Аналітика від Дт-Кт: неустойка нараховується за всі дні прострочення, але не завжди

Нерідко виникають ситуації, коли покупець, у разі затримки товару, вимагає сплатити неустойку (штраф у процентному відношенні до суми кожної непоставленої партії товару одноразово). У яких випадках законна така вимага, розкажемо далі.  

За правилами ЦКУ, неустойка, з одного боку, є способом забезпечення виконання зобов’язання, а з іншого — мірою цивільно-правової відповідальності (ч. 1 ст. 546, ч. 1 ст. 549 ЦКУ).

Практичні переваги застосування в договорах саме неустойки полягають у тому, що:

1) вона застосовується незалежно від заподіяння збитків;

2) не потрібне надання додаткових доказів у разі вимоги щодо її стягнення, крім самого факту невиконання умови договору;

3) розмір неустойки, як правило, дозволяє у багатьох випадках відновити майнові втрати від невиконання (несвоєчасного виконання) зобов’язання;

4) застосовується в ході виконання зобов’язання за порушення кожного обов’язку/умови, а не за виконання договору загалом.

Якщо розрахунок неустойки визначено у грошовому виразі за кожен день прострочення, то слід звернути увагу на таке.

Припустімо, строк поставки товару припадає на 28.11.2014 р. Продавець пропустив цей строк та поставив товар із запізненням на два тижні, тобто поставив весь товар 12.12.2014 р., 13.12.2014 р., 14.12.2014 р., 15.12.2014 р.

Фактично маємо ситуацію, коли продавець шляхом вчинення активних дій припиняє таке зобов’язання в день повного виконання зобов’язання з поставки, тобто станом на 15.12.2014 р.

Тому, на думку такого продавця, цей день є днем належного виконання зобов’язання, а отже, не є днем його прострочення.

Якщо звернутися до приписів ЦКУ щодо обчислення цивільних строків, то:

по-перше, відповідно до ч. 2 ст. 251 ЦКУ, терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов’язана дія чи подія, що має юридичне значення;

по-друге, термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ч. 2 ст. 252 ЦКУ);

по-третє, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок (ст. 253 ЦКУ);

по-четверте, згідно з ч. 1 ст. 255 ЦКУ, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.

Якби йшлося про такий вид неустойки, як пеня, то пеня може бути нарахована лише за кожен повний день прострочення платежу (такої позиції дотримується ВСУ у постанові від 15.01.2015 р. у справі No3-204гс14).

Проте ми маємо справу з таким видом забезпечення виконання зобов’язань, як неустойка у вигляді штрафу. Як зазначено у запитанні, сторони обумовили у договорі, що неустойка у вигляді штрафу нараховується у процентному відношенні до суми кожної непоставленої партії товару одноразово. Причому, як зазначено вище, такий вид відповідальності застосовується в ході виконання зобов’язань за порушення кожного зобов’язання з поставки товару. Тож у цій ситуації вимога покупця про сплату неустойки за весь час прострочення поставки товару, у т. ч. й за чотири дні, протягом яких така поставка відбувалася (12 — 15.12.2014 р.), є цілком правомірною.

Утім, можлива й інша ситуація, коли продавець має рацію, обстоюючи свою позицію щодо ненарахування штрафу за день фактичної поставки. Звернімося до позиції ВСУ і розгляньмо такий приклад. Скажімо, сторони домовилися, що штраф нараховується у такому порядку:

1) якщо прострочення відбулося до 10 днів, штраф становить 1% суми недопоставленого товару;

2) якщо строк прострочення становить від 10 до 20 днів — 1,2%;

3) якщо 20 днів — 2% суми простроченої партії товару.

За таких умов договору слід зважати на дату поставки. Адже в цьому разі неустойка у вигляді штрафу прив’язана до кількості днів прострочення. Тому в цій ситуації, як і щодо пені (ч. 3 ст. 549 ЦКУ), яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (висновок ВСУ у постанові 15.01.2015 р. у справі No3-204гс14), день поставки не враховуватиметься при розрахунку (збільшенні) суми штрафу. Наприклад, при поставці товару на 11-й день розрахунок неустойки (штрафу) не збільшуватиметься з 1% до 1,2%.

Наталія Канарьова