Оподаткування доходів, отриманих фізособою-підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, регулюється статтею 177 ПКУ від 02.12.10 р. №2755-VІ, а оподаткування доходів, отриманих фізособою, яка провадить незалежну професійну діяльність, регулюється статтею 178 ПКУ. Пунктом 177.4 статті 177 ПКУ означено які саме витрати підприємець повинен враховувати при визначенні оподатковуваного доходу.
Але треба врахувати, що Законом України від 07.07.11 р. №3609 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України, щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» (далі — Закон №3609) внесено зміни до норм ПКУ, що регламентують порядок оподаткування доходів фізосіб — суб’єктів підприємницької діяльності та оподаткування доходів фізосіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.
Законом №3609, який набрав чинності 6 серпня 2011 року, внесено зміни до переліку витрат, на які мають право фізособи — суб’єкти підприємницької діяльності на загальній системі оподаткування (далі — підприємці) при здійсненні своєї господарської діяльності.
До переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з одержанням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом ІІІ ПКУ. Після внесення змін до пп. 138.1 ПКУ, до витрат операційної діяльності належать витрати, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, 138.11 та підпунктами 138.10.2-138.10.4 статті 138 ПКУ.
Витрати, які формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита та витрат на доставку і доведення до стану, придатного для продажу.
Підприємець має право включити до складу витрат втрати від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів) та витрат на виправлення технічно неминучого браку у разі реалізації такої продукції. При цьому фактична вартість остаточно забракованої продукції не включається до складу витрат.
Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов’язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:
— прямих матеріальних витрат, до складу яких включається вартість сировини та основних матеріалів, що становлять основу виготовленого товару, виконаних робіт, наданих послуг, придбаних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в П(С)БО;
— прямих витрат на оплату праці, до складу яких включається зарплата й інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві товарів (виконанні робіт, наданні послуг), які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат;
— амортизації виробничих основних засобів і нематеріальних активів, безпосередньо пов’язаних із виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;
— загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарі, виконаних робіт, наданих послуг, до яких відносяться витрати на управління виробництвом (оплата праці працівників апарату управління цехами, дільницями, відповідно до законодавства, внески на соціальні заходи та медичне страхування таких працівників, витрати на оплату службових відряджень тощо); амортизація основних засобів загально виробничого призначення; амортизація необоротних активів загальновиробничого призначення; витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, оперативну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення; витрати на вдосконалення технології та організації виробництва; витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інші послуги з утримання виробничих приміщень; витрати на обслуговування виробничого процесу, в т. ч. витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг; витрати на охорону праці, техніку безпеки, понесені відповідно до законодавства; суми витрат, пов’язаних із підтвердженням відповідності продукції, систем якості, систем управління якістю, систем екологічного управління, персоналу встановленим вимогам відповідно до Закону України «Про підтвердження відповідності»; інші загальновиробничі витрати (переміщення матеріалів у межах виробництва, деталей, напівфабрикатів, інструментів зі складів до цехів і готової продукції на склади);
— вартості придбаних послуг, прямо пов’язаних із виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;
— інших прямих витрат, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат, у т. ч. внески на соціальні заходи, визначені ст. 143 ПКУ, плата за оренду земельних та майнових паїв.
Підприємець має право включити до складу витрат інші витрати:
— витрати на відрядження службові й утримання апарату управління (в т. ч. витрати на оплату праці адмінапарату) та іншого загальногосподарського персоналу;
— витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда (у т. ч. оренда легкових автомобілів), придбання ПММ, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);
— винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, отримані платником податку для забезпечення господарської діяльності;
— витрати на оплату послуг зв’язку (пошта, телеграф, телефон, телекс, телефакс, стільниковий зв’язок та інші подібні витрати);
— амортизація необоротних активів загальногосподарського використання;
— витрати на врегулювання спорів у судах;
— плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків;
— інші витрати загальногосподарського призначення;
— витрати на пакувальні матеріали для затарювання товарів на складах готової продукції;
— витрати на ремонт тари;
— оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам і працівникам підрозділів, які забезпечують збут;
— витрати на рекламу і дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів;
— витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом;
— витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов’язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона);
— витрати на транспортування, перевалку та страхування товарів, транспортно-експедиційні й інші послуги, пов’язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки;
— витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;
— інші витрати, пов’язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;
— інші операційні витрати, у тому числі, але не виключно: витрати за операціями в іноземній валюті, втрати від курсової різниці, визначені за ст. 153 ПКУ; суми нарахованих податків та зборів, установлених ПКУ (крім не визначених переліком податків та зборів, установлених ПКУ), а також інших обов’язкових платежів, установлених законодавчими актами, за винятком податків і зборів, передбачених пп. 139.1.6 і, 139.1.10 ПКУ та пені, штрафів, неустойки, передбачених пп. 139.1.11 ПКУ; витрати на інформаційне забезпечення господарської діяльності платника податку, в т. ч. з питань законодавства, на придбання літератури, оплату інтернет-послуг та передплату спеціалізованих періодичних видань; суми єдиного соціального внеску та відшкодування до Пенсійного фонду сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій.
Якщо суми витрат не були віднесені до складу витрат минулих звітних податкових періодів у зв’язку з втратою, знищенням або псуванням документів, які підтверджують здійснення цих витрат, а у звітному податковому періоді були підтверджені такими документами, то підприємець має право врахувати такі витрати.
Інші витрати фізосіб — підприємців на загальній системі оподаткування не можуть враховуватися у складі витрат, бо вони не належать до операційних витрат.