Розмежування трудових відносин і цивільно-правових
В першу чергу, хочеться нагадати про необхідність розмежування трудових відносин і цивільно-правових, тобто відносин між роботодавцем і працівником та відносин між замовником послуги і виконавцем.
Так, постановою Верховного суду від 04.07.2018, винесеною у справі №820/1432/17, підприємству остаточно відмовлено в задоволенні позову, а дії Управління праці визнані законними. Суд визначив, що основною ознакою, яка відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності, а метою цивільно-правового договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, не підкоряється правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик. У згадуваної постанові Суд прийшов до висновку, що предметом укладених підприємством договорів з фізичними особами є саме процес праці, а не кінцевий результат, в самих договорах ніде не визначається: який саме результат роботи повинен передати виконавець замовнику (не визначено перелік завдань, обсяг і т.д.).
Дану позицію підтверджує інше судове рішення, яке винесене 30.11.2018 Дніпропетровським окружним адміністративним судом у справі №160/8192/18 з питання накладення штрафу в розмірі 8153370 грн на благодійний фонд «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД». Управління праці наклало штраф у зв'язку з тим, що фонд залучає консультантів і помічників на підставі цивільно-правових договорів. Суд зробив висновок про законність такого залучення, виходячи з того, що договори мали на увазі надання виконавцями послуг із супроводу клієнта фонду і виконання конкретного виду роботи, що підтверджувалося підписанням двостороннього акта. При цьому оплата за послуги за договорами проводилася на підставі таких актів. Таким чином, суд не вбачає тут наявності трудових відносин. Рішенням суду постанову про накладення штрафу було скасовано.
Аналогічна позиція викладена в постанові від 28.12.2016 у справі №807/1834/16, яка винесена Закарпатським окружним адміністративним судом і залишена в силі Львівським апеляційним адміністративним судом ухвалою від 11.04.2017. А також в рішенні Одеського окружного адміністративного суду у справі №815/954/18 від 23.07.2018, однак дане рішення частково було скасовано П'ятим апеляційним адміністративним судом постановою від 11.12.2018, оскільки суд другої інстанції, проаналізувавши взаємовідносини конкретного підприємства та фізичної особи, побачив наявність трудових взаємовідносин.
Можна зробити однозначний висновок: якщо підприємство планує залучати фізичних осіб на непостійній основі, то необхідно дуже уважно підходити до питання складання, виконання, актування і оплати за цивільно-правовими договорами.
Марина Цезарева,
керуючий Адвокатським бюро «ALTUM»
Недопуск до проведення перевірки
Ще одним поширеним порушенням, за яке Держпраці штрафує бізнес, є недопуск інспекторів до проведення перевірки. Так, 06.09.2018 у справі №804/4657/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд задовольнив позов підприємства до управління Держпраці, яке наклало штраф за недопуск до перевірки. При цьому Держпраці порахувала відсутності будь-кого за місцем реєстрації підприємства і відсутність зв'язку з підприємством за контактами, вказаними в реєстрі, достатньою підставою для залучення підприємства саме за недопуск до перевірки і накладення відповідного штрафу. Суд став на бік підприємства і скасував постанову про накладення штрафу.
Помилки в кадровій документації
Але Держпраці штрафує не тільки за неоформлених працівників і недопуск для проведення перевірки. Часом банальні описки в кадровій документації можуть обійтися підприємству в кругленьку суму. Так, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.03.2018, винесеним у справі №815/282/18, скасовано постанову Держпраці про накладення штрафу в розмірі 96000 грн. Підставою для його накладення стали технічні помилки в табелі обліку робочого часу, внаслідок чого перевіряючі прийшли до висновку про те, що працівники підприємства працюють у святкові та вихідні дні, понаднормово, але оплату в подвійному розмірі не отримують. Тим самим підприємство порушує мінімальні державні гарантії з оплати праці. Суд зайняв позицію підприємства, постанову Держпраці скасовано, оскільки, в тому числі самі працівники підтвердили в суді, що виявлені в табелі неточності не відображають фактичних обставин трудових правовідносин.
Постановою Верховного суду у справі №804/7745/16 від 19.09.2018 також підтверджена правомірність дій іншого підприємства щодо нарахувань і виплати понаднормових надбавок, тобто підтверджено дотримання мінімальних державних гарантій з оплати праці. Тому постанова Держпраці скасована.
Порушення процедур призначення перевірок
І, наостанок, хотілося б торкнутися питання проведення перевірок на підставі ухвали слідчого судді, винесеної в рамках кримінального провадження. Слід зазначити, що сама по собі така ухвала не дає підстав для виходу на перевірку, а тому Держпраці повинна все одно дотримуватися норм нормативно-правових актів, що регулюють порядок проведення перевірок. Дана позиція викладена Верховним судом в постанові від 19.10.2018 у справі №805/3137/17-а. Недотримання ж процедури органами Держпраці тягне за собою скасування її постанов. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду від 12.12.2018 у справі №805/420/17-а.
Євгенія Гонцова,
партнер Адвокатського бюро «ALTUM»