Коментар до Постанови ВС від 10.10.2023 у справі №910/11289/22
Загальновідомо, що раніше багато хто з українських СГ мав контрагентів з рф, навіть після 2014 року. Певний час економічні зв’язки не розривалися, але з початком воєнного стану ці зв’язки довелося рвати.
Передусім проблема виникла через завислі заборгованості (всіх цікавила, звісно, дебіторська заборгованість). Більшості довелося її просто списати на витрати. Але були і дуже цікаві випадки, як-от у коментованій справі.
Як стверджував ТОВ-позивач, 01.08.2022 воно отримало повідомлення через систему клієнт-банк щодо зарахування 14.07.2022 суми в розмірі 8 640,00 євро (з додаванням Swift) як оплати за договором оренди від 12.04.2021, який укладено з АТ (рф).
Проте вказані вище кошти так і не були зараховані на його клієнтський рахунок. Відмову зараховувати кошти банк обґрунтував, зокрема, внутрішньою політикою банку.
Позиція банку
Заперечуючи заявлений позов, банк посилався, зокрема, на таке:
- банк повідомив клієнта, що не має можливості зарахувати кошти, які надійшли від резидента держави-агресора на рахунок клієнта у зв’язку із запровадженими НБУ обмеженнями та відповідно до внутрішньої політики банку;
- операції за договорами оренди не належать до операцій з експорту товару, а отже, не підпадають під дію пп. 2 п. 17-2 Постанови НБУ №18.
Відповідно до п. 13.2 глави 2 Правил банківського обслуговування суб’єктів господарювання – клієнтів корпоративного бізнесу, які є невід’ємною частиною Публічної пропозиції для госпсуб’єктів – клієнтів корпоративного бізнесу та чинну редакцію яких офіційно оприлюднено на сайті банку в мережі Інтернет, якщо клієнт здійснює операцію, що містить ознаки Забороненої операції або такої, що підлягає обов’язковому або внутрішньому фінансовому моніторингу, банк на власний розсуд має право відмовитися від проведення операції клієнта, у тому числі повернути клієнту розрахунковий документ (та грошові кошти на рахунок клієнта, якщо їх було списано за такою операцією).
Інформацію про Заборонені операції розміщено на сайті Банку в мережі Інтернет.
Відповідно до Політики Банку до Заборонених операцій віднесено, у тому числі, фінансові операції клієнтів, які прямо або опосередковано пов’язані з рф/рб та/або мають такі ознаки (але не обмежуючись ними), зокрема:
- з оплати на контрагента, який має кінцевого бенефіціарного власника резидента рф/рб;
- з метою приховування реального вигодонабувача – резидента рф/рб;
- з оплати товарів/послуг виробництва (походження) рф/рб;
- з оплати транспортно-експедиційних послуг територією рф/рб;
- пов’язані зі зміною учасників фінансової операції з метою виведення коштів на користь резидентів рф/рб, маскування уникнення обмежень, застосованих до резидентів рф/рб;
- із зарахування виручки від контрагентів – резидентів рф/рб за експорт товарів (продукції робіт/послуг), що були поставлені після 24.02.2022;
- пов’язані з іншими випадками, що свідчать про уникнення або сприяння уникненню вимог НБУ.
І почалося листування
14.06.2022 Клієнт звернувся до Банку з листом, в якому зазначив, що він уклав з АТ із рф договір від 12.04.2021, за умовами якого ТОВ передав своє майно в оренду.
За договором оренди Товариство передало в тимчасове оплатне користування резидента рф залізничні вагони у кількості 12 одиниць. Ці вагони були вивезені з території України відповідно до митних декларацій у режимі тимчасового вивезення на термін до 30.04.2024 та з тимчасовою припискою до станції Линьово Західно-Сибірської залізниці рф. Самі вагони й досі перебувають у користуванні орендаря на території рф.
У цьому листі Товариство просило Банк повідомити письмово про причини незарахування на рахунок коштів у розмірі 8 640,00 євро згідно з повідомленням, а також вказати строки, протягом яких такі кошти буде зараховано на банківський рахунок Товариства.
А Банк звернувся до НБУ із запитом, в якому просив роз’яснити:
- чи має право суб’єкт господарювання (клієнт) отримувати виручку за експортними договорами, укладеними з резидентами рф/рб,
- чи повинен Банк зараховувати ці кошти на поточний рахунок суб’єкта господарювання в іноземній валюті (крім російських рублів та білоруських рублів) за наявності експортного договору (укладеного до або після 24.02.2022), за яким суб’єкт господарювання здійснює надання резиденту рф рухомого майна в оренду, після набрання чинності постановою КМУ від 03.03.2022 №187 не розірвав такий експортний договір та/або не повернув своє майно, а резидент рф продовжує володіти та користуватися таким майном, а також здійснювати відповідні платежі на користь суб’єкта господарювання.
У листі від 08.08.2022 №640-0007/54279 НБУ роз’яснив, що згідно з пп. 2 п. 17 Постанови НБУ №18 переказ коштів (крім російських рублів та білоруських рублів) на рахунки резидентів у банках дозволяється саме за операціями з експорту товарів.
12.08.2022 Банк у листі №196 проінформував Товариство про зміни в Політиці Банку щодо проведення фінансових операцій, які прямо або опосередковано пов’язані з рф та республікою білорусь.
Важливо! ТОВ не погодилося з таким розумінням Постанови НБУ №18 та зауважило, що спірна фінансова операція не повинна підпадати під заборону, оскільки є винятком відповідно до пп. 2 п. 17-2 Постанови НБУ №18, а саме:
– переказ коштів (крім російських рублів та білоруських рублів) на рахунки резидентів у банках за операціями з експорту товарів, повернення коштів за операціями з імпорту товарів. У разі надходження коштів із-за кордону в російських рублях/білоруських рублях за такими операціями банку дозволяється здійснити обмін цих коштів на міжнародному валютному ринку на іншу валюту (крім російських рублів/білоруських рублів) для її подальшого зарахування на рахунки клієнта.
ВС про застосування Постанови НБУ №18
Верховний Суд у коментованій справі дійшов таких висновків:
- НБУ має право обмежувати валютні операції у межах території України, у т. ч. забороняти зараховувати на рахунок клієнта-отримувача кошти в іноземній валюті, що надійшли від нерезидента-контрагента, у разі необхідності забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;
- Банк з метою здійснення валютного нагляду за операцією клієнта з переказу коштів в іноземній валюті зобов’язаний виконувати нормативно-правові акти з питань здійснення операцій з валютними цінностями з юрособами-нерезидентами, і клієнт не має права вимагати виконання умов договору, якщо це суперечить вимогам чинного законодавства;
- Постанова НБУ №18 є нормативно-правовим актом, який установлює особливості щодо здійснення операцій з валютними цінностями в період запровадження воєнного стану та впроваджує обмеження, яких банки та їхні клієнти мають дотримуватися під час проведення відповідних операцій;
- Постанова НБУ №18 забороняє Банкам здійснювати будь-які валютні операції, учасником яких є юридична або фізична особа, яка має місцезнаходження (зареєстрована/постійно проживає) в рф або в республіці білорусь. Банк не має права здійснювати зарахування коштів, що надійшли від таких осіб на поточний рахунок клієнта в Україні як платіж за договором оренди вагонів;
- така заборона не є обмеженням прав клієнта у розумінні ст. 1074 ЦКУ, оскільки не стосується порядку розпоряджання коштами, що були зараховані на рахунки.
Висновки
Таким чином, ВС зайняв подвійну позицію. І недарма, адже ситуація є доволі складною: СГ не може отримати від банку кошти, які йому надійшли!
У мирний час все було б однозначно. Верховний Суд вважав би, що неможливість ТОВ отримувати орендні платежі внаслідок запровадження заборони на отримання платежів від контрагентів-нерезидентів з місцезнаходженням в рф є втручанням у право мирно володіти своїм майном.
Проте нині, в умовах війни, таке втручання відповідало вимозі законності. Воно ґрунтувалося на відповідних правових положеннях Конституції та інших законів і було результатом правових актів НБУ, прийнятих законно. Дії НБУ при запровадженні заборони на здійснення валютних операцій були в межах його свободи розсуду.
І найголовніший висновок: той факт, що договір оренди було укладено до 24.02.2022, не має значення з точки зору законності, оскільки заборона стосувалася валютних платежів, що здійснювалися після 24.02.2022.