обладнанням призначені для перевезення вантажів, транспортування розкривних порід і корисних копалин на відкритих гірничих розробках чи ґрунту на будівництві, використовуються для забезпечення виробничих процесів тощо.
Як було: реєстрацію, перереєстрацію, тимчасову реєстрацію, взяття на облік та зняття з нього технологічного транспортного засобу здійснювали територіальні органи Держпраці через ЦНАПи.
Що зараз: цю функцію передано до МВС.
Зверніть увагу: з 13 травня діє новий Порядок відомчої реєстрації і ведення обліку великотоннажних та інших технологічних ТЗ, затверджений постановою КМУ №533, який врахував ці зміни у законодавстві. Про це ми писали тут.
Проте зміни були внесені ще не до усіх підзаконних нормативних актів.
Зокрема, технічний огляд великотоннажних та інших технологічних ТЗ наразі здійснюється відповідно до вимог Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 р. №687.
І відповідно до ст. 21 Закону про охорону праці роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки в порядку, визначеному КМУ від 26.10.2011 №1107.
Тому постає запитання: хто видаватиме такі дозволи та проводитиме перевірки з охорони праці у цій частині?
Виглядає так, що всі зміни, що внесені Законом №3992, мають виключно технічно-реєстраційний характер. Тобто реєстрацію та облік ТЗ здійснюватимуть органи МВС. А всі інші дії щодо дозволів та перевірок з охорони праці, на нашу думку, мають залишитися за Держпраці.
Хоча, враховуючи навіть такі суто технічно-реєстраційні зміни, вочевидь має змінитися перелік документів, які додаватимуться до заяви на отримання дозволу у Держпраці. Або ж органи Держпраці матимуть можливість отримувати дані з реєстрів МВС.
Адже контроль за технічним станом ТЗ (щодо техогляду та експертного обстеження машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки за Постановою КМУ від 26.05.2004 №687), очевидно, також повинні здійснювати органи МВС. Проте почекаємо на рішення КМУ і на чому зупиняться зміни до підзаконних нормативних актів.
Охорона праці під час воєнного стану
Нагадаємо, що відповідно до постанови КМУ від 24.03.2022 №357 на період дії воєнного стану:
1) машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, що зазначені у пунктах 2 – 9 групи А переліку машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ від 03.02.2021 №77, експлуатуються (застосовуються) на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці.
Увага! Госпсуб’єкти, які набули право на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки та/або виконання робіт підвищеної небезпеки на підставі декларації відповідності, не пізніше одного місяця після припинення чи скасування воєнного стану повинні отримати відповідні дозвільні документи в порядку, строки та на умовах, що передбачені законодавством;
2) види робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у пунктах 4, 7 – 9, 11 – 21, 23 – 27, 29 і 30 групи А додатка 2 до Порядку №1107, виконуються на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці.
Увага! Строк дії документів дозвільного характеру на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки та на виконання робіт підвищеної небезпеки, який закінчився в період дії воєнного стану, автоматично продовжується на період дії воєнного стану і протягом одного місяця після його припинення чи скасування.
Контроль за змістом реклами про вакансії
Нагадаємо, що у ст. 24-1 Закону про рекламу передбачено вимоги щодо реклами про вакансії (прийняття на роботу).
І ми писали про те, що Держпродспоживслужба вже почала моніторинг оголошень про вакансії.
На що треба звертати увагу?
У тексті реклами (оголошення) про вакансію:
- забороняється висувати вимоги за ознаками раси, кольору шкіри, віку, статі, стану здоров’я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сексуальної орієнтації, політичних, релігійних та інших переконань, членства у професійних спілках або інших громадських об’єднаннях, етнічного та соціального походження, сімейного та майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками, не пов’язаними з характером роботи або умовами її виконання;
- щодо діяльності госпсуб’єкта, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні або за кордоном, має міститися примітка такого змісту: «Отримання від громадян гонорару, комісійних або інших винагород за надання послуги з пошуку роботи та сприяння у працевлаштуванні, інших пов’язаних з цим послуг забороняється».
У разі виявлення таких порушень або отримання повідомлення (звернення, скарги, заяви тощо) про порушення реагуватиме саме Держпродспоживслужба (а не Держпраці):
- рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов’язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та аудіозаписи, а також іншу інформацію, що стосуються виявленого порушення чи повідомлення про нього;
- справи про притягнення до відповідальності за ст. 24-1 Закону про рекламу розглядатиме Держпродспоживслужба, і саме вона застосовуватиме штраф щодо порушення у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент вчинення порушення, що передбачений у ч. 3 ст. 24-1 Закону про рекламу;
- у 2025 році штраф за неправильне оголошення про вакансію може коштувати тому, хто його розмістив, або тому, хто його замовив, 80 000 грн за одне таке порушення!
- вказаний штраф має бути сплачений у 15-денний строк з дня вручення або отримання поштою (рекомендованим листом) розпорядчого документа або оскаржений у цей строк в адміністративному та/або судовому порядку.
Проте наразі Порядок сплати рекламодавцями до державного бюджету штрафів за порушення вимог Закону України «Про рекламу» щодо реклами послуг із працевлаштування, затверджений Постановою КМУ від 05.08.2022 №863, не може бути застосований, оскільки у ньому перевірка порушень і накладання штрафів ще покладається на органи Держпраці.
Тому, на думку автора, доти, доки не буде змінено Порядок №863 або не буде затверджено новий порядок, який відповідає чинному законодавству, – такі штрафи від Держпродспоживслужби можна буде оскаржити за порушення затвердженої процедури його застосування.
Інші зміни
Втім, щодо контролю за охороною праці в найнебезпечніших видах робіт Держпраці не усунули. Хоча повноваження у сферах промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, у сфері поводження з вибуховими матеріалами, посадові особи Держпраці виконуватимуть не самі. Вони братимуть участь у розслідуванні розкрадання та втрати вибухових матеріалів, обставин і причин аварій, а також участь у роботі комісій з розслідування нещасних випадків на виробництві спільно з представниками інших органів виконавчої влади.
Також, відповідно до п. 4.9 Правил безпеки під час поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, затв. Наказом Міненергетики від 12.06.2013 №355, підривні роботи здійснюються суб’єктами господарювання відповідно до вимог проєктно-технічної документації, затвердженої згідно з НПАОП 0.00-6.07-06, на підставі дозволу, отриманого відповідно до вимог Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженому постановою КМУ від 26.10.2011 за №1107.
Відповідний дозвіл і надалі видаватиме Держпраці, проте у порядку, встановленому КМУ. Що, очевидно, вказує на прийняття відповідно окремого нормативного акта щодо окремого порядку надання дозволу юрособам на вибухові роботи (без застосування Порядку №1107).
Щодо технічного розслідування обставин та причин виникнення аварій, пов'язаних з використанням газу в побуті, то нагадаємо, що таке розслідування проводиться у разі виникнення небезпечної події, яка трапилась під час використання газу в побуті, внаслідок якої заподіяно шкоду здоров’ю або життю людей та (або) спричинено порушення експлуатації внутрішньобудинкової системи газопостачання (пошкодження арматури, приладів, обладнання, засобів обліку та регулювання) та (або) пошкодження інженерних мереж, обладнання, конструктивних елементів споруд, які перешкоджають їх подальшій експлуатації.
Процедуру проведення такого розслідування передбачено відповідним порядком, затверджену Наказом МНС від 27.04.2012 №734, і її надалі здійснюватимуть органи МНС.
Як було: Держпраці (як «правонаступник» повноважень Держгірпромнагляду) та органи МНС мали:
- обстежити місце аварії та задокументувати зміни, які настали внаслідок аварії;
- встановити відповідність проєктної, виконавчо-технічної, експлуатаційної документації системи газопостачання вимогам нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки;
- встановити дотримання порядку проведення технічного обслуговування, визначити перелік порушень вимог нормативних документів, які призвели до аварії;
- отримати письмові пояснення від посадових осіб та працівників підприємств, зазначених у пункті 1.2 розділу І Порядку №734, для з’ясування обставин та причин аварії;
- встановити посадових осіб та працівників організацій, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів, що призвело до аварії.
Зміни, внесені коментованим нами Законом №3992, усувають дублювання повноважень органів держнагляду (контролю) з одного й того самого питання – Держпраці та органів МНС.
Що тепер:
Органи Держпраці більше не мають законних повноважень щодо розслідуваннях аварій газу у побуті та участі у розслідуванні обставин і причин таких аварій, у т.ч. у роботі комісій з розслідування нещасних випадків на виробництві (щодо аварій газу у побуті), навіть якщо йдеться про юросіб та ФОПів.