Судово-юридична газета повідомляє, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу №160/3966/23, підтвердив правомірність рішення Національного банку України про визнання структури власності страхової компанії непрозорою, навіть за відсутності акціонерів, які володіють 10 і більше відсотками статутного капіталу.
ВС дійшов висновку, що вимоги щодо прозорої структури власності поширюються на всіх надавачів фінансових послуг, незалежно від формального розміру часток їхніх акціонерів. Якщо з поданих документів неможливо встановити осіб, які фактично здійснюють значний або вирішальний вплив на управління чи діяльність установи, така структура є непрозорою в розумінні регуляторних вимог.
Відсутність акціонерів з істотною участю не звільняє фінансову установу від обов’язку ідентифікувати та розкрити осіб, які реально впливають на ухвалення ключових управлінських рішень
Обставини справи
Страхова компанія оскаржила рішення Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг Національного банку України, яким її структуру власності було визнано непрозорою.
Підставою для рішення регулятора стала неможливість встановити з поданих компанією відомостей особу або осіб, які здійснюють значний чи вирішальний вплив на управління або діяльність страховика. При цьому жоден з акціонерів товариства не володів часткою у розмірі 10 і більше відсотків.
Позивач наполягав, що сама по собі відсутність акціонерів з істотною участю не може свідчити про непрозорість структури власності. На його думку, чинне законодавство не містить обов’язку мати власника з часткою 10% і більше, а регулятор не визначив конкретних осіб, які нібито здійснюють значний вплив.
Суд першої інстанції підтримав ці аргументи та визнав рішення Нацбанку протиправним. Однак апеляційний суд дійшов протилежного висновку й відмовив у задоволенні позову
Висновки Верховного Суду
Розглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд залишив у силі рішення апеляційної інстанції та сформулював принципову правову позицію.
КАС ВС наголосив, що:
- вимоги до прозорості структури власності, встановлені Положенням Національного банку, застосовуються до всіх небанківських фінансових установ, у тому числі до тих, у яких жоден акціонер не володіє часткою 10% і більше;
- структура власності є непрозорою, якщо з поданих документів неможливо встановити осіб, які здійснюють значний або вирішальний вплив на управління чи діяльність фінансової установи;
- значний вплив може проявлятися не лише через формальне володіння корпоративними правами, а й через фактичну можливість:
- контролювати ухвалення ключових управлінських рішень;
- визначати стратегічні напрями діяльності;
- формувати або істотно впливати на виконавчі органи.
Верховний Суд підкреслив, що розкриття таких осіб у структурі власності є змістовним, а не формальним обов’язком, спрямованим на ідентифікацію кінцевих бенефіціарних власників або інших осіб, які реально здійснюють істотний вплив.
Також ВС зазначив, що Національний банк не зобов’язаний детально перелічувати заходи чи документи, які має подати фінансова установа для усунення порушень: це право регулятора, а не його обов’язок. Натомість обов’язок постійно контролювати відповідність своєї структури власності вимогам законодавства покладено саме на надавача фінансових послуг
Рішення у справі
Верховний Суд визнав правомірним рішення Комітету Національного банку України про визнання структури власності страхової компанії непрозорою та залишив касаційну скаргу без задоволення.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.