Податківці у підкатегорії 107.01.01 ЗІР зауважили, що відповідно до пп. 91.4.1 пп. 91.4 п. 91 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ платники податків, які станом на 31 липня 2023 року використовували особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, та не відмовилися від їх використання самостійно і до переходу на такі особливості були платниками єдиного податку, з 1 серпня 2023 року автоматично вважаються платниками єдиного податку тієї групи єдиного податку, на якій вони перебували до моменту переходу на застосування особливостей третьої групи, встановлених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Підпунктом 91.4.3 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що у 2023 звітному році обсяг доходу для відповідної групи платників єдиного податку, встановлений п. 291.4 ст. 291 ПКУ, визначається пропорційно до кількості календарних місяців поточного календарного року, протягом яких платник єдиного податку не застосовував особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ПКУ, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 %, а також зобов’язані у порядку, встановленому главою 1 розд. ХIV ПКУ, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ (абзац перший пп. 3 п. 293.8 ПКУ).
Положеннями п. 291.4 ПКУ, зокрема, встановлено граничні обсяги доходу дозволені протягом календарного року для платників єдиного податку відповідної групи:
- для першої групи – 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року;
- для другої групи – 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року;
- для третьої групи – 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Згідно з абзацами першим – третім пп. 298.1.4 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява) до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ПКУ.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 розд. ХІV «Спеціальні податкові режими» ПКУ.
Форму Заяви затверджено наказом Мінфіну від 16.07.2019 № 308.
Отже, фізична особа – підприємець, яка після автоматичного переведення 01.08.2023 з особливостей оподаткування на єдиний податок третьої групи з 01.10.2023 відмовилася від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з перевищенням обсягу доходу, розрахованого пропорційно до кількості календарних місяців 2023 року, протягом яких не застосовувалися особливості оподаткування, може обрати у 2024 році (у тому числі з 01.01.2024) спрощену систему оподаткування за умови дотримання вимог, визначених п. 291.4 ПКУ, у тому числі і щодо обсягу доходу, який залежить від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2024.
