Коментар до листа ДФСУ від 31.08.2017 р. №1772/6/99-99-15-02-02-15/ІПК
У коментованому листі податківці спочатку звернули увагу на правила нарахування та утримання податку з нерезидентів у разі нарахування на їх користь доходів.
Які податки доведеться сплачувати при виплаті дивідендів юрособам-нерезидентам
Відповідно до пп. 141.4.2 ПКУ саме резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у пп. 141.4.1 ПКУ, за ставкою в розмірі 15% (крім доходів, зазначених у пп. 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
А згідно з пп. 57-1.1.2 ПКУ емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток. Цей авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів. Звісно, це не стосується виплати дивідендів фізособам-нерезидентам.
Тож виходить, що при виплаті дивідендів засновникам-юрособам-нерезидентам підприємству доведеться сплатити до бюджету утриманий податок з доходу нерезидента та авансовий внесок з податку на прибуток.
Що буде за несплату податків до бюджету при виплаті дивідендів
Згідно з п. 127.1 ПКУ несплата податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25% суми податку, що підлягає сплаті до бюджету.
Якщо вчинити таке порушення вдруге протягом 1095 днів, буде накладено штраф у розмірі 50% суми податку, що підлягає сплаті до бюджету.
Третя несплата податків протягом 1095 днів буде тягнути за собою накладення штрафу у розмірі 75 % суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов’язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену ПКУ, у тому числі на податкового агента.
При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов’язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV ПКУ.
Але це ще не все. Податківці у листі навели норми ст. 50 ПКУ. Як відомо, нею визначено порядок виправлення помилок у разі якщо платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації.
За абзацами третім - п’ятим п. 50.1 ПКУ платник податку на прибуток має право:
- або надіслати уточнюючу декларацію та сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3% від такої суми до подання уточнюючої декларації;
- або відобразити суму недоплати у складі поточної декларації, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5% від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з податку на прибуток.
На підставі норм ст. 127 та 50 ПКУ податківці у листі навели два різних алгоритма застосування штрафів.
Якщо платник податку до/під час виплати доходу нерезиденту або дивідендів не утримав та не сплатив податок з таких доходів згідно з пп. 141.4.2 ПКУ або авансовий внесок з податку на прибуток, то до такого платника застосовуються штрафні санкції, передбачені ст. 127 ПКУ.
А штрафні санкції, передбачені ст. 50 ПКУ, застосовуються до платника податку, який самостійно виправляє помилки, здійснені ним при нарахуванні (ненарахуванні) податку на доходи нерезидента або авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів у деклараціях з податку на прибуток за попередні звітні періоди.
Тож якщо платник податку на прибуток самостійно виправляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації шляхом подання уточнюючої декларації, чи таке виправлення здійснює у поточній декларації, сплачує суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов’язання (недоплати) та штрафні санкції на суму такого заниженого зобов’язання (недоплати), то штрафні санкції, передбачені ст. 127 ПКУ, до такого платника не застосовуються.