Будівельний підряд з фізособами: оформляємо цивільно-правовий договір?

Коментар до постанови ВС від 24.10.2019 р., справа №160/8664/18

Піднімаючи час від часу тему щодо укладання цивільно-правових договорів з фізособами у різних сферах діяльності ФОП та юросіб, ми зі своєї сторони намагаємось показати всі їхні недоліки та перелічити ризики, які можуть мати договори з різним змістом та порядком оформлення.

Адже органи Держпраці під час інспектувань саме через зміст таких договорів застосовують штрафні санкції за неоформлених працівників. І суди (навіть, коли йдеться про одну й ту саму посаду, роботу чи послугу), виносять різні рішення. Щоправда, іноді вони бувають й на користь роботодавців.

У коментованому рішенні ВС під пильну увагу інспекторів потрапили договори підряду на виконання будівельних робіт. І, як виявилось, виконання таких робіт може цілком обумовлюватися цивільно-правовими угодами, а не трудовими договорами.

Розповімо, як не помилитись та не натрапити на штраф, з точки зору судів – адже у коментованій нами справі сума штрафу сягнула 1 675 350 грн.

Так, за даними ЄДР ТОВ має такі коди КВЕД:

• 42.99 Будівництво інших споруд;
• 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику;
• 43.39 Інші роботи зі завершення будівництва;
• 41.10 Організація будівництва будівель;
• 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний);
• 42.11 Будівництво доріг і автострад.

Під час інспекційного відвідування інспектори Держпраці виявили, що ТОВ протягом 2018 року укладало з працівниками (виконавцями будівельних робіт) договори ЦПХ, які мають типову форму.

При цьому, на думку інспекторів, таке не припустимо, оскільки в Україні є Класифікатор професій ДК 003:2010, у якому перелічені усі наявні в державі професії. Будівельні, монтажні та ремонтно-будівельні роботи належать до випуску ДКХП 64. Кожній окремій професії чи її групі надано код. Зокрема, професіям, зазначеним у наведених вище договорах, визначені такі коди: «плотник-бетонщик» – українською мовою «Тесляр» затверджено код 7124, «Бетоняр» затверджено код 7123.2; «підсобний робітник» затверджено код 9322; «бухгалтер» затверджено код 3433; «водій» затверджено код 8322.

Які ж договори укладало ТОВ з виконавцями будівельних робіт?

Типова форма передбачала, що Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання виконати такі роботи (надати послуги):

1. щодо окремих виконавців це були послуги «плотника-бетонщика, монтажника на об'єктах»;
2. в деяких договорах йшлося про послуги/роботи «маляра-штукатура, плиточника»; «плиточника, підсобного робітника» та «водія».

Вивчивши предмет таких договорів, інспектори Держпраці дійшли висновку, що предметом договору є невиконання певного визначеного обсягу робіт, а робота з визначених однієї або кількох професій, тобто праця працівника інтегрована в процес виробництва в межах визначених трудових функцій в діяльності підприємства.

У таких договорах (на що звернув увагу суд першої інстанції) сторони прописали наступні умови:

1. відповідно до п. 2.1. розділу 2 «Розмір і порядок оплати» за виконану роботу Замовник сплачує Виконавцеві винагороду у розмірі ... грн за домовленістю. В кожному договорі розмір оплати відрізняється без зазначення, який саме обсяг роботи необхідно виконати за кожним конкретним договором;
2. відповідно до п. 2.2. розділу 2 «Розмір і порядок оплати» оплата виконується не пізніше 20 числа кожного місяця, згідно з нарядами-завданнями або актами виконаних робіт з дня прийняття Замовником роботи за актом;
3. відповідно до п. 3.1. розділу 3 «Відповідальність сторін» сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання покладених на них зобов'язань згідно з чинним законодавством;
4. відповідно до п. 6.1. розділу 6 «Термін дії договору» терміни дії зазначених договорів встановлені з першого по останнє число відповідних місяців.

Отже, маємо укладення договорів з фіособами про надання окремих видів будівельних робіт з тривалістю один місяць. 

Суд першої інстанції, висновки якого підтримала апеляційна інстанція, цілком підтвердили позицію Держпраці.

Так, договорами не встановлено обсяг виконуваної роботи у вигляді конкретних фізичних величин, які підлягають вимірюванню, що повинні бути відображені в акті їх приймання. Не містяться у них і відомості щодо того, який саме конкретний результат роботи повинні передати виконавці замовникові, не визначено переліку завдань роботи, її видів, кількісних і якісних характеристик. Таким чином, зазначені договори, укладені між сторонами вказують на те, що предметом цих договорів є процес праці, а не її кінцевий результат.

Не кажучи вже про те, що обумовлені договорами роботи, що виконували фізичні особи, безпосередньо відносяться до основної діяльності ТОВ як суб`єкта підприємницької діяльності.

Розрахунок оплати за зазначеними договорами здійснювався у розрахунково-платіжних відомостях за відповідні місяці на підставі актів виконаних робіт, які також мають типову форму. До того ж в розрахунково-платіжних відомостях за відповідні місяці здійснювалось нарахування за видами виплат у колонці «За тарифними ставками (посад, окладами)» із зазначенням у колонці «Відпрацьовано днів, годин» кількості робочих днів відповідного місяця.

Оплата робітників здійснюється на картки КБ «Приватбанк», згідно зі «зарплатним проектом» банку, тому відомості не надані. Суми заробітної плати перераховуються згідно з активами виконаних робіт та розрахунково-платіжної відомості.

Таким чином, у судів не виникло сумнівів, що характер умов надання цивільно-правових договорів тотожний кваліфікаційним характеристикам професій, зазначених в договорах, що вказує саме на процес виконання трудової функції не підрядником, а працівником.

ВС – обмежень на ЦПХ за основними КВЕДами не встановлено!

ВС не погоджується з жодним із наведених вище тверджень.

Між фізособами та ТОВ були укладені договори підряду, у яких:

• конкретні роботи визначаються у відповідних заказах-нарядах (копії долучено до матеріалів справи);
• між сторонами укладалися Акти виконаних робіт згідно з ЦПД, які регулярно підписувались між сторонами;
• виконавець виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підлягає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку;
• розрахунок оплати за зазначеними договорами здійснювався у розрахунково-платіжних відомостях за відповідні місяці на підставі актів виконаних робіт;
• строк дії договору – з першого по останнє число місяця;
• обов`язки виконавців: бути присутнім на підприємстві у визначені робочі години, дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку;
• обов`язки ТОВ: забезпечувати виконавців матеріально-технічною базою; регламентації процесу праці, часу та тривалості робочого часу.

Тому ВС переконаний, що жодних ознак трудових відносин ці договори підряду не містять. Окрім того, ВС вважає помилковим висновки судів попередніх інстанцій про те, що вказані договори направлені на виконання будівельних робіт, які відносяться до основної діяльності ТОВ, оскільки предмет діяльності товариства за Статутом містить широкий спектр напрямів діяльності підприємства та включає багато інших видів діяльності, крім будівельних робіт.

Крім того, чинним законодавством не передбачено обмежень на укладання цивільно-правових договорів, якщо відповідні послуги стосуються основної діяльності суб`єкта господарювання.

Замість висновків

Коментоване судове рішення вкотре підтверджує, що 

1. договори ЦПХ (в т.ч. підряду на будівельні роботи) слід оформляти правильно – з врахуванням того, що такі договори мають мати наслідком саме результат робіт, а не процес. На це вказують як перелік конкретних видів робіт (закази-наряди) з періодом часу для їх виконання (у нашому варіанті – це був місяць з визначеними робочими днями), укладення акта по кожному результату робіт (у нашому випадку – це також місяць), строком дії договору;
2. предмет таких договорів, на нашу думку, має відповідати видам КВЕД, які визначені ТОВ в ЄДР. Чинне законодавство не містить жодних обмежень на укладення договорів ЦПХ з фізособами (крім обмежень, передбачених у ч. 5 ст. 40 Закону про ТОВ/ТДВ);
3. договори ЦПХ містять обов’язки сторін щодо матеріально-технічнго забезпечення, процесу виконання робіт та тривалості робочого часу.

Тому загалом суд визнав такі договори цілком прийнятними саме в межах цивільно-правових, а не трудових відносин, навіть незважаючи на те, що такі договори укладались щоразу помісячно.