ДПСУ надала роз’яснення щодо обкладення податком на прибуток страховика від впровадження страхової діяльності за довгостроковими договорами страхування життя, укладеними до 01.04.2011 р.
Відповідно до пп. 156.2.1 ст. 156 ПКУ об’єктом оподаткування від провадження страхової діяльності зі страхування життя починаючи з 01.04.2011 р. є, зокрема, прибуток від страхової діяльності з довгострокового страхування життя, визначений відповідно до цієї статті та з урахуванням вимог, встановлених п. 156.1 цієї статті та пп. 153.1.7 ст. 153 ПКУ, який оподатковується за ставкою, встановленою в п. 151.2 статті 151 ПКУ, в разі виконання вимог до укладення таких договорів, визначених пп. 14.1.52 ст. 14 ПКУ.
ДПС нагадує, що договір довгострокового страхування життя — це договір страхування життя строком на 5 і більше років, який передбачає страхову виплату одноразово або у вигляді ануїтету, якщо застрахована особа дожила до закінчення терміну дії договору страхування чи події, передбаченої у договорі страхування, або досягла віку, визначеного договором (пп. 14.1.52 ст. 14 ПКУ). Такий договір не може передбачати часткових виплат протягом перших 5 років його дії, крім тих, що здійснюються у разі настання страхових випадків, пов’язаних зі смертю чи хворобою застрахованої особи або нещасним випадком, що призвело до встановлення застрахованій особі інвалідності I або II групи чи встановлення інвалідності особі, яка не досягла 18-річного віку. При цьому платник податку — роботодавець не може бути вигодонабувачем за такими договорами.
До набрання чинності ПКУ (01.01.2011 р.) поняття договору довгострокового страхування було визначено Законом від 28.12.94 р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону №283/97-ВР), зокрема згідно з п. 1.37 ст. 1 цього Закону договір довгострокового страхування життя — це договір страхування життя строком на 10 років і більше, який містить умову сплати страхових внесків (платежів, премій) протягом не менш як 5 років та передбачає страхову виплату, якщо застрахована особа дожила до закінчення строку дії договору страхування чи події, передбаченої у договорі страхування, або досягла віку, визначеного договором. Такий договір не може передбачати часткових виплат протягом перших 10 років його дії, крім тих, що провадяться у разі настання страхових випадків, пов’язаних із смертю застрахованої особи або нещасним випадком чи хворобою застрахованої особи, що призвели до встановлення застрахованій особі інвалідності I групи, при цьому страхова виплата провадиться незалежно від терміну сплати страхових внесків (платежів, премій).
Закон №334 з 01.04.2011 р. втратив чинність (крім п. 1.20 ст. 1), а саме: з набранням чинності р. ІІІ ПКУ «Податок на прибуток підприємств» (п. 1 підр. 4 р. ХХ ПКУ).
Тож якщо довгострокові договори страхування життя, що були укладені до 01.04.2011 р., відповідають вимогам пп. 14.1.52 ст. 14 ПКУ, то оподатковуються страховиком відповідно до пп. 156.2.1 ст. 156 ПКУ за ставкою, визначеною п. 151.2 ст. 151 ПКУ.