Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Коментар до Постанови ВСУ від 09.08.2017 р. №915/1056/16 (№3-788гс17)
Підприємця вже немає, а договір оренди діє
Коментоване рішення суду застосоване до договору оренди майна, яким підприємець користувався в цілях здійснення своєї госпдіяльності.
Як показує практика, деякі підприємці навіть не вважають за потрібне до дати звернення до держреєстратора із заявою:
1) повідомити своїх контрагентів про свої плани припинити підприємницьку діяльність (за прикладом ліквідації юросіб, для яких встановлюється строк для предявлення претензій з боку кредиторів),
2) вирішити долю таких договорів — розірвати, виконати у повному обсязі, внести зміни або передати право вимоги чи переведення боргу на іншого госпсуб'єкта, повернути майно що перебуває у користуванні, - загалом, розрахуватись зі всіма боргами.
Чим в такому випадку вони керуються, здогадатись не складно. Такі підприємці вважають, що у разі підписання договору саме ФОПом, наступна ліквідація такого ФОПа автоматично звільняє його від виконання зобов'язань за договором — це стосується як грошових зобов’язань, так і зобов’язань з повернення майна (рухомого чи нерухомого) орендодавцю.
І найцікавіше те, що суди пішли тим же шляхом — у коментованому рішенні позов пред’являвся до підприємця. А поки судились — ФОП ліквідувався. Тож, господарський суд припинив провадження у справі, оскільки припинено діяльність суб'єкта господарювання, який був однією із сторін у справі.
Але ВСУ не пристав на позицію судів попередніх інстанцій та повернув справу на продовження розгляду спору між колишнім ФОП та юрособою (орендодавцем) по суті пред’явлених останнім грошових претензій за договором оренди.
І висновок однозначний: припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з ЄДР) не припиняє її зобов'язань за укладеними договорами (вочевидь, йдеться про всі договори без винятку).
Підприємець має спланувати припинення себе як ФОПа та укладених договорів
Загалом, не підтримати такий підхід ВСУ ми не можемо. Адже, тут йдеться про фінансові та майнові інтереси всіх сторін господарських відносин. І зберегти певний баланс у захисті інтересів кожного госпсуб'єкта вкрай важливо.
За таких обставин не можна ігнорувати попередження контрагентів про подання заяви до державного реєстратора щодо ліквідації підприємця.
І оскільки закон не вимагає такого та не встановлює строку для пред’явлення вимог кредиторів (як це передбачено у ч. 5 ст. 105 ЦКУ у випадку ліквідацію юрособи), то контрагенти є вкрай уразливі та мають подбати про себе самі. Відповідні положення можуть бути внесенні до договорів, що укладаються з підприємцями. Ними можна встановити і відповідальність за невиконання вимоги щодо повідомлення про припинення підприємницької діяльності протягом певного строку.
До речі, в цьому має бути зацікавлений й сам підприємець — коментоване рішення чітко вказує на те, що з припиненням ФОП зобов’язання продовжують існувати, що надає право контрагентам через суд стягувати всю суму заборгованості разом зі всіма можливим штрафами, неустойками та інфляційними втратами.
Таким чином, сума заборгованості може збільшитись у рази! А платити доведеться вже не підприємницьким рахунком, а всім майном, у т.ч. й тим, що належить подружжю.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї новини можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату , вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс
Передплатити
