Нагадаємо, що за Законом №3219 суб’єкти господарювання звільняються від відповідальності за порушення вимог Закону про РРО, вчинені ними у період з 1 січня 2022 року до 1 жовтня 2023 року.
Це означає повне звільнення від відповідальності за порушення у сфері застосування РРО. Слова «до 1 жовтня 2023 року» слід розуміти так, що останнім днем, коли ще діє це звільнення, буде 30 вересня 2023 року. Тож за порушення, вчинені в період з 1 січня 2022 року по 30 вересня 2023 року включно, штрафи не накладатимуть.
Але це звільнення не поширюється на:
- продаж підакцизних товарів. Звертаємо увагу, що безалкогольні напої, які мають назву алкогольних (безалкогольне пиво, вино і т.д.), не є підакцизними товарами. Також нагадуємо, що у разі продажу алкогольних напоїв в чеках повинні бути штрихкоди акцизних марок;
- діяльність з купівлі/продажу іноземної валюти;
- діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор.
А що буде з 1 жовтня?
З 1 жовтня 2023 року звільняються від відповідальності за вчинені порушення вимог Закону про РРО (крім порушень порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів) тільки ті СГ, які розташовані на:
- тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, – по дату завершення тимчасової окупації відповідних територій;
- територіях активних бойових дій, – по дату завершення бойових дій на відповідних територіях;
- територіях можливих бойових дій, – по дату припинення можливості бойових дій на відповідних територіях.
Розміри штрафів за незастосування РРО
У чинному законодавстві все ще існують знижені розміри штрафів:
- 25% вартості проданих товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;
- 50% вартості проданих товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.
Але такі знижені штрафи стосуються тільки трьох видів порушень і застосовуються тільки щодо фізосіб-”єдинників”, які не є платниками ПДВ та не займаються торгівлею підакцизними товарами, технічно складними побутовими товарами, ліками та ювеліркою. Такі три порушення:
- проведення розрахункових операцій з використанням РРО, ПРРО або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);
- непроведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО з фіскальним режимом роботи;
- невидача (у паперовій та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого СГ.
Для всіх інших діють стандартні розміри штрафів. Зокрема, за незастосування РРО – 100% (за перше порушення) і 150% (за всі наступні) відповідно. І для цих СГ пільг щодо незастосування штрафів немає.
Податківці вже неодноразово вказували, як вони визначають перше та наступні порушення, пов’язані з неналежним застосуванням РРО/ПРРО. Про це – тут, а нашу позицію щодо такого підходу податківців ми вказували ось тут.
До кого з 1 жовтня може завітати ДПС?
Поки що діє частковий мораторій на перевірки ДПС, але ще з 1 серпня ДПС могла завітати до окремих категорій торговців. Зокрема, до платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції; у сфері грального бізнесу, надання фінансових, платіжних послуг. Про це ми писали тут, з планом-графіком можна ознайомитися тут.
З 1 жовтня все може змінитися через появу законопроєкту №10016 про скасування мораторію на всі види податкових перевірок.
Це означатиме, що перевірки з питань роботи РРО податківці зможуть проводити у всіх платників. Про це – тут. Тому до перевірок потрібно підготуватися вже зараз.
Нюанси застосування РРО
Нагадаємо, що наразі РРО/ПРРО не застосовують платники єдиного податку першої групи (п. 296.10 ПК).
Також РРО/ПРРО не застосовують у разі сплати покупцем коштів виключно на поточний рахунок ФОПа, оскільки така операція не є розрахунковою. Тобто якщо продавець надає покупцеві, зокрема у рахунку-фактурі, повні банківські реквізити для здійснення оплати – поточний рахунок у форматі IBAN.
При розрахунках в інший спосіб – готівкою, платіжною карткою тощо застосування РРО/ПРРО є обов’язковим. Хоча і це правило має винятки за Переліком №1336. Докладно про це ми писали тут.
Далі нагадаємо наші статті і новини, які допоможуть визначитися, коли потрібен РРО, як його зареєструвати, як діяти у разі відключення світла та повітряних тривог:
- Реєструємо класичний РРО: пам’ятка від редакції
- Коли при безготівкових розрахунках ФОПам не потрібні РРО?
- Як проводити розрахунки у разі продажу товарів з доставкою через служби доставки?
- Зустріч ДПС з бізнесом: пошта, чеки РРО, закупки за кордоном та інше
- Товари – поштою на умовах післяплати: хто видає покупцеві чек?
- Як СГ отримати діапазон фіскальних номерів для роботи ПРРО в режимі офлайн?
- Відправлення товару через експедитора, кур'єра або перевізника: що з РРО?
- Хто з СГ може зазначати назви товарів у фіскальних чеках у спрощеному вигляді?
- Які товари належать до технічно складних побутових?
- Перед застосуванням РРО або ПРРО слід їх обовʼязково зареєструвати, – ДПС
- Як закрити зміну в РРО при форс-мажорних обставинах: нагадування від ДПС
- Як діяти працівникам магазинів під час повітряної тривоги або за відсутності світла?
- Формування та видача фіскальних чеків покупцям при торгівлі через Інтернет: нове роз'яснення ДПС
