Коментар до листа ДМСУ від 06.04.2022 р. №08-1/10/7/1720
Безмитне ввезення ТЗ
Коли ми говоримо про звільнення від сплати податків при імпорті транспортних засобів, йдеться про:
1) автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, ТЗ для перевезення 10 і більше пасажирів, ТЗ для перевезення вантажів,
2) звільнення від сплати ПДВ та інших платежів при ввезенні таких ТЗ фізособами, ФОПами–"єдинниками" 1, 2 та 3 групи, ЮО-"єдинниками" 3 групи, крім ФОПів та ЮО 3 групи, які обрали ставку 3% зі сплатою ПДВ,
3) звільнення при ввезенні ТЗ від сплати ПДВ, акцизного податку та ввізного мита.
Важливо! Ці звільнення не застосовуються до ТЗ з походженням з країни, визнаної державою-окупантом та/або визнаною державою-агресором щодо України, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України (походженням з РФ, Республіки Білорусь та з ОРДЛО чи Криму, або які ввозяться з РФ, Республіки Білорусь та з ОРДЛО чи Криму).
Порядок митного оформлення таких ТЗ
Зауважимо, що втратила чинність Постанова від 09.03.2022 р. № 236, яка раніше регулювала питання митного оформлення імпорту.
Натомість у коментованому листі ДМСУ зазначає, що митники готові оформляти ТЗ, звільнені від митних платежів та ПДВ за правилами, встановленими Постановою від 20.03.2022 р. №330.
За новими правилами, госпсуб’єктам та громадянам, які ввозять товари, зокрема, транспортні засоби, на митну територію України, надається право обирати один з двох способів їх митного оформлення та митного контролю:
1) спрощений спосіб, який передбачає, що митний контроль та митне оформлення товарів, зокрема ТЗ, які ввозяться на митну територію України, здійснюється без справляння митних платежів, у тому числі ПДВ, акцизного податку, ввізного мита, шляхом подання декларантом митному органу попередньої митної декларації без проведення митного огляду, без застосування фітосанітарного контролю, заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (крім державного експортного контролю) безпосередньо у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний та митний кордон України;
2) стандартний спосіб, який передбачає, що митний контроль і митне оформлення товарів, зокрема, ТЗ, здійснюються у повному обсязі відповідно до вимог МКУ, а оподаткування ввезених товарів, у тому числі акцизним податком та ПДВ, здійснюється на загальних підставах, встановлених ПКУ.
Одночасне використання двох способів одним госпсуб’єктом або громадянином не допускається. Отже, якщо ви імпортуєте товари, які під звільнення від сплати податків не потрапляють, на них доведеться подавати окрему декларацію у стандартний спосіб. Якщо ж частину або весь ввезений товар чи ТЗ ви бажаєте імпортувати у спрощений спосіб (тобто без сплати податків), перш ніж подавати попередню митну декларацію про такий намір треба буде заявити!
У разі обрання спрощеного способу фізособа або госпсуб’єкт подає Державній митній службі відповідну заяву за встановленою формою в паперовій або електронній формі безпосередньо у пункті пропуску через митний кордон або до відповідної митниці. Дозволено після подання заяви на спрощений спосіб надалі відмовитися від застосування такого способу шляхом подання Державній митній службі відповідної заяви. Повторне подання заяви про застосування спрощеного способу після того, як суб’єкт господарювання здійснив відмову від застосування такого режиму, забороняється.
Увага! На жаль, форм заяв про застосування спрощеного/стандартного способу, а також заяв про відмову від спрощеного способу наразі ми не бачимо. Не сказано нічого про це й у коментованому нами листі ДМСУ. Скоріш за все, це пов’язане з тим, що Постанова №330 не набрала чинності.
Проте ДМСУ заявляє, що митні органи вже готові оформляти ТЗ у спрощеній спосіб за попередньою митною декларацією. Тож, або митниця приймає такі заяви у довільній формі, або поки що готова обійтися без заяв і задовільнитися лише декларацією.
Реєстрація ТЗ
Звільнення від сплати податків при ввезенні, це, звісно, добре. Проте не забуваємо про сплату пенсійного збору у розмірі, встановленому у п. 8 ст. 4 Закону № 400/97-ВР, а саме:
- 3% - якщо вартість ввезеного автомобіля менше або дорівнює 409 365 грн;
- 4% - якщо вартість ввезеного автомобіля від 409 366 грн до 719 490 грн включно;
- 5% - якщо вартість ввезеного автомобіля від 719 491 грн.
Сплата збору у наведених вище розмірах здійснюється з вартості ТЗ, взятої з договору купівлі-продажу, довідки-рахунку торговельних організацій, договору міни, довідки органів митної служби, акта експертної оцінки вартості автомобіля, інших документів, що підтверджують цю вартість (п. 13 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого Постановою КМУ від 3 листопада 1998 р. № 1740).
Проте і реєстрацію ТЗ, і сплату пенсійного збору можна зробити не одразу.
Так, для власників ввезених ТЗ строк державної реєстрації продовжується у разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях. По суті, це означає, що під час війни авто можна і не реєструвати. А ось у разі припинення або скасування воєнного стану на всій території України або в окремих її місцевостях власники зобов’язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом 90 днів (п. 7 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого Постановою КМУ від 7 вересня 1998 р. № 1388).
Крім того, реєстрація передбачає сплату інших платежів, зокрема:
- оплату сертифікату відповідності (за оцінками експертів, ця сума становить від 2 до 3 тис. грн),
- оплату номерних знаків державного зразка (хоча органи МВС на територіях, де не ведуться активні бойові дії, вже заявили про готовність виготовлення й індивідуальних номерів),
- виготовлення техпаспорту на ТЗ.
І ще! Щодо податкових перевірок ввезених товарів та ТЗ під час війни
На період дії воєнного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
А ще зупиняються документальні перевірки, зокрема, щодо дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів. Наразі вони не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються. Акти (довідки) про результати документальних перевірок, зустрічних звірок, заперечення до актів перевірок та податкові повідомлення-рішення не надсилаються (не вручаються).
При цьому зупиняється перебіг строків щодо:
- перевірки документів, що підтверджують країну походження (ч. 4 ст. 45 МКУ),
- зберігання копії сертифікату та інших документів, на підставі яких засвідчено походження цього товару з України (ч. 2 ст. 46 МКУ) та строків застосування режиму найбільшого сприяння до товарів після оформлення документа про їх походження (ч. 4 ст. 48 МКУ),
- порядку коригування митної вартості товарів (ст. 55 МКУ),
- зберігання товарів у митному режимі митного складу (ст. 125 МКУ),
- тимчасового зберігання товарів під митним контролем (ст. 204 МКУ), строків зберігання товарів, ТЗ комерційного призначення митними органами (ст. 240 МКУ), а також розпорядженнями коштами від реалізації товарів, що зберігались митними органами (ч. 6 ст. 244 МКУ),
- зберігання документів, відомості про які зазначені в митній декларації (ч. 13 ст. 264 МКУ), внесення змін до митної декларації (ч. 2 ст. 269 МКУ),
- повернення коштів авансових митних платежів та їх перерахування до держбюджету (щодо коштів, які перебувають на рахунку митного органу без розпорядження) – ч. 5, 6 ст. 299 МКУ, повернення або перерахування до держбюджету грошової застави, що надається в окремих випадках митного оформлення (ч. 8 ст. 313 МКУ),
- граничний строк перебування товарів, ТЗ комерційного призначення під митним контролем до моменту поміщення їх у відповідний митний режим (ч. 4 ст. 321 МКУ),
- зберігання митними органами документів та відомості щодо переміщення товарів та ТЗ через митний кордон України для здійснення митних формальностей, у т.ч. через єдиний державний інформаційний вебпортал "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" (ч. 6 ст. 334 МКУ).
А щодо решти випадків, не зазначених у цьому переліку, митні органи за заявою декларанта або уповноваженої ним особи можуть самостійно приймати рішення про продовження строків (включаючи граничні), визначених МКУ.
Також перебування на обліку в митних органах осіб-нерезидентів відповідно до ч. 1 ст. 455 МКУ під час війни не вимагається.
***