Спосіб захисту, статус земельної ділянки, межі користування водними об’єктами, емфітевзис, самочинне будівництво та нормативна грошова оцінка землі залишаються ключовими питаннями у земельних спорах. Новий огляд практики Верховного Суду допоможе адвокатам швидко відстежити актуальні підходи суду до цих категорій справ.
Комітет Національної асоціації адвокатів України з питань аграрного, земельного та довкілевого права презентував дайджест із земельних спорів — «Огляд практики Верховного Суду за І квартал 2026 року».
До видання увійшли правові позиції Великої Палати Верховного Суду, Касаційного цивільного суду, Касаційного господарського суду та Касаційного адміністративного суду. Огляд містить стислий виклад обставин 9 справ, позицій судів попередніх інстанцій, правових висновків Верховного Суду, а також посилання на повні тексти судових рішень.
У блоці практики Великої Палати йдеться про захист прав держави на земельну ділянку історико-культурного призначення, на якій розташована пам’ятка археології. Суд звернув увагу, що ефективним способом захисту у такій ситуації може бути негаторний позов, який заявляється протягом усього часу тривання порушення.
У практиці Касаційного цивільного суду висвітлено підходи до користування водними об’єктами та емфітевзису. Зокрема, Верховний Суд розглянув питання передачі орендованого водного об’єкта у суборенду всупереч умовам договору та імперативним нормам законодавства. Також у дайджесті наведено позицію щодо належного способу захисту у разі несплати за користування земельною ділянкою за договором емфітевзису. Суд вказав, що таким способом є стягнення боргу, оскільки емфітевзис як речове право є відносно самостійним від договору, яким він встановлений.
Окремий блок присвячено господарським спорам. У ньому зібрано позиції щодо земель загального користування, відповідальності постійного лісокористувача за незабезпечення охорони лісу, самочинного будівництва, застосування нових процесуальних вимог про внесення вартості майна на депозит суду, а також недійсності договору оренди землі через відсутність нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Зокрема, Верховний Суд звертав увагу, що землі загального користування населених пунктів не можуть передаватися у приватну власність, а у разі їх вибуття з володіння територіальної громади належним способом захисту може бути віндикаційний позов. Також суд наголосив, що державна реєстрація права власності або рішення третейського суду не змінюють правового режиму самочинного будівництва.
У частині адміністративної юрисдикції до огляду включено позицію щодо затвердження детального плану території в історичному ареалі населеного пункту. Верховний Суд виходив із того, що така містобудівна документація потребує погодження з відповідним органом охорони культурної спадщини та має узгоджуватися з генеральним планом населеного пункту.
Огляд може бути корисним адвокатам, які супроводжують земельні, містобудівні, екологічні та пов’язані з користуванням землею спори, а також органам місцевого самоврядування, землекористувачам і власникам земельних ділянок.
Огляд підготував заступник голови Комітету НААУ з питань аграрного, земельного та довкілевого права Дмитро Навроцький. Ознайомитися зі збірником можна за посиланням.
