У Верховній Раді була своя Black Friday (Чорна п'ятниця). В ніч з 22 на 23 листопада нардепи приймали два важливі документи на 2019 рік: зміни до ПКУ (законопроект №9260) та Держбюджет на 2019 рік (законопроект №9000).
За проект Закону №9260 після багатьох провальних рейтингових голосувань у другому читанні проголосували 236 народних депутатів.
Зауважимо, що до законопроекту було подано багато правок (як ми писали раніше, близько 400). Зі слів Ніни Южаніної, більшість з них пов’язані з тим, що протягом цього року було прийнято мало законопроектів про внесення змін до ПКУ.
Під час розгляду Комітетом ВРУ цих правок було виключено деякі блоки, зокрема, пов’язані з оподаткуванням доходів, отриманих від операцій з криптовалютою ("оскільки спочатку потрібно визначити базові підходи"). Щодо ресурсних поправок в законопроекті, то вони залишилися майже незмінними. Більшість з цих поправок стосувалося операції з оподаткування вартості посилок і системи електронного адміністрування пального та спирту етилового.
Які зміни зрештою прийняла Рада?
Остаточного тексту закону ще немає. Тож детально зі змінами ми зможемо ознайомитися лише після його появи. Наразі ж розкажемо лише про найголовніші з них.
Так, Мінфін виділив 5 найважливіших нововведень до Податкового кодексу:
- Зниження неоподатковуваної вартості міжнародних посилок з 1 липня 2019 року зі 150 до 100 євро. При цьому норма про «три посилки» скасована, оскільки поштові оператори виявились не готовими до адміністрування такого обмеження.
- Збільшення ставок екологічного податку з 1 січня 2019 року. Ставка податку за викиди двоокису вуглецю зросте з 0,41 грн./тонну до 10 грн./тонну з метою стимулювання підприємств до зменшення забруднення навколишнього середовища, а також наближення до ставок за викиди парникових газів в країнах ЄС.
- Індексація ставок акцизного податку з тютюнових виробів на 9% з 1 липня 2019 року.
- Удосконалення електронної системи контролю за обігом палива з 1 липня 2019 року, що дозволить збільшити надходження акцизного податку на паливо.
- Збільшення ставок рентної плати за користування надрами для видобування нафти і конденсату на 2%: з 29%/14% до 31%/16% (залежно від глибини залягання) та залізної руди на 0,8% з 8 до 8,8%.
Про прийняті зміни також розповіла прес-служба ВРУ. Крім вищезазначених, були прийняті ще такі зміни:
- встановлено ставку податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, не більше 0,1% та надати право, у разі необхідності, місцевим радам встановлювати окремі ставки земельного податку за лісові землі;
- всі рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум прийматимуться ДФСУ, про що буде повідомлений Мінфін, незалежно від суми заявленої до розстрочення, відстрочення, суми розстрочених, відстрочених грошових зобов’язань чи податкового боргу, щодо яких переносяться строки сплати, та непогашеної суми попередньо наданого розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу;
- збільшується ставка рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів на 50 відсотків;
- в Системі електронного адміністрування реалізації пального (далі - СЕАРП) відображатиметься фактичний рух палива в розрізі місць зберігання;
- здійснення порівняння показників з СЕАРП та показників витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі щодо обсягів обігу та залишків пального в розрізі кодів згідно з УКТ ЗЕД, акцизних складів та розпорядників акцизних складів;
- запроваджується ліцензування діяльності усіх суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним;
- запроваджується контроль за цільовим використанням пального, призначеного для цілей авіаційного транспорту (бензинів авіаційних та палива для реактивних двигунів), встановити відповідальність за використання такого товару не за призначенням (у разі нецільового використання пального застосовувати збільшуючий коефіцієнт 10);
- запроваджується ведення в СЕАРП окремого обліку за переміщенням спирту;
- встановлено нульову ставку акцизного податку на спирт етиловий, який використовується для виробництва харчового оцту, парфумерно-косметичної продукції та продукції технічного призначення;
- для забезпечення контролю за цільовим використанням спирту встановлено перелік вимог до підприємств, які отримують спирт за нульовою ставкою акцизного податку, та передбачити, що такі підприємства мають бути обладнані витратомірами отриманого спирту і витратомірами обсягу виробленої продукції, інформація з яких щоденно передається в контролюючі органи;
- норми щодо змін в адмініструванні акцизного податку пального та спирту наберуть чинності з 1 липня 2019 року, а відповідальність за порушення зазначених норм - з 1 жовтня 2019 року;
- визнано податковими агентами операторів поштового зв'язку, експрес-перевізників, які здійснюватимуть нарахування та сплату податкових зобов’язань з податку на додану вартість до бюджету у разі ввезення на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, у несупроводжуваному багажі.
Щодо оподаткування міжнародних посилок у ВРУ повідомляють, що ввезення на митну територію України товарів, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 100 євро, для одного одержувача - фізичної особи, в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях, оподатковуватиметься ПДВ за ставкою, встановленою ПКУ. Для застосування вказаної норми пропонується встановити перехідний період з 1 січня 2019 року по 30 червня 2019 року, протягом якого, у першому півріччі 2019 року податком на додану вартість будуть оподатковуватись товари, сумарна фактурна вартість яких перевищуватиме еквівалент 150 євро.
Коли наберуть чинності ці зміни?
Згідно з текстом законопроекту, більшість норм набере чинності з 1 січня 2019 року. Тож тепер чекаємо на підписання Президентом, про це повідомимо додатково.
***
UPD_23.11.2018
Сьогодні у Верховній Раді зареєстровано проекти постав про скасування прийнятих Держбюджета-2019, змін до Податкового та Бюджетного кодексів. Тож підписання законів відкладається до розгляду цих постанов. Про це тут.
