Суть спору: під час перевірки встановлено, що Товариство у 2008 році здійснювало операції з постачання одержаних від власного виробництва відходів та брухту чорних металів, які відповідно до пункту 11.44 Закону про ПДВ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) звільнялися від оподаткування. Використовуючи таким чином придбаний товар (сировину) частково у неоподатковуваних операціях, Товариство не здійснило перерахунок ПК у періоді реалізації металобрухту.
У цій ситуації виникає запитання: чи слід розподіляти ПК у періоді реалізації металобрухту?
Надаючи відповідь, суди розділились у позиціях.
З одного боку, метал, внаслідок придбання якого був сформований ПК, було повністю залучено до виробничого процесу, тобто використано у виготовленні продукції позивача. Оцінка ефективності такого використання (вихід готової продукції, наявність або відсутність відходів, подальше використання цих відходів) не впливає на податковий облік платника ПДВ.
З другого, ? оскільки придбана ТОВ металопродукція частково використовувалася для виготовлення продукції (скажімо, залізничного рухомого складу), а частково ? у звільнених від оподаткування операціях з реалізації металобрухту, то ТОВ мало право віднести до податкового кредиту лише суму ПДВ у вартості тієї частини металопродукції, яка використовувалася в оподатковуваних операціях, тобто для виготовлення продукції.
Платник податків зі свого боку намагався пояснити, що металосировина, у зв'язку з придбанням якої сплачені суми ПДВ було віднесено до ПК, була повністю залучена до виробничого процесу з виготовлення продукції з метою її подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах його госпдіяльності. Адже технологічний процес такого виробництва є неможливим без одержання відходів у вигляді металобрухту, який ТОВ за законом мало право поставляти без ПДВ.
ВСУ повністю підтримав платника податків та дійшов висновку, що відходи власного виробництва у вигляді металобрухту не можуть кваліфікуватись як товар, який було придбано або виготовлено платником податків і частково використано ним у неоподатковуваних операціях, що передбачає перерозподіл ПК.
До речі, про правильність такого висновку свідчить і подальше вдосконалення законодавцем правового регулювання питань щодо формування ПК та закріплення у ПКУ норми, за якою правила щодо пропорційного віднесення сум ПДВ до ПК не застосовуються і ПК не зменшується у разі постачання платником податку відходів і брухту чорних металів, які утворилися внаслідок переробки, обробки сировини чи матеріалів на виробництві (п. 199.6 ПКУ).
