Реєстрація та ведення Книг обліку в умовах карантину
Наступна дія, яку повинен виконати новостворений ФОП-«єдинник» після своєї реєстрації в держреєстрі та в податковій – це реєстрація в податковій Книги обліку доходів (для ФОП – неплатників ПДВ) або Книги обліку доходів і витрат (для ФОП – платників ПДВ).
Чинні форми Книги обліку доходів та Книги обліку доходів і витрат затверджені наказом Мінфіну від 19.06.2015 р. №579.
Книги обліку доходів та книги обліку доходів і витрат ФОП-платники єдиного податку подають для реєстрації до податкового органу за основним місцем обліку. Як передбачено п. 2 Порядку №579, книга ведеться за вибором самого ФОП в паперовому або в електронному вигляді. Хоча це положення існує вже кілька років, проте й досі можливість реєстрації та ведення книг обліку в електронному вигляді з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб не реалізована (див. «ЗІР», підкатегорія 107.01.06). Тож на практиці ми маємо лише один варіант – реєструвати та вести паперові книги.
Отже, для реєстрації Книги обліку в паперовому вигляді ФОП зобов'язаний подати до ДПІ за основним місцем обліку (тобто за місцезнаходженням його реєстраційної справи згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) примірник книги обліку. Зазвичай книги виготовляються друкарським способом та їх можна придбати у роздрібних точках продажу уже прошнурованими. А от нумерувати сторінки книги доведеться самостійно. Книга обліку, яка прошнурована та пронумерована, безоплатно реєструється в контролюючому органі, зокрема, засвідчується підписом керівника або заступника керівника контролюючого органу та скріплюється печаткою (п. 3 Порядку №579).
Інформаційну картку адмінпослуги з реєстрації книг можна завантажити тут. Як зазначено в картці, єдиний спосіб отримання результату адміністративної послуги полягає в тому, що зареєстрована книга видається безпосередньо в ДПІ платнику податків або уповноваженій на це особі. Таким чином, подання Книги обліку доходів (Книги обліку доходів і витрат) до контролюючого органу шляхом надсилання засобами поштового зв’язку законодавством не передбачено – тільки особисто.
Також є очевидним те, що зареєструвати книгу потрібно до отримання перших доходів, адже ФОП зобов’язаний щоденно відображати у книзі доходи від провадження діяльності, а платники ПДВ – доходи і витрати. Якщо доходи вже отримуються, а книга ще не зареєстрована – це порушення порядку ведення книги, за яке передбачено відповідальність.
Відповідно до ст. 121 ПКУ ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн, а за ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 грн.
Статтею 164-1 КУпАП визначено, що неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми н.м.д.г. (51,0 грн – 136,0 грн). Дії, передбачені част.1 цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за теж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми н.м.д.г. (85,0 грн – 136,0 грн).
Це були загальні правила реєстрації книг, які діяли до карантину. А що зараз?
Наразі Уряд дозволив ФОП під час карантину не вести Книгу обліку доходів/витрат, якщо її ведення повинно було розпочатися після встановлення карантину, тобто якщо ФОП зареєструвався під час карантину. Зареєстровані під час карантину фізичні особи – підприємці можуть заповнювати Книги обліку доходів (Книги обліку доходів та витрат) без їх попередньої реєстрації в органах ДПС. Надалі протягом трьох місяців з дня прийняття Урядом рішення про відміну карантину, такі підприємці повинні подати на реєстрацію зазначені Книги, до яких внесені дані про доходи (доходи і витрати), отримані чи здійснені під час карантину. Ми писали про це у новині.
Наразі карантин триває до 31 липня 2020 року включно (згідно з Постановою КМУ від 20.05.2020 р. №392, про це тут). Проте Кабмін планує продовжити карантин ще на місяць.
Якщо ФОП повторно реєструється платником єдиного податку і вже має зареєстровану Книгу обліку, що зберігається у неї протягом трьох років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис, та яка не анульована та/або не закінчена, то нову книгу реєструвати не потрібно.
І наостанок у цьому розділі повідомимо про те, що 14 липня 2020 р. Верховна Рада проголосувала за законопроект №2524, яким скасовується обов'язок ведення Книги обліку доходів, зокрема для ФОП на єдиному податку 3 групи, які не є платниками ПДВ. Такий платник податків за власним бажанням може вести Книгу обліку доходів в паперовому або електронному вигляді (нагадаємо, останній варіант на практиці досі не реалізований). Відповідальність у вигляді штрафів за неведення або помилки у книзі доходів настає тільки, якщо такий платник повідомив про бажання вести Книгу обліку доходів. Ми пишемо про це у новині.
На час підготовки цієї аналітики остаточний текст нового закону ще не опублікований, тож достеменно невідомо, як саме буде врегульовано ведення обліку без застосування книги. Втім, у п. 1 Прикінцевих положень законопроекту №2524 зазначено, що ця зміна щодо книг обліку набирає чинності з 1 січня 2021 року. Тому зараз ФОП ще книги обліку продовжують реєструвати та заповнювати, і єдині послаблення діють лише у зв’язку з карантином.
Ведення обліку доходів у книзі: основні моменти
Доходи, отримані у готівковій та безготівковій формі. Відповідно до п. 5 та 6 Порядку №579 записи в книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, зокрема про кошти, що надійшли на поточний рахунок платника податку та/або які отримано готівкою (окремо в готівковій та безготівковій формі). Відповідно до цього податківці у консультації від 01.03.2019 р. №845/6/99-99-13-01-03-15/ІПК зазначають: у разі отримання доходу в готівковій та безготівковій формі запис в Книзі обліку доходів здійснюється окремими рядками за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід.
При цьому датою отримання доходу вважається дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок фізичної особи – підприємця або отримання готівки в касу.
Доходи, отримані на рахунок в межах договорів еквайрингу. У разі використання платіжних терміналів при здійсненні розрахунків за товари (роботи, послуги) доходом ФОП на ЄП вважається вся вартість реалізованого товару (робіт, послуг) з врахуванням відсотків (комісії). Дохід від розрахунку карткою ФОП визнає на дату зарахування коштів на рахунок від еквайєра, оскільки така операція для ФОП-отримувача є безготівковою. Податківці мають таку ж думку, яку ми коментували тут.
Дохід в інвалюті. У разі отримання виручки в іноземній валюті за надані товари (роботи, послуги) доходом ФОП-«єдинника» є вся сума коштів (з урахування комісії, утриманої банком), що надійшла на валютний рахунок, перерахована у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на дату отримання валюти. При цьому розрахунок курсової різниці, яка виникає при продажу іноземної валюти ФОП, та включення такої курсової різниці до доходу «єдинника» нормами ПКУ не передбачено.
Зокрема, вся сума валюти, що надійшла на валютний рахунок ФОП, перераховується за курсом НБУ на дату такого надходження. При подальшому продажу цієї валюти (в тому числі і з наявністю доходу від курсової різниці) дохід у підприємця не виникає і не перераховується. Якщо раніше, за часів обов’язкового продажу валюти, дохід визначався двома частинами (у валюті за курсом НБУ та у гривні в частині гривневої суми, що надійшла від обов'язкового продажу валюти), то тепер дохід визначається лише однією сумою – валюта перераховується у гривні за курсом НБУ на дату надходження валюти на валютний рахунок підприємця.
Облік помилково перерахованих коштів та їх повернення
Щодо отримання помилково перерахованих коштів на рахунок ФОП податківці мають усталену думку, яку варто враховувати, щоб уникнути зайвих сперечань з ними під час перевірок (див. нашу новину та думку податківців тут).
Отже, податківці міркують так. У п. 292.11 ПКУ міститься виключний перелік надходжень коштів, які не включаються до доходу платника єдиного податку, а суми коштів, які помилково надійшли на розрахунковий рахунок ФОП – платника єдиного податку, прямо не віднесено до цього переліку. З цього податківці роблять висновок, що якщо зарахування та повернення коштів, які помилково надійшли на розрахунковий рахунок ФОП – платника єдиного податку, відбулося в одному звітному періоді (за умови наявності письмового пояснення установи банку – якщо помилка з вини банку, або іншого суб’єкта господарювання про помилкове зарахування коштів – якщо це помилка саме його), такі кошти не включаються до доходу платника єдиного податку.
Відповідно, якщо повернення помилково зарахованих коштів на розрахунковий рахунок відбулося в наступному звітному періоді, то ФОП повинен врахувати їх у складі доходу. При цьому є можливість здійснити перерахунок доходу у звітному періоді, в якому відбулось їх повернення, проте за умови наявності документів, що підтверджують помилкове зарахування коштів, зокрема письмового пояснення установи банку або іншого суб’єкта господарювання про помилкове зарахування коштів.
Оскільки звітним періодом для ФОП 3-ї групи є квартал, то повернути помилково зараховані кошти слід в межах одного кварталу.
Такий самий підхід застосовується і тоді, коли перерахування коштів помилковим не було, але згодом покупець (замовник, клієнт) відмовився від товару/послуги та вимагає повернути кошти. Така ситуація вже прямо передбачена у пп. 5 п. 292.11 ПКУ. Проте й тут теж потрібно слідкувати за тим, щоб повернення коштів відбулось в тому самому періоді – тоді збільшувати дохід у періоді отримання коштів не доведеться.
Про те, як заповнити Книгу обліку доходів в такому випадку, ми писали тут.
Доходи за ставкою 15% у ФОП-«єдинника» 3-ї групи
У ФОП – платника ЄП 3-ї групи є всього три види доходів, які оподатковуються єдиним податком за ставкою 15%. Всі вони перераховані у п. 293.4 ПКУ:
- сума перевищення обсягу доходу, визначеного у пп. 3 п. 291.4 ПКУ. Наразі обсяг доходу для ФОП 3-ї групи, який оподатковується за ставками 3% або 5%, становить 7 млн грн. Якщо ФОП отримає дохід більше 7 млн грн, сума перевищення оподатковується за ставкою 15%;
- дохід, отриманий при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж в грошовій формі, зазначений у п. 291.6 ПКУ;
- дохід, отриманий від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування. Про ці види діяльності ми докладно писали у минулому матеріалі тут.
Тут немає нічого нового, всі ці норми давно знайомі ФОПам (зокрема, не можна застосовувати бартерні розрахунки). Проте є дещо,на що варто звернути увагу.
По-перше, продаж найманим працівникам товарів/робіт/послуг в рахунок заробітної плати розглядається податківцями як негрошовий розрахунок за продаж продукції/робіт/послуг, адже фактично відбувається зарахування зустрічних вимог – ФОП винен працівникам зарплату, а вони йому винні оплату за отримані товари/роботи/послуги. Фактично податківці в даному випадку мають рацію, тож ФОП-«єдинник» не може здійснювати такі операції.
По-друге, з таких самих міркувань ФОП-«єдинник» не може зробити взаємозалік заборгованості і з іншими контрагентами. Особливо це стосується агентських договорів з ФОП-агентами, у яких не можна передбачати, що агент може утримувати свою винагороду з надходжень, що він отримує з метою подальшого перерахування принципалу. Агентська винагорода ФОП-«єдиннику» повинна виплачуватись принципалом у грошовій формі. Про агентські договори з ФОП-«єдинниками» ми докладно писали тут, а також див. роз’яснення податківців тут.
Наші консультації на тему негрошових розрахунків з ФОП читайте тут та тут.
По-третє, деякі види діяльності, які не дозволені на єдиному податку, ФОП може вести поза межами підприємницької діяльності. Наприклад, якщо ФОП має нежитлове приміщення загальною площею понад 300 кв.м, він може надавати його в оренду не в рамках своєї підприємницької діяльності, а як фізична особа – орендодавець. Для цього потрібно правильно скласти договір оренди такого приміщення. У цьому разі доходи від оренди такого приміщення будуть оподатковуватись не єдиним податком, а ПДФО та військовим збором відповідно до п. 170.1 ПКУ. У декларації з єдиного податку ці доходи не відображаються та не включаються до обсягу доходу ФОП-платника єдиного податку. Докладніше про укладання договорів ФОПами ми писали тут.
Доходи, отримані від діяльності, що не зазначена в реєєстрі платників ЄП
ФОП – платники ЄП третьої групи, на відміну від платників ЄП 1 та 2 групи, можуть розпочинати ведення нових видів діяльності за КВЕД, що не зазначені в реєстрі платників ЄП, без попереднього внесення нових КВЕДів до реєстру платників ЄП. Тобто ФОП 3-ї групи може спокійно отримувати доходи від діяльності, не зазначеної в його реєстрі платника ЄП, не переймаючись тим, що цих видів діяльності ще немає у реєстрі.
Але слід пам’ятати, що такі види діяльності все одно потрібно внести до реєстру платників ЄП, і зробити це потрібно разом з декларацією за той квартал, у якому здійснювалися нові види діяльності, як зазначають податківці.
Перед тим, як подавати заяву про зміну видів діяльності до ДПІ (бланк заяви тут), слід внести відповідні зміни до Держреєстру. Такі зміни вносить держреєстратор. Заяву можна подати особисто або нотаріально уповноважити на це представника, або подати заяву онлайн через сервіс «Дія». Раніше заяву можна було подати через «Онлайн-будинок юстиції», але зараз цим сервісом можуть користуватися тільки юридичні особи. Держреєстратор на підставі поданої заяви протягом робочого дня має внести зміни до Держреєстру юросіб і фізичних осіб – підприємців.
Відображення доходів ФОП 3-ї групи у декларації платника єдиного податку
Нагадаємо про основні моменти заповнення декларації з єдиного податку для ФОП 3-ї групи.
Декларацію за півріччя 2020 року потрібно подати до 10 серпня 2020 року включно. За несвоєчасне подання декларації під час карантину штрафи не застосовуються (про це тут). Наразі карантин триває до 31 липня 2020 року, тож до цієї дати ще можна подати декларацію без перспективи отримати штраф, але факт несвоєчасного подання все ж таки буде.
Далі розглянемо розділ декларації, які заповнює ФОП-«єдинник» 3-ї групи.
Розділ І «Загальні показники підприємницької діяльності». Тут зазначається фактична чисельність найманих працівників у звітному періоді (осіб), а також код та назва виду економічної діяльності зазначаються відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД). Якщо ФОП почав здійснювати нові види діяльності у звітному кварталі, він повинен зазначити також і їх. Як ми зазначали вище, одночасно з такою декларацією слід подати і заяву на внесення змін до Реєстру платників ЄП.
Розділ ІV «Показники господарської діяльності для платників єдиного податку третьої групи». Тут всього три показники і вони заповнюються наростаючим підсумком з початку звітного року:
- обсяг доходу, що оподатковується за ставкою 3% (рядок 05). Його заповнюють ФОП – платники ПДВ. При цьому обсяг доходу наводиться без врахування ПДВ (пп. 1 п. 292.1 ПКУ). Показник цього рядка повинен відповідати графі 7 Книги обліку доходів і витрат;
- обсяг доходу, що оподатковується за ставкою 5% (рядок 06). Його заповнюють ФОП – неплатники ПДВ. Показник цього рядка повинен відповідати графі 6 Книги обліку доходів;
- обсяг доходу, що оподаткований за ставкою 15 % (рядок 07). Цей рядок заповнюють всі ФОП – платники ЄП 3-ї групи – платники і неплатники ПДВ. Які доходи сюди включаються – ми вже розглянули вище. Показник цього рядка повинен відповідати графі 9 Книги обліку доходів і витрат або графі 8 Книги обліку доходів.
У декларації з ЄП за півріччя 2020 року будуть наведені обсяги доходу за період з 1 січня по 30 червня 2020 року.
Розділ V «Визначення податкових зобов’язань по єдиному податку». У цьому розділі підсумовуються всі доходи та визначається сума єдиного податку – теж наростаючим підсумком з початку року.
Загальна сума доходу у декларації ФОП – платника ЄП 3-ї групи у рядку 08 складається з суми всіх трьох рядків розділу ІV.
Далі у рядках 09, 10, 11 окремо визначаєтся сума єдиного податку за кожною з трьох ставок 3%, 5%, 15%. Оскільки значення цих рядків розраховуються від суми доходу, що визначена наростаючим підсумком з початку року, сума ЄП також визначається з початку року. У рядку 12 визначається загальна сума ЄП за всіма ставками з початку року.
У рядку 13 наводиться сума ЄП, сплачена за результатами попередніх кварталів звітного року. Знайти її можна у рядку 12 декларації з ЄП за попередній квартал. У декларації за півріччя 2020 року слід навести значення рядка 12 з декларації за 1 квартал 2020 року.
І нарешті у рядку 14 виводиться сума ЄП, яка підлягає сплаті саме за звітний квартал – для цього потрібно відняти від суми ЄП наростаючим підсумком (рядок 12) суму ЄП, задекларовану у попередньому звітному кварталі (рядок 13). Нарахування єдиного податку у Кабінеті платника податків (розділ «Розрахунки з бюджетом») здійснюється саме за рядком 14.
Подання нульової декларації з ЄП
Чи потрібно подавати нульову декларацію з ЄП, якщо ФОП «сплячий» і протягом року не працює?
Згідно з абзацом першим п. 49.2 ПКУ платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності. Чи означає це, що нульову декларацію з єдиного податку подавати не потрібно?
Податківці вважають, що визначення доходу здійснюється для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб’єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування (п. 292.14 ст. 292 ПКУ). З їхньою думкою щодо «єдинників» – юридичних осіб можна ознайомитись тут.
Отже, щоквартальне відображення факту не перевищення встановленого обсягу доходу у податковій декларації є показником, який підлягає декларуванню суб’єктом господарювання як платником єдиного податку, і тому, на думку податківців, ФОП-єдинник 3-ї групи повинен подавати навіть нульову декларацію, щоб показати, що він не перевищив ліміт свого річного доходу.
Чи дослухатися такого фіскального роз’яснення, кожен «єдинник» вирішує самостійно.
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!