Як припинити ФОПа під час карантину
Враховуючи обмеження, введені під час карантину, припинити підприємницьку діяльність фізособі буває непросто. Проте у разі, якщо підприємець має електронний підпис, це зробити простіше.
На урядовому порталі розміщена інформація щодо надання електронної послуги, яка дозволяє здійснити онлайн-подання заяви про державну реєстрацію припинення фізичною особою-підприємцем її підприємницької діяльності.
Зауважимо, що нещодавно аналогічна послуга надавалась через онлайн Будинок юстиції. Але, у зв'язку з виходом в реліз Єдиного державного веб-порталу електронних послуг “Портал Дія” (далі - “Портал Дія”), подача заяв про державну реєстрацію фізичної особи-підприємцем, державної реєстрації змін до відомостей про фізичну особу-підприємця, державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця в електронному вигляді буде здійснюватися тільки за допомогою “Порталу Дія”.
Відтак, з прийняттям рішення ФОП про припинення його госпдіяльності слід подати відповідну реєстраційну заяву.
Зверніть увагу! З 1 червня 2020 р. діють нові реєстраційні форми, затверджені наказом Мінюсту від 19.05.2020 р. №1716/5. Отже, для того, щоб припинити підприємницьку діяльність, ФОП має подати заяву за формою 1.
ФОП позбавляється статусу підприємця від дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідного запису. Припинення підприємницької діяльності здійснюється незалежно від місцеперебування ФОП у межах України.
Припинення ФОП: чи обов'язково звільняти працівників?
Є певний перелік речей, які ФОП має здійснити при припиненні підприємницької діяльності. Та чи належить до нього звільнення найманих працівників?
Нагадаємо, що з 01.01.2017 р. реєстрація трудових договорів та їх розірвання в центрах зайнятості скасована. Отже, і укладання, і розірвання трудових відносин залишається тільки між ФОП та його працівниками.
Припинення підприємницької діяльності має таку особливість: коли в ЄДР робиться запис про припинення ФОП, то залишається фізособа, яка, хоч і не має більше підприємницького статусу, але може бути роботодавцем. При цьому прямої вимоги звільнити всіх працівників через припинення ФОП в КЗпП немає.
Припинення ФОП = ліквідації роботодавця?
Дехто з ФОП вважає, що, якщо подати заяву держреєстратору і внести до ЄДР запис про припинення підприємницької діяльності, можна забути про усі раніше укладені договори і взяті на себе обов'язки. Проте це не так, і розглядаючи спори з колишніми підприємцями з їх працівниками, суди стають на позиції відповідальності фізособи за всіма своїми зобов’язаннями.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2018 р Справа №916/559/17, вважає, що за змістом ст. 51, 52, 598-609 ЦКУ, ст. 202-208 ГКУ, ч. 8 ст. 4 Закону №755 у випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця (із внесенням до Реєстру запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за зобов'язаною особою, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Проте, оскільки підприємницька діяльність припиняється, то і потреби в праці таких працівників немає, та й зарплату таким працівникам без наявності підприємницьких доходів мало хто захоче платити. Тобто, звільняємо! А на підставі якої норми КЗпП?
Припинення ФОП: підстава для звільнення працівників
І ось тут невеличкий сюрприз. Як роз'яснюють фахівці Мінсоцполітики, у разі припинення ФОП підприємницької діяльності (тобто ліквідації як платника податків) розірвання трудових відносин з найманим працівником здебільшого оформлюється за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП.
А ось ВС наголошує (постанова Пленуму ВС №9 від 06.11.92 “Про практику розгляду судами трудових спорів”):
«Суди при розгляді трудових спорів мають враховувати, що при домовленості між працівником і роботодавцем про припинення трудового договору за п. 1 ст. 36 КЗпП (за згодою сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами (тобто, без відпрацювання двохтижневого строку при звільненні). Анулювання такої домовленості може мати місце лише при взаємній згоді про це власника або уповноваженого ним органу і працівника.
Сама по собі згода власника або уповноваженого ним органу задовольнити прохання працівника про звільнення до закінчення строку попередження не означає, що трудовий договір припинено за п. 1 ст. 36 КЗпП, якщо не було домовленості сторін про цю підставу припинення трудового договору. В останньому випадку звільнення вважається проведеним з ініціативи працівника (ст. 38 КзпП)».
Отже, якщо ви бажаєте написати в наказі про звільнення та в трудовій книжці працівника, що його звільнено за угодою сторін, варто мати докази наявності такої угоди (бажано, письмові).
Зокрема, при прийнятті на роботу ФОП та працівник можуть домовитись про таку підставу на звільнення як за згодою сторін за ч. 1 ст. 36 КзпП. А це можливе лише у письмовому трудовому договорі.
Якщо трудові відносини припиняються у зв’язку із закінченням строку трудового договору, то ФОП вносить запис до трудової книжки працівника про звільнення на підставі п. 2 або 3 ст. 23 КЗпП.
На думку фахівців Мінсоцполітики для підтвердження факту розірвання трудових відносин найманого працівника з ФОП достатнім є наявність відповідного запису у трудовій книжці працівника, здійсненого з дотриманням вимог Інструкції №58. На нашу ж думку, не зайвим буде отримати й копію наказу про звільнення (відповідно до ст. 47 КЗпП).
А що ж інші підстави для звільнення за КЗпП?
Нагадаємо, що п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП передбачено таку підставу для звільнення працівника, як ліквідація роботодавця. Проте в ній говориться про ліквідацію підприємства, установи або організації. А припинення ФОП підприємницької діяльності – не згадується.
Ще одна особливість цієї підстави для звільнення, це те, що воно відбувається в цьому випадку за ініціативою роботодавця. А працівник в цьому випадку має право на вихідну допомогу (ст. 44 КЗпП). Тож, не дивно, що, як зазначено вище, ФОП надають перевагу іншим підставам для звільнення працівників. І це не вважатиметься порушенням, якщо таку підставу правильно оформити.
Звісно, що звільнитися працівник може і за власним бажанням. Проте усі розуміють, що те, що бажання працівника звільнитись і припинення ФОП відбуваються одночасно, це не просто збіг обставин. Чи дійсно працівник бажав звільнитись і чи правильно було оформлено таке звільнення?
За справами про звільнення за ст. 38 КЗпП суди будуть перевіряти доводи працівника про те, що роботодавець примусив його подати заяву про розірвання трудового договору. Відтак, у разі виникнення спору (за позовом працівника) суди будуть перевіряти всі підстави для звільнення та за вимогою працівника у позовній заяві можуть змінити підставу для звільнення на ч. 1 ст. 40 КЗпП з виплатами всіх належних сум.
Адже відповідно до п. 18 Постанови ВС №9 судам необхідно з'ясовувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові. Суд не в праві визнати звільнення правильним, виходячи з обставин, з якими власник або уповноважений ним орган не пов'язували звільнення. Якщо обставинам, які стали підставою звільнення, в наказі (розпорядженні) дана неправильна юридична кваліфікація, суд може змінити формулювання причин звільнення і привести його у відповідність з чинним законодавством про працю.
Звільнення працівника за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП
Чи можна застосовувати цю підставу для звільнення працівників у разі припинення підприємницької діяльності ФОП? Суди, як ми зазначили вище, вважають, що так.
На нашу ж думку, припинення ФОПа як суб’єкта підприємницької діяльності вказує на ліквідацію госпсуб’єкта, а з врахуванням ст. 46 ГКУ на ФОПа поширюються всі вимоги з дотриманням положень КзпП в частині оформлення та розірвання трудових відносин, а також гарантій, встановлених КзпП та Законом України “Про оплату праці”.
Проте, крім того, що звільненому таким чином працівнику треба буде виплатити вихідну допомогу, треба пам'ятати і про інші правила звільнення з цієї підстави.
Відповідно до п. 19 Постанови ВС №9 в усіх випадках звільнення за п. 1 ст.40 КЗпП провадиться з наданням гарантій, пільг і компенсацій, передбачених главою III-А КЗпП.
Отже, при звільненні працівника у зв’язку з припиненням ФОПа, останні має вчинити наступні дії:
1) попередити про звільнення за два місяці. Оскільки ми говоримо про припинення ФОП, яке здійснюється у спрощеному порядку лише за поданою реєстраційною заявою держреєстратору (саме припинення фактично відбувається протягом 24 годин з моменту подання заяви), то напрошується висновок про те, що подати заяву в ЄДР все ж слід не раніше закінчення двохмісячного терміну попередження!
Втім, відзначимо, що позиція Великої Палати ВС у справі №916/559/17 вказує на те, що зобов’язання з припиненням ФОПа не припиняються. Тож, на нашу думку, вважаючи особливий статус ФОПа як госпсуб’єкта факт припинення підприємця не впливає на виконання ним своїх зобов’язань як перед контрагентами, так і перед працівниками, але вже як фізособою.
Зверніть увагу! Чинне законодавство не передбачає виключення із строку попередження працівника про наступне звільнення (не менш ніж за 2 місяці) часу знаходження його у відпустці або тимчасової непрацездатності. При недодержанні строку попередження працівника про звільнення, якщо він не підлягає поновленню на роботі з інших підстав, суд змінює дату його звільнення, зарахувавши строк попередження, протягом якого він працював*.
2) звільнення до закінчення двомісячного строку. Загалом КзпП не містить приписів, які забороняють звільняти працівника до закінчення двомісячного строку, якщо працівник знайшов роботу чи виникли інші обставини, які вказують на потребу звільнитись раніше. Але пам’ятайте, що і в цьому випадку за працівником зберігається право на вихідну допомогу за ст. 44 КзпП (Лист Мінпраці від 15.02.2012 р №18/06/186-12). А ще, що ініціатива щодо дострокового звільнення може виходити від працівника, але в жодному разі не від самого ФОПа (лист Мінпраці від 25.05.2010 р. №107/06/186-10).
3) працевлаштувати деяких з працівників. За приписами ст. 184, 1861 КзпП звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - ч. 6 ст. 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю, батьків, які виховують дітей без матері (в т. ч. в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також на опікунів (піклувальників), одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням.
На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.
Враховуючи все вищенаведене, ФОПу, який звільняє працівників у зв’язку з припиненням підприємця, варто знати, що у разі звільнення з підстав, які не відповідають дійсним обставинам, що привели до звільнення, суд за позовом працівника не лише може змінити підставу та дату звільнення, а й може зобов’язати виплатити йому всі належні при звільненні сум — ми не виключаємо й застосування відповідальності у розмірі середнього заробітку за кожен день затримки невиплачених сум. І факт припинення ФОПа не врятує - відповідати буде вже фізична особа.
Що як ФОП припинився, а працівників не звільнив?
Нагадаємо, що у випадку припинення ФОП її зобов'язання за договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою. І це стосується й трудових договорів - колишній ФОП, по суті, залишається зобов’язаним перед такими працівниками. Тому колишнім ФОПам не треба дивуватися, якщо у майбутньому ці працівники висуватимуть до нього претензії щодо виплати зарплати, лікарняних тощо, звертатимуться до та суду за стягненням належних йому сум за час існування трудового договору.
Ліквідація ФОПа передбачає звільнення працівників за п. 1 ч. 1 ст. 40 КзпП з обов'язковим попередженням за два місяці, якщо на момент припинення ФОП їх не звільнив за іншою підставою. Затягування із звільненням фактично приводить до простою не з вини працівника, що також впливає на розрахунок сум та на дату звільнення.
Буває і таке, що працівник вже знайшов собі нову роботу, і все, чого він бажає від колишнього ФОП, це оформити звільнення. Якщо колишній ФОП не бажає займатися оформленням такого звільнення (проведенням остаточного розрахунку тощо), він може сам собі створити неприємності. Працівник, в кінцевому підсумку, звільниться - через суд. Але чого це буде коштувати підприємцю — суми у судовому рішенні можуть його неабияк здивувати.
* Мін'юст про гарантії працівнкиів у разі ліквідації або реорганізації підприємства, установи, організації.
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!