Подання заяв та форм
Перший крок ФОПа після зміни прописки – це візит до державного реєстратора із заявою про зміну відомостей про ФОП (форма №11). Не треба забувати квитанцію про сплату адміністративного збору у розмірі 190 грн (0,1 прожитковий працездатний мінімум, округлено до найближчого десятка).
При цьому інформація про зміну прописки ФОПа автоматично передається з Державного реєстру до фіскальної служби. Це правило передбачено в Порядку №1588, а саме в п. 10.2 та 10.4.
Отже, платникам ПДФО, військового збору, ЄСВ додатково повідомляти фіскалів про зміну адреси не потрібно. Проте це правило не стосується платників ПДВ та/або єдиного податку. Про них окремо.
Другий крок – це зміна електронного цифрового підпису (ЕЦП). Для подання електронної звітності до ДФС необхідно укласти з контролюючим органом Договір про визнання електронних документів (Договір). Про це зазначено в Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженому наказом Мінфіна №557.
Проте дія такого Договору припиняється у разі отримання інформації від АЦСК про скасування посиленого сертифіката керівника (п. 14 р. ІІІ Порядку 557). А скасування відбувається у разі зміни ідентифікаційних даних користувача електронних довірчих послуг (ст. 25 Закону «Про електронні довірчі послуги»). Зазвичай, в сертифікаті вказують лише назву міста, в якому зареєстрований ФОП, а не повну його адресу. В такому випадку, якщо місто реєстрації не змінилось, то і отримувати новий сертифікат буде не потрібно.
В іншому випадку саме користувач електронних довірчих послуг (ФОП) зобов’язаний своєчасно надавати інформацію про зміну ідентифікаційних даних, які містить сертифікат (ч. 2 ст. 12 Закону).
Отже, після реєстрації нової адреси (якщо відбулася зміна населеного пункту, а не лише вулиці) необхідно звернутися до свого АЦСК для скасування попереднього сертифікату та отримання нового. Оскільки це призведе до припинення дії Договору, треба переукласти його, шляхом надіслання Платником до фіскалів Заяви про приєднання до Договору з накладанням на неї нового ЕЦП.
Договір укладати треба з попередньою ДФС, а не новою. Це передбачено п. 5 р. ІІІ Порядку №557. Аналогічний висновок – у судовій практиці від 01.11.2018: суд зазначає, що платник податків, який змінив місце знаходження протягом бюджетного року, внаслідок чого змінилася і податкова, на обслуговуванні якої такий платник знаходиться, то платник податків зобов'язаний подавати заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів за попереднім місцем обліку.
При цьому контролюючий орган розглядає Заяву протягом одного робочого дня. Якщо до моменту спливу цього терміну він не повідомив автора про приєднання до договору або відмову, приєднання автора до договору здійснюється автоматично у момент спливу такого строку. Позитивна для платника судова практика з цього питання від 24.01.2019.
Іноді фіскали відмовляють у прийняті Заяви через відсутність в ЄДРПОУ e-mail, що зазначений в Заяві. Проте це незаконно: Суд зазначає, що чинне законодавство України не містить такої вимоги до електронної адреси автора - адреси електронної пошти (e-mail), як те, що така адреса до подання заяви про приєднання до Договору повинна бути зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Третій крок стосується лише платників ПДВ. Вони зобов’язані протягом 10 робочих днів після державної реєстрації змін подати до ДФС заяву за формою №1-ПДВ (п. 183.15 ПКУ). Фіскали зазначають, що таку заяву треба подавати до контролюючого органу за новою адресою.
Проте не все так однозначно. Це питання регулюється, в тому числі, Положенням №1130. Відповідно до п. 4.2 Положення №1130: "для перереєстрації платник ПДВ подає до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку, додаткову реєстраційну заяву з позначкою "Перереєстрація".
Тобто, потрібно визначити орган ДФС, в якому Платник перебуває на обліку під час зміни адреси. Згідно з п. 4.1 Положення №1130, у разі зміни платником ПДВ місця проживання, зняття такого платника з обліку в одному органі і взяття на облік в іншому здійснюються в порядку, встановленому Мінфіном. Мається на увазі Порядок №1588.
Але проблема в тому, що Порядок №1588 передбачає основне та неосновне місце обліку. І Коли платник змінює місце проживання, він до кінця року перебуває на двох обліках: основному (нова податкова) та неосновному (попередня податкова). Це правило закріплене в п. 7.6 Порядку №1588. Тому не зрозуміло, про який з двох видів обліку зазначено в п. 4.2 Положення №1130. Але враховуючи, що Положення 1130 жодного разу не згадує про неосновне місце обліку, а п. 4.1 Положення №1130 зазначає про взяття на облік в іншому органі, можна зробити висновок, що мова йде саме про основне місце обліку. Адже при зміні місця проживання, в іншому органі не реєструють за неосновним місцем обліку.
Проте тут виникає друга проблема: взяття на облік в новій ДФС відбувається не відразу. Так, попередня ДФС має аж 20 днів, щоб надіслати до нової податкової повідомлення про переведення платника (п. 10.7). А нова фіскальна служба має ще 2 робочі дні після отримання такого повідомлення, щоб взяти Платника у себе за основним місцем обліку (п. 10.8).
Тому, навіть допустивши, що подавати Заяву №1-ПДВ треба саме за основним місцем обліку, не факт що фіскальний орган за новою адресою став таким основним місцем обліку для платника на момент подання ним відповідної Заяви. Адже Заяву треба подати протягом 10 робочих днів, а переведення в нову податкову може зайняти більше 20 календарних днів.
Таким чином, перед поданням заяви за формою 1-ПДВ до нового контролюючого органу, краще пересвідчитися, що платник вже зареєстрований в такому органі за основним місцем обліку.
Четвертий крок стосується ФОП, які сплачують єдиний податок. Вони повинні подати до контролюючого органу Заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (Заява). В п. 5.3 Заяви потрібно поставити відмітку навпроти «податкової адреси суб’єкта господарювання».
При цьому платники І та ІІ груп єдиного податку зобов’язані подати Заяву не пізніше 20 числа наступного місяця (п. 298.5 ПКУ). Так, якщо Форма 11 подана у березні, то Заяву до ДФС треба подати до 20 квітня.
Платники ІІІ групи єдиного податку подають Заяву разом з податковою декларацією за квартал, у якому відбулися такі зміни (п. 298.6 ПКУ). А декларацію такі ФОПи подають протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем кварталу (пп. 49.18.2 ПКУ).
Заяви потрібно подавати за попередньою податковою адресою. Такий висновок слідує з п. 294.7 ПКУ: у разі зміни податкової адреси платника єдиного податку останнім податковим періодом за такою адресою вважається період, у якому подано до контролюючого органу заяву щодо зміни податкової адреси. Тобто, допоки особа не подасть Заяву за попередньою податковою адресою, вона буде обліковуватися щодо єдиного податку в старій податковій.
При цьому, якщо ФОП забув подати відповідну Заяву і за це йому анулювали реєстрацію платника єдиного податку, то це незаконно і суди на боці позивачів. Наприклад рішення суду від 13 грудня 2018 року.
П’ятий крок – реєстрація нової Книги обліку доходів (і витрат – для платників ПДВ та ФОП на загальній системі). Ані в ПКУ, ані в наказі Мінфіну №579, ані в наказі Міндоходів №481 нічого не вказано про порядок дій Платника у разі зміни адреси проживання.
Мабуть, саме тому фіскали надають надають діаметрально протилежні поради. Щодо платників єдиного податку івано-франківські фіскали наполягають, що для реєстрації нової книги обліку треба чекати кінця поточного року, а донецькі фіскали – що необхідно зареєструвати нову книгу за новим місцем обліку до отримання доходів.
До речі, ДФС України в цьому спорі вважає, що до кінця поточного року треба вести стару Книгу, а вже з 1 січня наступного року реєструвати нову за новою адресою. Вважаємо, що в цьому разі, платникам корисно прислухатися до думки вищого контролюючого органу.
Щодо ФОП на загальній системі, то, на думку ДФСУ, кінця бюджетного року чекати не треба. Тобто, у разі зміни адреси, треба одразу реєструвати нову Книгу обліку в новому податковому органі (за основним місцем обліку).
Шостий крок – стосується форми №20-ОПП.
Лише через саму зміну адреси проживання не потрібно подавати №20-ОПП. Проте, якщо після зміни адреси, у ФОП виникне потреба подати цю форму (зміняться об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням), то це треба робити по основному місцю обліку протягом 10 робочих днів. Це закріплено в п. 8.4 Порядку №1588.
Таким чином, перед поданням №20-ОПП до нового органу ДФС треба впевнитися, що платник вже зареєстрований в такому органі за основним місцем обліку.
Сьомий крок – не обов’язковий та стосується ситуацій, коли треба повідомити ДФС про прийняття нового працівника на роботу (відповідно до ст. 24 КЗПП).
Згідно з постановою КМУ № 413, Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається фізичною особою до територіальних органів ДФС за місцем обліку її як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ).
Оскільки місце обліку ФОПа як платника ЄСВ – це контролюючий орган за новим місцем реєстрації, Повідомлення про працівника треба подавати до нової податкової.
Восьмий крок – перереєстрація РРО та КОРО. Тут 2 варіанти.
Перший: прописка ФОПа змінилася, але адреса господарської одиниці (об'єкт, де реалізуються товари чи надаються послуги) залишається попередньою. В такому разі, ФОПу нічого робити не потрібно. Це передбачено п. 4 гл. 3 р. ІІ наказу Мінфіну № 547.
Перереєстрація РРО за новим основним місцем обліку здійснюється засобами інформаційної системи ДФС, а реєстраційне посвідчення, видане контролюючим органом за попереднім місцем обліку, залишається чинним до моменту виникнення змін у даних щодо суб'єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні.
Аналогічний порядок передбачений для перереєстрації КОРО.
Другий варіант: змінилася адреса господарської одиниці. Треба подати реєстраційну заяву з позначкою "Перереєстрація", реєстраційне посвідчення, а також правовстановлюючі документи на господарську одиницю та договір з ЦСО про ремонт РРО (п. 1 гл. 3 р. ІІ Наказу Мінфіну №547). Строки для цих дій не встановлені, але, зрозуміло, що це треба зробити до моменту використання РРО в новій господарській одиниці.
Перереєстрацію КОРО, у разі зміни адреси господарської одиниці, треба зробити не пізніше п'яти робочих днів з дня виникнення підстав для перереєстрації, шляхом подання до контролюючого органу за місцем реєстрації КОРО реєстраційної заяви з позначкою "Перереєстрація" із зазначенням причини перереєстрації та КОРО, яка підлягає перереєстрації.
Отже, до попереднього фіскального органу треба подавати заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів, заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, а до нового контролюючого органу: заяву №1-ПДВ, 20-ОПП, повідомлення про прийняття працівника на роботу та Книгу обліку доходів (і витрат).
Звіти та податки
ЄСВ
Відповідно до п. 8 р. ІІІ Порядку № 435, якщо страхувальник, який використовує працю фізичних осіб, змінює місце проживання, Звіт за цей звітний період (з першого до останнього календарного числа звітного періоду) подається до органу доходів і зборів, що відповідає новому місцю проживання.
Так само треба сплачувати ЄСВ по новій адресі. Адже, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону про ЄСВ, платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність та сплачувати внесок до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску. Нагадуємо, що основне місце обліку – це нова податкова, відповідно до п. 7.6 Порядку №1588.
ПДВ, ПДФО та військового збору
Відповідно до ч. 8 ст. 45 БКУ, у разі зміни місцезнаходження суб'єктів господарювання - платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.
Згідно з ч. 1 ст. 3 БКУ, бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.
Відповідно до п. 10.13 Порядку №1588, у разі зміни місцезнаходження суб'єкта господарювання - платника податків сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється таким платником податків за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.
Тобто, платити податки треба за попереднім місцем реєстрації до кінця року. І так само необхідно подавати звітність. Адже, згідно п. 7.3 Порядку №1588, у контролюючому органі за неосновним місцем обліку платник податків сплачує всі податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів.
Все вищевикладене стосується і військового збору.
Єдиний податок
Тут ситуація складніша. Однозначної відповіді немає. Замість цього – правова колізія між ч. 8 ст. 45 БКУ та п. 294.7 ПКУ, відповідно до якої у разі зміни податкової адреси платника єдиного податку останнім податковим (звітним) періодом за такою адресою вважається період, у якому подано до контролюючого органу заяву щодо зміни податкової адреси.
При цьому податківці надають з цього питання протилежні консультації. З однієї сторони, норми гл. 1 р. 14 ПКУ мають пріоритет перед положенням БКУ, як спеціальна та загальна норми законодавства.
Крім того, відповідно до п. 295.4 ПКУ, сплата єдиного податку здійснюється за місцем податкової адреси. Згідно п. 296.4 ПКУ, податкова декларація подається до контролюючого органу за місцем податкової адреси.
При цьому податковою адресою платника податків - фізособи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізособа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси. Це закріплено в п. 45.1 ПКУ.
Тобто, ФОПи на єдиному податку звітують та платять цей податок за місцем їх проживання. Таке місце – завжди одне. Тому зміна прописки мала б приводити до зміни місця сплати податку та звітування.
З іншої сторони, платникам зручніше до кінця року платити за попередньою адресою, аніж вираховувати податкові періоди та турбуватися різними трактовками п. 294.7 ПКУ. І в принципі, є консультація фіскалів за 2019 рік щодо необхідності сплати єдиного податку до кінця року в контролюючий орган за попередньою адресою.
Тому, тут можлива лише одна порада – звертатися до ДФС за індивідуальною податковою консультацією (ІПК) щодо місця сплати єдиного податку після зміни податкової адреси.
Отже, ЄСВ сплачуємо по новій адресі; ПДВ, ПДФО та військовий збір – до кінця року за попереднім місцем реєстрації, а єдиний податок – як вам зручно, але з урахуванням ІПК.
Окрім зазначених для ФОПів наслідків зміни прописки, ця подія зобов’язує дещо зробити кожну фізичну особу, а не лише ФОПа.
Так, відповідно до п. 1 р. 9 наказу Мінфіна від 29.09.2017 р. № 822, фізособи - платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки, протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання Заяви за формою № 5ДР (додаток 12). А до Облікової картки вноситься, в тому числі, інформація про місце проживання (п. 5 р. 3 Наказу № 822). 5ДР треба подавати до нової податкової (п. 2 р. 9 Наказу).