• Посилання скопійовано

Продати частку в ТОВ можна без укладання договору: позиція ВС

Як учасник може відступити частку у статутному капіталі при виході з ТОВ? Чи обов’язково укладати договір про такий продаж? ВС вважає, що заяви про вихід та протоколу з умовами продажу частки для оформлення цього правочину цілком достатньо

Продати частку в ТОВ можна без укладання договору: позиція ВС

Коментар до постанови Великої палати ВС від 01.10.2019 р. у cправі №909/1294/15

Вихід з ТОВ із відступленням частки в його статутному капіталі – чи потребують ці обидва рішення учасника ТОВ укладення договору, зокрема, дарування, купівлі-продажу тощо?

Чи, можливо, достатньо написати заяву про вихід, підписати протокол загальних зборів, де обумовити порядок передачі частки та її вартість, та відповідно здійснити реєстраційні дії щодо заміни учасника ТОВ?

Відповідь на ці питання є у коментованому нами судовому рішенні Великої палати Верховного Суду. 

 

Зміст справи

Історія, яка стала приводом для передачі спору на розгляд саме Великої палати ВС, розпочалась з надсилання заяви про вихід з Товариства. 

Єдиний учасник та засновник ТОВ, який володіє 100% статутного капіталу Товариства, написав заяву та на загальних зборах, де був присутній й новий учасник (засновник), було вирішено прийняти заяву про вихід, змінити склад учасників ТОВ (тобто прийняти нову особу). В результаті такої операції новий учасник отримує також 100% статутного капіталу ТОВ.

Проте схаменувшись через певний час, попередній учасник, який вийшов з ТОВ, звернувся до суду та просив визнати недійсним протокол загальних зборів та скасувати державну реєстрацію зміни складу учасників ТОВ.

Проблема в тому, що новий учасник та саме ТОВ вирішили, що попередній учасник, надсилаючи заяву про вихід з Товариства, передав свої 100% статутного капіталу новому учаснику безоплатно, що і стало підставою для спору та звернення до суду.

Забігаючи наперед, зазначимо, що незважаючи на значну тривалість у часі цього спору, який неодноразово повертався на новий розгляд, Велика палата Верховного суду все ж задовольнила позов колишнього учасника ТОВ та вирішила:

  1. визнати недійсним протокол загальних зборів ТОВ,
  2. скасувати державну реєстрацію внесення змін до ЄДР в частині зміни складу учасників (засновників) ТОВ.

Зверніть увагу: зараз, за існування нового Закону про ТОВ/ТДВ, у разі виходу учасника з ТОВ йому виплачується належна йому частка в статутному капіталі – не пізніше 30 днів з дня, коли товариство дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника. Саме товариство (а не решта його власників) зобов’язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку. Вартість частки учасника визначається станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви (ч. 6 ст. 24 Закону про ТОВ/ТДВ).

Раніше в законодавстві йшлося про виплату частки у статутному капіталі та вартості майна товариства, пропорційно такий частці.

Отже, у будь-якому разі при виході з ТОВ  учасник має право на частку у статутному капіталі.

Питання лише в тому, як оформляти випадок, коли учасник це право передає іншій особі.

 

Що говорить закон?

На сьогодні Закон про ТОВ/ТДВ вимагає подання державному реєстратору лише акта приймання-передачі частки у статутному капіталі, підписи учасників на якому засвідчуються нотаріально. Але чи потрібно перед складенням такого акта та зверненням до нотаріуса укладати будь-які договори про передачу/продаж/відступлення частки?

У коментованій справі попередній учасник (засновник) ТОВ посилається на те, що він не укладав договорів, спрямованих на відчуження належної йому частки в розмірі 100% у статутному капіталі ТОВ, оскільки виходячи з положень ЦКУ (на сьогодні скасовані в частині регулювання ТОВ) та пункту 6.4 статуту Товариства його учасник мав право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі. 

Він стверджує, що скориставшись своїм правом на вихід, він не дарував, не передавав  безоплатно свої корпоративні права новому учаснику (засновнику), не укладав договорів цивільно-правового характеру, спрямованих на відчуження своєї частки без оплати за неї. 

Тож, він вважає, що оскільки частка не дарувалась, то він має право на її отримання (або відповідну грошову компенсацію). Тим більше, що сумарна ринкова вартість активів цього ТОВ становить понад 100 млн грн.

Висновок ВС: учасник ТОВ має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником ТОВ своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Отже, при поданні заяви про вихід колишній учасник лише виявив бажання вийти, а не відступити/подарувати свою частку новому учаснику. Тобто передача частки у СК не відбулася.

 

Відчуження та відступлення зараз – тотожні поняття

ВС у коментованому рішенні також наголошує, що відступлення частки в статутному капіталі товариства має на меті припинити право власності на цю частку, щоб певна інша особа набула право на цю частку.

Відступлення за правовою природою є відчуженням частки за волею учасника, що спрямоване на передачу учасником іншій особі (одному чи кільком учасникам цього товариства або третім особам) у власність належної йому частки або її частини.

У вказаних відносинах поняття «відступлення» і «відчуження» є тотожними, оскільки вони є аналогічними за правовими наслідками.

Термін «відступлення» використовувався у колишньому ЦК УРСР щодо майнових прав, які не визнавалися об'єктами і не могли перебувати в цивільному обороті, тобто продаватись, даруватись тощо, на відміну від речей. Тому їх можна було лише відступити, а не продати.

За такою моделлю правовідносин майнові права в однієї особи припинялись, а в іншої виникали. Навпаки за ст. 190 ЦКУ майнові права прирівняні до речей і тому стали об'єктом, який є оборотоздатним. Тому їх можна продавати, дарувати тощо, тобто відчужувати (а не лише відступати). 

Але зараз відступлення означає «відчуження частки на користь іншої особи». А отже, це вольова дія, яка є правочином. Про правильність такого тлумачення свідчить і те, що в новому Законі «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 р., взагалі не вживається термін «відступлення» щодо частки учасника у статутному капіталі. Відповідно до ч. 1 ст. 21 зазначеного Закону учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам.

Отже, зараз і відступлення, і відчуження частки у статутному капіталі вважається правочином.

 

На відчуження частки потрібна згода обох сторін правочину 

ВС вказує на те, що будь-який правочин з відчуження (відступлення) частки є двостороннім, тобто на його укладення необхідна згода учасника, який відчужує (відступає) частку, і згода набувача частки.

Відступлення частки у статутному капіталі є правовим механізмом, за яким відбувається її відчуження на підставі договору купівлі-продажу, міни або дарування тощо; відступлення частки не є окремим різновидом договору.

Яким буде правочин з відчуження (відступлення) частки у СК:

  • якщо особа укладає правочин щодо відступлення (передачі) частки іншій особі і отримує за це кошти або інше майно чи майнові права, то це договір купівлі-продажу або міни;
  • якщо взамін частки особа нічого не отримує – це договір дарування.

Повертаючись до коментованої нами справи, ні заява про вихід зі складу товариства, ні протокол загальних зборів учасників ТОВ не містять відомостей про умови передачі частки, навіть, щодо безоплатності такої передачі.

У заяві вказано «передаю належну мені частку на користь ________ », у протоколі зазначено «вивести ________ зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «_____» згідно поданої заяви».

Для таких випадків слід керуватись вимогами ст. 717719 ЦКУ щодо дарування майнового права, які вимагають укладення письмового документа із зазначенням "безоплатність передачі майна (майнових прав) від дарувальнику обдарованому" (про що далі).

 

Чи обов’язково для відчуження частки складати договір?

Велика палата ВС звертає увагу, що ст. 207 ЦКУ визначено вимоги до письмової форми правочину. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо:

  • його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони;
  • якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку;
  • якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Увага! Велика палата Верховного Суду наголошує, що чинне законодавство не зобов`язує сторін надавати договори про відчуження частки товариству для ухвалення рішення про внесення змін до статуту та для подальшої державної реєстрації таких змін. Адже такі договори можуть містити конфіденційну інформацію, яку сторони договору не планують розкривати третім особам.

Але саме ці правочини є підставою для будь-яких подальших дій учасника, який відчужує частку, нового власника частки, товариства, включно з державною реєстрацією відповідних змін.

Висновок ВС: відповідно до вимог ст. 717719 ЦКУ договір дарування частки (корпоративних прав) у статутному капіталі товариства має вчинятися у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми цей договір є нікчемним.

При цьому ВС вважає, що письмова форма договору дарування частки може вважатися дотриманою, зокрема, якщо волевиявлення сторін викладено одночасно:

  1. в заяві учасника на ім`я товариства,
  2. у протоколі загальних зборів учасників товариства.

Водночас мають бути дотримані наступні умови – в цих документах має бути зазначено про безоплатність передачі частки і протокол має містити підписи обох сторін правочину (дарувальника і обдаровуваного).

 

Поради юриста

Зі своєї сторони, ми вважаємо за необхідне доповнити такий висновок з огляду на наступне.

На сьогодні у разі зміни складу учасників (вихід учасника та заміна його на нового) для державної реєстрації змін подається лише акт приймання-передачі, підписи на якому посвідчуються нотаріально. При  цьому у змісті цього акта вказують, що він складений на виконання договору (купівлі-продажу, міни тощо) корпоративних прав ТОВ.

Втім, зважаючи на наведені вище висновки Великої палати Верховного суду укладення таких договорів не є обов’язковим. Незважаючи на те, який термін «відчуження» або «відступлення» використовується в такому акті. ВС вважає, що обидва ці терміни мають однакові наслідки.

Отже, достатньо вказати у заяві про відчуження (відступлення) частки одному, двом чи більше новим учасникам частки у статутному капіталі ТОВ і про умови такого відчуження, а також зазначити цю інформацію у протоколі загальних зборів. 

При цьому слід пам’ятати, що обидві сторони правочину (і той учасник, що відступає частку, і всі нові учасники, що входять до складу учасників ТОВ) мають бути присутні на загальних зборах та підписати протокол, а згодом посвідчити свої підписи на акті приймання-передачі.

Автор: Канарьова Наталія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Право і відповідальність/Судова практика

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Судова практика»