Нагадаємо, що Мінфін наприкінці грудня 2025 року оприлюднив проєкт про внесення змін до ПКУ щодо реєстрації платників ЄП платниками ПДВ. «Єдинники» І-ІІІ груп (ФОПи і юрособи) з обсягом оподаткованих ПДВ операцій за 2026 р. 1 млн грн будуть зобов'язані зареєструватися у 2027 р. платниками ПДВ. Про це ми писали тут, а детальний аналіз наводили у своїй аналітиці за посиланням.
Проте ДРС відмовила Мінфіну в погодженні проєкту Закону про внесення змін до ПКУ щодо реєстрації платників єдиного податку платниками ПДВ з 2027 року.
Мінфін у листі від 30.01.2026 №11220/-04-5/2957 (текст див. нижче) розглянув альтернативні розрахунки впливу законопроєкту про запровадження ПДВ для ФОПів.
У Міністерстві зазначили, що розпорядженням КМУ від 27.12.2023 №1218-р схвалено Національну стратегію доходів до 2030 року (далі – НСД), яка віддзеркалює наміри України щодо інтеграції у світову економіку як надійної податкової юрисдикції, інтеграцію українських підприємств у міжнародні ланцюги постачання товарів.
Пунктом 5 підрозділу 4.3.1 НСД передбачено, що поріг реєстрації платником ПДВ буде ефективно застосовуватися до всіх платників спрощеної системи оподаткування (ССО), що забезпечить реєстрацію всіх платників ССО в системі оподаткування податком на додану вартість у разі досягнення такого порогу.
Водночас, у зв’язку з наданням Україні статусу кандидата на членство в ЄС основним напрямом податкової політики з ПДВ є узгодження норм податкового законодавства України з положеннями Директиви Ради 2006/112/ЄС від 28.11.2006 про спільну систему податку на додану вартість (далі – Директива Ради 2006/112/ЄС).
Отже, на думку Мінфіну, запровадження обов’язкової реєстрації фізичних осіб – підприємців, які перебувають на ССО платниками податку на додану вартість, після досягнення встановленого порогу обороту є:
- необхідним кроком для гармонізації податкового законодавства України з Директивою Ради 2006/112/ЄС, забезпечення податкової нейтральності, рівності конкурентних умов та виконання зобов’язань України в межах Європейської інтеграції;
- структурним, а не фіскальним заходом, у зв’язку з чим законопроєкт спрямований на підготовку податкової системи України до функціонування в умовах внутрішнього ринку ЄС.
Щодо розгляду альтернативного розрахунку впливу законопроєкту, надісланого УРБ, слід зазначити, що аналіз регуляторного впливу, оприлюднений 18.12.2025 на офіційному вебпорталі Мінфіну разом з законопроєктом та іншими матеріалами до нього, складено з дотриманням вимог Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої постановою КМУ від 11.03.2004 №308 «Про затвердження методик проведення аналізу впливу та відстеження результативності регуляторного акта».
