Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
На зобов’язання, що виникають з майнових прав особи на об’єкт нерухомого майна, поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів», отже, за несвоєчасне введення будинку в експлуатацію із забудовника можливе стягнення моральної шкоди навіть у випадках, коли умовами договору право на компенсацію моральної шкоди не передбачено. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи №755/3509/18.
ОСОБА_1 у повному обсязі сплатив вартість квартири, однак всупереч договірним зобов’язанням ТОВ не передало позивачу квартиру в об’єкті капітального будівництва – житловому будинку з нежитловими приміщеннями.
Рішенням районного суду, залишеним без змін постановою апеляційного суду, у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди за неналежне виконання договірних зобов’язань відмовлено, оскільки договором купівлі-продажу майнових прав на об’єкт нерухомого майна таке відшкодування не передбачено.
Верховний Суд не погодився з таким висновком судів.
Так, відповідно до ст. 611 ЦКУ моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов'язання, якщо таке відшкодування встановлено договором або законом.
Тобто законодавець указує на два випадки компенсації моральної шкоди – вони визначені умовами договору або випливають із положень законодавства (зокрема, ст. 4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Статтею 1-1 цього закону передбачено, що він регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.
Як відомо з положень договору, укладеного між сторонами, продавець продає, а покупець купує майнові права на об'єкт нерухомості. Отже, суди зробили помилковий висновок про те, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню Закон України «Про захист прав споживачів».
Договір купівлі-продажу майнових прав передбачає в подальшому набуття їх покупцем права власності на квартиру, а отже, на такі правовідносини поширюється дія вказаного закону.
Моральна шкода за порушення цивільно-правового договору, як спосіб захисту суб'єктивного цивільного права може бути компенсована і в тому разі, якщо це прямо не передбачено законом або тим чи іншим договором, і підлягає стягненню на підставі ст. 16 та 23 ЦКУ, ст. 4 та 22 Закону України «Про захист прав споживачів» навіть у тих випадках, коли умовами договору право на компенсацію моральної шкоди не передбачено. Постановою Верховного Суду постанову Київського апеляційного суду скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.